Історії, про які не говорять: як діти стають жертвами булінгу та як цьому зарадити

67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з булінгом, 24% були жертвами. Все це – суха статистика, за якою стоять реальні історії дітей.

“Мене дражнили й обзивали через дефекти ока і невисокий зріст, називали “косооким гномом” у школі” – згадує 20-річна Ксенія.

“А мені дорікали, що я то недостатньо худа, то недостатньо гарна” – ділиться 16-річна Анастасія.

“Я стикнувся з булінгом, коли переїхав у іншу країну, однокласники називали мене “іноземцем”, глузували з вимови й казали, щоб я повертався у свою країну” – розповідає 15-річний Антон.

Всі ці історії – про цькування, приниження та образи дітей своїми ж однолітками, які не до кінця можуть усвідомлювати наслідки проблеми булінгу.

Тривожна тенденціяНа відміну від звичайного конфлікту, який може бути одноразовим, випадковим та між рівними за силою, булінг є навмисним, регулярним та принизливим явищем серед дітей та молоді, пояснює дитяча психологиня фонду “Голоси дітей” Наталія Сосновенко:

“Це не просто сварка чи непорозуміння, а цілеспрямоване завдання шкоди – фізичної, емоційної чи соціальної”.

Через булінг дитина може травмуватися як психологічно,

так і фізично. Цькування може проявлятися різними способами, коли людину намагаються принизити, залякати або ізолювати від інших.

“Не кожен конфлікт є булінгом. Булінг – це тривалі, повторювані дії. Одинична сутичка між дітьми не є булінгом” – зауважує психологиня.

Розпізнати булінг буває складно, оскільки діти часто соромляться або бояться розповідати про це.

“Я тоді ніяк не реагувала, хоч це й дуже ображало. Через це в мене були комплекси. Після таких ситуацій я почувалася дуже засмученою і розгубленою. Я не знала, що робити, бо тоді здавалося, що я на це ніяк не можу вплинути. По допомогу я не зверталася”, – каже Ксенія.

***

“Я намагалася сміятися разом із ними, робити вигляд, що мене це не зачіпає. Не хотіла показати, що мені боляче. Але всередині було інакше — сум, розчарування, огида. Здавалося, що зі мною щось не так, що я маю змінитися, щоб мене прийняли.

Тоді я нікому про це не розповідала. Думала, що це не серйозно, що не варто з цього робити проблему. А ще — що мене просто не зрозуміють” – ділиться Анастасія.

***

Діти, які вимушені через війну разом з батьками покинути свої домівки і почати життя в нових містах та селищах часто стають об’єктами булінгу через акцент та мовні особливості,

одяг та зовнішній вигляд, втрату майна та статусу, пояснює психологиня.

“Спочатку я намагався ігнорувати. Потім почав відповідати жорстко, щоб показати, що я не дозволю себе принижувати. Але це не завжди допомагає. Найефективніше було — просто бути кращим за них у навчанні чи спорті. Це змінює ставлення”, – резюмує Антон.

Важливо бути уважними до будь-яких змін у поведінці дитини та довіряти її словам, якщо вона наважилася розповісти про булінг.

Якщо дитина розповідає, що вона стала жертвою булінгу, психологиня дає такі поради:

1. Вислухайте дитину уважно та з емпатією: дайте їй зрозуміти, що ви їй вірите та готові допомогти.
2. Заспокойте дитину та запевніть у її безпеці: скажіть, що це не її вина і ви разом знайдете вихід.
3. Не знецінюйте її переживання: не кажіть “не звертай уваги”, “це дрібниці”.
4. Зберіть детальну інформацію: хто, коли, де, як часто це відбувається.
5. Повідомте про інцидент вчителю, адміністрації школи або керівнику гуртка. Вимагайте вжиття заходів.
6. Співпрацюйте зі школою/гуртком для розв’язання ситуації.
7. За потреби зверніться за психологічною допомогою для дитини.
8. Підтримуйте дитину емоційно.

Якщо ж ваша дитина поділилася, що сама є ініціатором булінгу інших, психологиня радить спробувати зрозуміти причини її поведінки, пояснити неприйнятність цькувань та розповісти про наслідки. Корисним також буде заохочувати позитивну поведінку та за потреби звернутися за допомогою до психолога для дитини.

Булінг під час війниВ умовах повномасштабної війни форми булінгу набули нових, травматичних відтінків:

• Збільшилася агресивність вербального булінгу, часто з використанням образ, пов’язаних з війною, національністю, місцем проживання.
• Соціальний булінг може проявлятися у відторгненні дітей-переселенців або тих, чиї родини мають іншу думку щодо війни.
• Кібербулінг став інструментом поширення ворожої пропаганди та цькування за проукраїнську позицію.
• З’явилися випадки булінгу, пов’язаного зі статусом родини (військовослужбовці, ВПО, проживання на окупованих територіях).

“Війна є потужним травматичним фактором, що значно підвищує рівень агресії та тривожності в дитячому середовищі. Діти, які пережили страх, втрати, невизначеність, можуть бути більш дратівливими, імпульсивними та схильними до агресивної поведінки як способу вивільнення напруги або компенсації почуття безсилля”, – розповідає психологиня Наталія Сосновенко.

Діти, чиї батьки на фронті, можуть мати більш гостре та емоційне сприйняття подій, тоді як діти з тилу можуть мати інший рівень залученості. Діти з окупованих територій можуть нести травматичний досвід перебування під окупацією та складні, часто замовчувані родинні зв’язки.

Різні погляди на війну, політичну ситуацію можуть ставати причиною конфліктів та цькування. Діти можуть несвідомо можуть транслювати погляди своїх родин.

Щоб запобігти цим конфліктам, необхідна кропітка робота педагогів, спрямована на формування емпатії, взаєморозуміння та поваги до різного досвіду, каже фахівчиня.

Батькам психологиня радить більше спілкуватися з дитиною про її шкільне та гурткове життя, навчити розпізнавати булінг та розповісти про потребу емпатії та поваги до інших.

Повідомити про булінг анонімно та безпечноПро випадок цькування дитина може повідомити швидко та безпечно онлайн-повідомленням. Достатньо лише заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до вирішення проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.

• 1) Зайдіть на сайт АІКОМ та натискайте кнопку «Повідомити про булінг».
• 2) Реєструйтеся або увійдіть в уже наявний акаунт.
• 3) Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані.
• 4) Натискайте кнопку «Продовжити» та підтверджуйте заяву.
• 5) Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.

Надіслану заяву отримує директор/-ка школи і протягом доби має відреагувати на звернення скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу у класі, де стався такий випадок.

Якщо потрібно, можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розвʼязати ситуацію згідно зі встановленим порядком та законом України.

Подати заяву можна повністю анонімно, але якщо ви все ще сумніваєтеся, то скористайтеся чат-ботом. У ньому можна знайти інформацію щодо того, як реагувати на булінг, підтримати себе та інших тощо.

Також в Україні розширять функції у новому застосунку “Мрія”. Зокрема, через нього школярі зможуть повідомляти про булінг. Також батьки зможуть дізнаватися, коли їхні діти спускаються до укриття під час тривог. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час виступу на EdTech-івенті “Мрія – Постосвіта”. За його словами, в країні також хочуть відновити довіру з дітьми на тлі проявів булінгу у школах. Тому у школярів буде реальний інструмент, щоб про це повідомити через смартфон.

Психологи фонду “Голоси дітей” надають допомогу дітям, яких булять, а також дітям, які самі булять. За необхідності, ви можете звернутися по безоплатну психологічну допомогу:

• 0800 210 106 — лінія безоплатної психологічної підтримки БФ «Голоси дітей»;
• Viber-бот — https://is.gd/5xIr0J;
• у центрах по Україні — bit.ly/4eiP5KM.

Осередок працює у рамках проєкту “Relief to Protect», який реалізується за підтримки План Інтернешнал та фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Авторки: Алла Стрілець, Ольга Єрохіна

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Сообщение Історії, про які не говорять: як діти стають жертвами булінгу та як цьому зарадити появились сначала на inform.zp.ua.