У Грузії зобовʼязали іноземних донорів погоджувати гранти для неурядових організацій з владою країни

Парламент Грузії 16 квітня в останньому третьому читанні ухвалив поправки до закону «Про політичні обʼєднання громадян», згідно з якими міжнародні організації-донори більше не зможуть видавати гранти неурядовим організаціям без згоди уряду країни.

Про це повідомляє грузинське інформагентство Interpressnews.

Цей пакет поправок підтримали 80 депутатів.

Тепер для видачі закордонного гранту необхідно буде отримати згоди уряду або уповноваженої особи, що визначається урядом.

Моніторинг за видачею та отриманням закордонного гранту здійснюватиме Антикорупційне бюро. Отримання забороненого гранту потягне за собою штраф у подвійному розмірі від суми зазначеного гранту, накладатимуть його на одержувача.

Законопроєкт встановлює і низку винятків — зокрема, порядок обовʼязкової згоди уряду не поширюється на видачу грантів міжнародною спортивною асоціацією, федерацією та комітетом, на здобуття середньої та вищої освіти поза межами Грузії та індивідуальні стипендії.

Автором та ініціатором ухваленого в прискореному порядку пакета законодавчих поправок є провладна фракція «Грузинська мрія».

На ухвалення цього закону відреагували в ЄС. Верховна представниця Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Кая Каллас заявила, що закон ще більше звужує громадянський простір.

«Цей закон, ухвалений поспіхом і без консультацій, доповнює нещодавнє репресивне законодавство. Ці кроки підривають статус Грузії як кандидата на вступ до ЄС та основні демократичні принципи», — йдеться в її повідомленні.

Що передувалоУ жовтні 2024 року у Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Результатів виборів не визнав Європарламент.

Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.

Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе 28 листопада 2024 року заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.

На тлі силових розгонів мітингів США призупинили американсько-грузинське стратегічне партнерство, представники Грузії в кількох державах Євросоюзу та США заявили, що складають свої обов’язки. Також санкції проти влади Грузії за розгін протестів ввела Україна. Сполучене Королівство теж призупинить підтримку грузинської влади й обмежить співпрацю з нею.

Литва та Естонія розширили санкції проти грузинських політиків через їхню причетність до утисків мирних протестувальників, журналістів та опозиції.