Журналістський обов'язок ціною в життя: пам'яті Вікторії Рощиної

Тіло журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні, повернули в Україну. Її закатували в полоні.

Про це повідомив журналіст Сергій Томіленко у Facebook.

Факт повернення підтвердив заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко в інтерв'ю Цензор.НЕТ. Особу журналістки було ідентифіковано шляхом ДНК-експертизи.

Історія Вікторії Рощиної – це розповідь про мужність, безмежну батьківську любов і жорстокість окупантів. Востаннє вона вийшла на зв'язок із близькими 3 серпня 2023 року, перебуваючи на окупованій російськими військами території України, де готувала репортаж про життя місцевого населення в умовах окупації. Після цього зв'язок із нею обірвався.

Упродовж 250 днів родина журналістки, колеги та правозахисні організації намагалися дізнатися про її долю.

Батько Вікторії, Володимир Рощин, особисто надсилав численні запити до окупаційної влади Маріуполя, російської генеральної прокуратури, слідчого комітету та омбудсмена – всі вони залишалися без відповіді або з формальними відписками.

Лише 17 квітня 2024 року батько Вікторії нарешті отримав офіційне підтвердження від російського міністерства оборони.

У листі, підготовленому російською військовою поліцією, зазначалося: «За наявними відомостями, Рощина Вікторія Володимирівна, 6.10.1996 року народження, затримана і наразі перебуває на території Російської Федерації».

Дніпровський Центр журналістської солідарності постійно підтримував зв'язок із паном Володимиром протягом цих складних місяців. Його непохитна рішучість знайти доньку, попри постійні перешкоди з боку російської влади, вражала своєю силою.

«Я просто хочу знати, де моя дитина», – говорив він під час однієї з розмов, не стримуючи емоцій, інформує Сергій Томіленко. «Вона просто виконувала свою роботу».

Національна спілка журналістів України ініціювала кампанію солідарності з українськими медійниками в полоні, серед яких була і Вікторія. НСЖУ регулярно привертала увагу до долі затриманих журналістів, таких як Анастасія Глуховська, Ірина Левченко, Сергій Цигіпа, Ірина Данилович, Дмитро Хилюк, Владислав Єсипенко та всіх незаконно засуджених кримських журналістів. Міжнародна федерація журналістів (IFJ) та Європейська федерація журналістів (EFJ) офіційно долучилися до цієї кампанії.

Трагічна розв'язка настала 10 жовтня 2024 року, коли Володимир отримав жахливу звістку про смерть доньки. За офіційною інформацією від російської влади, вона загинула під час етапування з Таганрога до Москви.

«Полон вбиває» – ця фраза трагічно справдилася для Вікторії Рощиної, відважної журналістки, яка віддала своє життя, намагаючись розповісти правду про життя під російською окупацією.

Міжнародна спільнота має вимагати відповідальності за ці воєнні злочини проти журналістів. Свобода преси зазнає безпрецедентних нападів на окупованих Росією територіях, де журналістів систематично переслідують, ув'язнюють і, як свідчить випадок Вікторії, вбивають лише за те, що вони виконують свою роботу.

Ми пам'ятатимемо хоробрість та самовідданість Вікторії у виконанні професійного обов'язку. Журналісти важливі!

Читайте також: Голова ЗОВА Іван Федоров прокоментував чутки про те, що він переніс інсульт (відео)