Більше не терористи, а союзники? Чому РФ та "Талібан" зближуються

Верховний суд РФ днями на закритому засіданні "тимчасово призупинив заборону діяльності "Талібану" в Росії". Із таким запитом до суду раніше звернулася генеральна прокуратура РФ. А рік тому російський президент Володимир Путін підписав указ, який передбачає можливість виключення низки організацій зі списку терористичних - до якого входив і "Талібан" - радикальний ісламістський рух в Афганістані. 2021 року таліби знову захопили владу в Кабулі після виведення з країни сил міжнародної коаліції.

До цього рішення де-юре представників "Талібану" при в'їзді до Росії мали б заарештувати, а на суді їм загрожував би тюремний термін до 20 років за статтею 205.5 КК РФ (організація або участь у терористичній діяльності). Втім, де-факто така доля оминула талібів під час відвідин Росії як мінімум з 2016 року. Тоді Москва почала неофіційно вести переговори з рухом "Талібан", а представники на той час забороненої організації регулярно приїжджали до російської столиці, дехто розгулював кулуарами Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Це дисонувало з тим, що багато російських медіа,

зокрема пропагандистські, продовжували називати "Талібан" "терористичною організацією, забороненою в Росії". Дійшло до того, що 2024 року Путін назвав талібів "союзниками у боротьбі з тероризмом". Сходознавці та політологи, опитані DW, розповіли, навіщо російській владі потрібні контакти з талібами і чи планує "Талібан" створювати свої структури на території Росії.

Від "F*** off" до союзників РосіїПід час Другої чеченської війни у ​​Росії "Талібан" встановив дипломатичні зв'язки з урядом Аслана Масхадова та визнав незалежність Чечні (Чеченської Республіки Ічкерія. - Ред підтримавши чеченських бойовиків як фінансово, так і озброєнням. Після терактів 11 вересня 2001 року сили міжнародної антитерористичної коаліції під командуванням НАТО в рамках місії ISAF, за підтримки нового уряду Афганістану, вели бойові дії проти "Талібану", який до цього контролював більшу частину Афганістану.

Росія тоді підтримала дії міжнародної антитерористичної коаліції. Хоча "Талібан", мабуть, сподівався заручитися підтримкою РФ. Згодом тодішній керівник адміністрації президента Росії Сергій Іванов згадав в інтерв'ю BBC,

що засновник руху "Талібан" мулла Омар у 2001 році запропонував російській владі об'єднатися "для боротьби з американською агресією". Кремль, за його словами, відповів талібам "всесвітньо відомим англомовним жестом F*** off". 2003 року Росія внесла рух "Талібан" до свого списку терористичних організацій.

Однак в 2015 році російська влада змінила своє ставлення до талібів і почала налагоджувати "канали зв'язку" з ними. Згодом видання The Sunday Times повідомило про таємну зустріч президента Росії Володимира Путіна з тодішнім лідером руху "Талібан" муллою Мансуром. Кремль цю інформацію не підтверджував.

Вже 2023 року спецпредставник президента РФ з Афганістану Замір Кабулов в інтерв'ю телеканалу RTVI заявив, що ісламістський рух "еволюціонував". "Талібан", як вважає влада РФ, більше не збирається займатися глобальним джихадом. Потім 2024 року Путін підписав закон, що дозволяє виключати такі організації, як "Талібан", зі списку терористичних. Передбачається, що цей механізм дозволить у майбутньому виключити з національного списку терористичних організацій та угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам",

яке зараз управляє перехідним урядом Сирії.

Що юридично змінює скасування "терористичного статусу"?Рішення Верховного суду Росії було потрібне владі, щоб виключити необхідність обхідних схем під час укладення повноцінних угод з Афганістаном. Як нагадує юрист правозахисного проєкту "Перший відділ" Євген Смирнов, Кримінальний кодекс РФ передбачає різні терміни позбавлення волі за співпрацю з організаціями, визнаними терористичними. Незважаючи на це, у 2024 році між двома країнами було підписано контракти на постачання нафтопродуктів, пшениці та борошна. За словами юриста, не виключено, що домовленості оформлялися через бізнесові структури без прямої участі представників руху "Талібан". "Тимчасове скасування фактично виключає організацію з реєстру і з моменту ухвалення такого рішення не настають кримінальні наслідки за взаємодію з "Талібаном", - каже він.

Смирнов також звертає увагу, що в російському праві відсутня чітка процедура повного скасування терористичного статусу. "Проте рішення про виключення організації з терористичного реєстру залишається безстроковим",

- пояснює він. При цьому формулювання "тимчасове скасування", за його словами, дозволяє російській владі знову включити організацію до списку, якщо вона відновить "небажану діяльність".

Політичний імунітет для талібівДосі жодна держава офіційно не визнала "Талібан" як легітимну владу в Афганістані, нагадує сходознавець Руслан Сулейманов. Проте, за його словами, рух активно намагається вийти із міжнародної ізоляції. Наприклад, таліби змогли переконати Казахстан та Киргизстан виключити їх зі своїх національних списків терористичних організацій. "Поки що йдеться лише про непряме визнання. Наприклад, Китай погодився прийняти призначеного талібами посла, а Росія - лише тимчасового повіреного", - уточнює Сулейманов. За його словами, настороженість міжнародної спільноти щодо руху "Талібан" пов'язана із поверненням жорстких законів та заборон - аналогічних тим, що діяли в період попереднього правління талібів.

Москва почала вибудовувати контакти з поміркованими представниками "Талібану" на тлі погіршення відносин із Заходом, пояснює Сулейманов, оскільки Росія розглядала себе як суттєвий гравець у цьому регіоні.

Із цим пов'язаний політичний імунітет, який таліби отримали для поїздок до Росії, каже він. "Кремль хотів показати (у 2021 році. - Ред. що американці все програли, і це провал їхньої зовнішньої політики. Російська пропаганда аплодувала талібам, що загалом триває й досі на тлі безперервної антизахідної риторики в Росії".

Що чекає на талібів після легалізації в РФ?Мусульмани в різних країнах, у тому числі в Росії, з ейфорією сприйняли швидке виведення американських військ з Афганістану, каже ісламознавець Ахмет Ярликапов. Але це захоплення швидко згасло, зазначає експерт, оскільки таліби дали чітко зрозуміти, що вони діють суворо в межах афганського порядку денного, а експансії, як у "Аль-Каїди" чи "Ісламської держави", у їхніх планах немає. "Саме тому в Росії та й і в інших країнах не виникло їхніх осередків чи якогось серйозного впливу", - каже він.

Не очікує посилення впливу "Талібану" в Росії також і Сулейманов. Він зазначає, що хоча більшість мусульман у Росії, як і таліби, сповідують сунітський іслам, є значні ідеологічні відмінності між регіонами. "Талібан" їм чужий і незрозумілий", - зазначає він. Наприклад, у 2021 році муфтій Духовних зборів мусульман Росії Альбір Крганов висловив "занепокоєння" зближенням з "Талібаном": на його думку, представники народів Центральної Азії в русі "Талібан" можуть "дестабілізувати ситуацію" в російських регіонах з мусульманським населенням. "Навіть угода про постачання палива і пшениці з Росії, укладена між Москвою і Кабулом в 2022 році, не виконується повною мірою", - нагадує Сулейманов.