Педофіл, ґвалтівник, злодій - хто становить еліту козацтва в окупованому Мелітополі (фото)

Днями в Мелітополі козаки зібралися на розширену нараду, де випрошували в окупаційної влади підряд на виконання охоронних функцій.

Подайте, Христа ради, червонець золотий.... Насамперед заявку зробили на патрулювання і чергування 9 Травня. Нагадаємо, що тему з бюджетним фінансуванням мелітопольські козаки на чолі з їхнім колишнім отаманом Ігорем Лисенком порушували ще до повномасштабного вторгнення.

У 2020 році на відкритті козачого куреня отаман Лисенко нині колаборант заявив:

- Ми готуємо формування, яке, як народна поліція, здійснюватиме охорону громадського порядку. Такі функції ми виконували і раніше: виїжджали до Криму, Почаєва, Києва, у Мелітополі охороняли громадський порядок на багатьох заходах. Сьогодні ведемо переговори з головою Новенської сільради, Бердянською прикордонною заставою. Козаки, також, як і поліція, мають право проводити затримання і складати адмінпротоколи. У місті ми можемо охороняти громадський порядок спільно зі співробітниками поліції, а в селах самостійно. І непокора козакам прирівнюється до непокори поліцейському.

Для міського відділу поліції така заява була шокуючою.

А персоною Лисенка зацікавилися спецслужби України. На жаль, прогледіли.

У 2022 році з перших днів окупації Ігор Лисенко, будучи співробітником Мелітопольського військкомату й отаманом козачого куреня, перейшов на бік ворога. Тоді, за відсутності поліції в місті, в козаки брали кого завгодно для патрулювання вулиць. Аж до алкоголіків і колишніх ув'язнених.

На кшталт Олександра Дирді - відомого в місті злодія, який значну частину свого життя провів у ІТТ.

Шикування "ряджених" козаків на площі Перемоги коло ПК Шевченка, фото РІА Південь

Після того, як у Мелітополі було сформовано окупаційну поліцію, козаків відсунули на другий план. І тепер вони вимолюють бюджетні підряди на виконання охоронних функцій.

Хто формував козачу банду Редакція РІА Південь провела власне розслідування. Ми з'ясували, як в Мелітополі відбулось формування незаконного збройного формування «Мелітопольська козача дружина». По-преше, відповідальність, окрім коменданта міста, було покладено ще трьох персон:

• на місцеву сепаратистку - колишню псевдо-голову адміністрації Мелітополя Галину Данильченко (нині вона вже поїхала до Москви)
• на кримчанина Сергія Юрченка

Він займався «зміцненням збройних сил Новоросії», організовував збір гумдопомоги для бойовиків, водночас керуючи пресслужбою Луганського «козачого округу», координував участь проросійських організацій у масових заворушеннях у Донецькій та Луганській областях, які супроводжувалися опором представникам влади із застосуванням зброї.

Сергій Юрченко, фото з сайту Запорізької прокуратури

• на сепаратиста Олексія Селіванова, який воював на Донбасі (експомічник міністра оборони часів Януковича). У 2022 році він очолював так звану народну міліцію - був начальником Мелітопольського відділу МВС. Його зі скандалом звільнили з посади. З'ясувалося також, що Селіванов педофіл - співмешкав із 16-річною дівчиною, яку насильно утримував у своїй квартирі.

Олексій Селіванов, фото з сайту Запорізької прокуратури

Цим трьом підпорядковувався місцевий зрадник Ігор Лисенко, який виконував чорнову роботу з формування козачої дружини.

У його підпорядкуванні були:

• Сергій Абаренко
• Андрій Працьовитий
• Сергій Петров
• Віктор Пляшка
• Олександр Торопов

Кожен із них у своєму окрузі вербував козаків.

Схема іерархії "ряджених" козаків, РІА Південь

Хто такі мелітопольські козаки Підлеглі Лисенка під стать його начальникам і самому отаману. Отже, знайомтеся Сергій Абаренко - колишній співробітник Мелітопольського лінійного відділу поліції. Відомий тим, що підкидав наркотики і патрони бомжам, а потім героїчно їх затримував, щоб для прокуратури видати план із розкриття. Про це пише «Трибуна народу».

За окупантів Абаренко став заступником у Лисенка. Займався тим, що приймав анкети від охочих вступити в незаконне збройне формування.

Ще один козак із поганим минулим - Сергій Петров - уродженець Грузії. Є жителем тимчасово окупованої Кирилівки Мелітопольського району. Був неодноразово судимий за тяжкі злочини. Відбував покарання за зґвалтування молодої дівчини. Мабуть, ці заслуги врахував Ігор Лисенко і призначив його на посаду «сотника» «Мелітопольської козачої дружини».

Віктор Пляшка, який, власне, посунув Лисенка на посаді «отамана» - уродженець Дніпропетровської області.Встиг відзначитися своїми численними боргами і кредитами, а також був двічі судимий.

У 2005-му році його засудили за крадіжку за ч. 2 ст. 185 КК, але в підсумку відпустили з випробувальним терміном на 2 роки. А 2009-го року Віктор Пляшка опинився за ґратами, цього разу відразу за двома статтями - ч. 1 ст. 296 КК (хуліганство) і ч. 1 ст. 121 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження).

Віктор Пляшка, скріншот з росТГ

На момент початку повномасштабної війни Пляшка якимось чином опинився на тимчасово окупованій території Запорізької області та з ентузіазмом влився в лави окупантів і відхопив доволі «жирну» посаду, вельми до пари злодієві та рецидивісту.
З легкої руки окупантів він очолює тепер так звану «Приазовську станицю козачої дружини з охорони громадського порядку», утворену в складі «Мелітопольської козачої дружини».

Ще один козак - Олександр Торопов. Фігура вже легендарна, оскільки команда РІА Південь уже не раз про нього писала. Він представляється командиром взводу народного ополчення Якимівського району та отаманом «козачої дружини». Позивний собі взяв «Атаман».

Олександр Торопов, скріншот з росТГ

Торопов і до війни не приховував своєї «ватності» - усе скаржився на «київський режим», який заважав йому носити на грудях колорадську стрічку. У його функції входить прикривати російських мародерів, ба більше, як повідомляють РІА Південь акімовці, він допомагає окупантам грабувати своїх же односельців.

За свої «подвиги» він уже отримав підозру в колабораціонізмі.

Що й казати, у козачому курені зібрався весь «цвіт окупаційної влади» Мелітопольщини. І це ми ще не розповіли про рядових козаків. Тепер ви маєте повне уявлення, хто так прагне охороняти правопорядок на окупованих територіях.