Від жебракування і боротьби за виживання в АПЛ до претендента на «ЗМ» – дивовижна історія Рафіньї

Якщо Рафінья не отримає «Золотий мʼяч» за результатами цього сезону, то йому точно мав би належати приз «Прорив року» (якби такий був). Адже минулого року його не було навіть у розширених списках, а зараз він – головний претендент на найпрестижнішу індивідуальну нагороду.

Шлях бразильця – це типовий сценарій мрії для його співвітчизників: бідність, вуличний футбол, скаути і переїзд в Європу.

Рафінья навіть близько не вважався зіркою у себе в країні і ніколи не викликався у бразильські молодіжки. За збірну дебютував у 24 роки, але до 28 зумів стати одним з лідерів «пентакамепонів» як на полі, так і за його межами.

З дитинства знайомий з Роналдіньо, але виявився непотрібним «Ґреміу»Про своє дитинство Рафа розповідає досить емоційно: «Два основні способи вибратися з фавели – це футбол та музика, хоча, звичайно, є винятки. Деяким вдається стати юристами, вчителями чи лікарями, але це трапляється досить рідко. Тому деякі шукають швидші способи заробити гроші, і це, на жаль, призводить до неправильного вибору, наприклад, торгівлі наркотиками».

Рафінья Діас обрав футбол,

але пригадує, що часом із друзями жебракував – просив у перехожих грошей на їжу після тренування. Юнак прокачував свою техніку у вуличних баталіях, хоча зізнається, що вважає вміння працювати з мʼячем даром, який дається від народження, а далі сама людина вирішує, що з ним робити.

Були і світлі моменти, наприклад, зустріч із Роналдіньо, після якої залишилося спільне фото: «Мене запросили на вечірку до будинку Роналдіньо, бо мій батько трохи знав його родину. Я не можу точно згадати, чи це був день народження його сестри чи прощання перед поверненням до Європи. Я зробив з ним фото, воно досі зберігається, тому я можу довести, в першу чергу, собі, що це дійсно сталося!»

Хоча кумиром гравця був Тьєрі Анрі: «Звичайно ж, я пам'ятаю чвертьфінал чемпіонату світу 2006 року, коли Франція вибила Бразилію завдяки голу Анрі. Незважаючи на цей болісний спогад, я захоплювався його стилем гри та невгамовним гольовим голодом. Він мене дуже надихав. Почасти завдяки Тьєррі Анрі мені так подобається забивати голи».

Хлопець грав за клуб «Удінезе» із Ріу-Гранді-ду-Сул, але щоб продовжувати грати за неї,

треба було показувати успішність у школі, інакше участь в соціальному проєкті припинялась. Рафінья поєднувати навчання та футбол не міг – він був дитиною вулиць.

Клуби із Порту-Алгері не поспішали брати гравця, рідний клуб Роналдіньо «Ґреміу» відмовив, в «Інтернасьоналі» теж сказали, що він надто низький та худий. Зрештою юнак опинився у скромнішому «Аваї», де перетнувся із ще одним молодим талантом – Габріелем Магальяесом.

Визнання в Португалії, гра з Камавінґою та фактор Марсело Б'єлсиІз «Аваї» гравець перейшов до португальської «Вікторії». Цей трансфер коштував португальцям 600 тисяч та допоміг закрити борги перед гравцями та співробітниками, а сам перехід організував Деку, який ще зіграє вирішальну роль у карʼєрі Рафи.

Спочатку форвард грав за другу команду «Вікторії», але вже у другому сезоні він забив 15 голів у Прімейрі, також його команда дійшла до фіналу Кубка Португалії.

Тому не дивно, що наступною зупинкою став лісабонський «Спортінг».

«Це був найважливіший етап моєї кар'єри, який дозволив мені адаптуватись до європейського футболу. У Португалії багато спільного з Бразилією:

мова, культура, кухня. Само собою, що мені знадобився деякий час, щоб звикнути до стилю гри, але розуміння мови та подібна культура полегшили завдання», – казав Рафінья в інтервʼю «Франс Футболу».

У складі «левів» він загалом непогано влився в команду, був основним, але гольової феєрії не видав: 4+4 в чемпіонаті. Тому коли «Ренн» на початку наступного сезону запропонував 21 млн євро, португальці погодилися. Це був другий за вартістю трансфер в історії клубу, але він себе виправдав. Рафінья став частиною симпатичної команди Жульєна Стефана із Едуардом Менді та Едуардо Камавінґою.

Сезон через пандемію COVID не дограли, але «Ренн» зайняв третє місце, потрапив в ЛЧ, а Рафінья забив 5 мʼячів. Вже у наступному сезоні за ним прийшов «Лідс», який шукав посилення перед поверненням в АПЛ.

«Керівництво клубу сказало мені: «Ми прийняли пропозицію «Лідса», тепер слово за тобою: ти хочеш піти або залишитися? Якби я захотів піти, то для мене був заброньований приватний рейс в Англію для проходження медобстеження. Збрешу, якщо скажу, що це було просте рішення. Це було нелегко.

У мене було всього 20 хвилин на відповідь», – каже бразилець.

В «Лідсі» його зустрів сам Марсело Б'єлса – і між ними одразу виникла симпатія. «Б'єлса дуже сильно допомагав мені з першого дня в «Лідсі». Він завжди вимагає більшого, завжди вимагає, щоб ти показував максимум. Він допоміг мені пробитися до збірної Бразилії та потрапити до «Барселони». Якби не його поради, то мене б тут не було», – нахвалював тренера Рафа.

«Це наш найкращий гравець, як фізично, так і технічно, ми повинні зберегти його, я наполягаю на цьому», – заявив аргентинський тренер взимку 2022-го.

У сезоні 2021/22 «Лідс» був близьким до вильоту з АПЛ. Бразилець дуже допоміг команді у боротьбі за виживання – забив 11 голів та віддав 3 асисти.

Загалом за англійську команду у нього 67 матчів, 17 голів та 12 асистів. Він забивав топам, включаючи «Ман Сіті», тому не дивно, що влітку 2022-го за ним влаштували полювання великі клуби. Після збереження прописки в АПЛ Рафінья пройшов все поле домашнього стадіону на колінах «Лідса». Обіцяв повторити, якщо виграє ЛЧ.

Тодд Боелі був готовий взяти його в «Челсі» за суму значно більшу,

ніж пропонувала «Барса». Проте втрутився фактор Деку, який все ж організував перехід свого гравця саме у каталонський клуб. Тим паче, що це було мрією бразильця: «Не буду вам брехати. Я вболіваю за «Барсу» з самого дитинства. Я ріс, спостерігаючи за гравцями, які мене надихають. Можливість носити цю футболку і показувати свою роботу для мене дуже хвилююча. Я можу робити свій внесок, забиваючи голи і цілуючи герб».

З усіма клубами та статистикою Рафіньї у кожному сезоні можете ознайомитися у профілі гравця на Tribuna.com. Там дуже багато інформації, вам буде цікаво

У Хаві конкурував з Дембеле та грав 60 хвилинПроте, коли ти любиш «Барселону», вона не завжди відповідає тобі взаємністю. Перший рік був дуже складним, Рафа навіть думав покинути команду.

«У першому сезоні мені було складно вписатися в стиль гри команди і по-справжньому осягнути велич цього клубу. Звичайно, я знаю, що це великий клуб, але тільки коли ти станеш його частиною, ти розумієш, наскільки він великий», – казав гравець.

У першому сезоні його конкурентом по позиції був Усман Дембеле, з яким вони зараз конкурують за «Золотий мяч».

Дембеле – найкращий гравець Європи у 2025-му. За рахунок чого сталося відродження

Попри те, що бразилець зумів зробити 7+7 в чемпіонаті, але собою та місцем в команді він не був задоволений. Дембеле та Рафінья хотіли грати праворуч, опинившись зліва, обидва відчували дискомфорт. Хаві потрібно було знайти для них оптимальну тактику. Для «Барси» ситуацію рятувало те, що француз часто пропускав матчі через травми, але зрештою саме він вирішив піти з команди.

Стосунки Хаві та Рафіньї можна назвати емоційними гойдалками. Саме він просив Рафінью перейти в «Барсу»: «Якби не Хаві, я б тут не грав. Він переконав мене, що я зможу розкритись у «Барселоні».

В той же час у розмовах з Мессі тренер жалівся на свого гравця, але Лео явно щось знав: «Коли я був тренером «Барселони», я іноді розмовляв з Мессі і говорив про футбол та «Барсу». Іноді я скаржився йому на Рафінью, і він завжди казав мені: «Рафінья може привести команду до перемог». Я відповідав йому: «Ти серйозно? Гравець ще не досяг цього рівня, і його гра є незадовільною».

Але він казав мені: «Тобі треба дати йому час.

Він хороший гравець і підходить стилю «Барселони», і він безперечно досягне успіху в один прекрасний день». Зараз Рафінья один із найкращих гравців світу. Я сподіваюся, що він залишиться на цьому шляху. Я дуже ціную його».

Рафінья: «У другому сезоні я мав цілком гідну статистику, якщо врахувати, що я кілька разів отримував травми і, зрозуміло, це вплинуло на мої виступи. Сезон закінчився без трофеїв, і це трохи все ускладнило. На індивідуальному рівні, можливо, від мене очікували більшого, але щоразу виходячи на поле, я викладався на повну».

Хоча його образа на Хаві теж відчувалася: «Коли тренером був Хаві, я вже знав, що піду з поля на 60-й хвилині. Я намагався зробити все за ці 60 хвилин, але нічого не виходило. А коли все виходило, мене все одно змінювали».

Після відходу Хаві Рафіньї довелося пережити літо 2024 року, коли «Барселона» сподівалася на перехід Ніко Вільямса, навіть збирали донати в тік-тоці на трансфер. За чутками, бразильця за серйозну суму хотіли придбати клуби Саудівської Аравії, проте сам гравець вирішив залишитись, а можливостей підписати Ніко у каталонців не знайшлось.

Тоді ж у «Барсі» зʼявився Гансі Флік.

І він змінив все.

Нова роль у Фліка та результативність на рівні МессіЗміна ролі Рафіньї на полі стала можливою виключно завдяки тренеру каталонців. Він ніколи не був класичним вінгером, навіть вміння обігравати суперника один в один в ізоляції у нього значно менше прокачане, ніж у Ямаля та Дембеле.

Натомість Рафінья значно ефективніший при зміщеннях у центр, а також на позиції другого форварда. По суті Флік зробив з Рафіньї «десятку», а вінгером він може вважатися хіба у грі без мʼяча.

У цьому йому дуже сильно допоміг Алехандро Бальде, який у системі Фліка закриває фактично увесь лівий фланг, даючи змогу бразильцю відходити у пошуку вільних зон далі від флангу. Тепер Рафінья значно частіше зустрічається із мʼячем у фінальній третині поля, але менше бере участі у побудові атак в центрі. Рафінья часто опиняється на лінії офсайду, наприклад, в матчі з «Бенфікою», коли до кінця гри залишись лічені секунди, але саме він був готовий зробити останній ривок.

ВІДЕО

Бразилець демонструє неймовірну реалізацію, забиваючи 0,6 гола за гру та роблячи більше однієї результативної дії за матч.

Зараз у нього 19 результативних дій в ЛЧ – це повторення каталонського рекорду Мессі сезону 2011/12. До загального рекорду Кріштіану – 21 гольова дія – залишається всього три пункти.

Робота Рафіньї та Левандовського часто нагадує взаємодію двох класичний форвардів: 9 та 11 номерів, а не вінгера та нападника. Так було в матчі проти «Дортмунда», коли поляк забивав свій перший гол.

Також бразилець добре розуміє вимоги Фліка у пресингу, включаючись, коли суперник переходить з оборони в атаку. Та й сам Рафінья не рідко рятує команду в обороні, як в нещодавньому матчі проти «Леганеса».

«Я завжди знав, що Флік побачить мій повний потенціал і зрозуміє мою справжню роль у «Барсі». Я одразу відчув його високі стандарти, що підштовхують кожного гравця до вдосконалення», – каже Рафінья. Хоча найкращим тренером у своїй карʼєрі називає колишнього наставника збірної Бразилії Тіте.

«Спостерігаючи за прогресом Рафіньї, можна помітити, що порівняно з минулим сезоном він вийшов на пік форми та почав грати визначальну роль. Цей футболіст чудовий. Вкрай приємно спостерігати за ним. Рафінья має унікальну техніку. Коли він викладається на всі 100%, то починає випромінювати енергію та позитив», – говорить німецький тренер.

Зараз бразилець лідирує у рейтингах претендентів на «Золотий мяч» від Tribuna.com та Goal. але переможець, скоріше за все, визначиться за підсумками травня.

Тож на Рафінью чекає два найголовніших місяця в карʼєрі.

Де зараз «Барса», яка востаннє брала требл

Як тепер виглядає топ-10 фаворитів на «Золотий м’яч»

Фото: «France Football», FC Barcelona