Анчелотті за 8 місяців так і не зрозумів, що робити з цим новим «Реалом»
«А уявляєте, що буде, коли вони отримають ще й Кіліана Мбаппе», – таке багато хто говорив після тогорічної перемоги «Реала» у фіналі Ліги чемпіонів, пророкуючи мадридцям гегемонію в Європі.
Але, як виявилося, концентрувати увагу треба було не на прибутті зіркового француза, а на відході легендарногоТоні Крооса.
Кроос поспішив із завершенням кар‘єри – ніхто в «Реалі» поки не здатен замінити його
Розуміння очевидного, а саме потенційні ігрові проблеми без диригента Тоні в центрі поля, дійшло до Карло Анчелотті вже у стартових матчах. Ледь не кожен експерт/журналіст/аналітик повторював «баланс, баланс, баланс». Крооса немає, трійка атаки не працює на захист – ага, треба щось робити.
І Анчелотті, справедливості заради, дійсно щось робив. Постійно шукав шляхи, але:
а) його варіанти один за одним провалювалися;
б) Карло помилився, коли вирішив, що нарешті знайшов робочий варіант.
Переломний момент цього «Реала» – відрізок пізньої зими/початку весни, коли у команди начебто все налагодилось. Баланс! Та ні, жодного балансу не з‘явилося, проблема нікуди не зникла – просто тимчасово/частково вирішилася інша не менш важлива проблема.
Насправді головним недоліком оновленого «галактікос» була не відсутність балансу, а те, що зіркова атака нічим його не компенсувала. А вдалий період, який щойно згадано, виділявся зворотнім – Вінісіус, Мбаппе, Родрігота Джуд Беллінгем навпаки почали компенсувати все своєю індивідуальною майстерністю.
Ключова помилка – Анчелотті чомусь вирішив, що це і є системність. Та системність, до якої він так довго йшов та заради якої перепробував купу експериментів. Тож він зупинився.
Проте ні, ставка виключно на те, що хтось з атаки постійно самотужки вирішуватиме матчі, апріорі була приречена на провал. Хтось скаже, що «Реал» так грав завжди. Хм, можливо. Але раніше це відбувалося не в умовах прохідного двору у півзахисті/захисті.
Так, Анчелотті доводив ефективність цього «несучасного» підходу зі свободою для гравців.
«Не подобаються заготовлені схеми – вірю у креатив гравців»: в Анчелотті олдскульний підхід – і він працює
Однак зараз з новим набором виконавців у старті та без Крооса цієї свободи стало справді забагато.
І що у підсумку? Через 8 місяців праці Карло «Реал» приїхав до «Арсенала» у Лондоні – та показав,
що тренерський штаб насправді так і не зрозумів, що йому з цим всім робити.
• Анчелотті увесь сезон тлумачив про труднощі з компактністю – на «Емірейтс» її досі не було.
• Анчелотті увесь сезон тлумачив про зіграність атаки – на «Емірейтс» її досі не було.
• Анчелотті увесь сезон тлумачив про страждання на контратаках суперників – на «Емірейтс» вони досі були.
***
«Вони могли забити нам ще більше», – говорив Джуд після фінального свистка.
Анчелотті програв цей чвертьфінал ще там, в Англії.
Адже «Арсенал» – не той опонент, з яким дійсно можна з впевненістю говорити про камбек. Камон, проти мадридців грав у шахи, ймовірно, найбільш доскіпливий тренер світу. І ні, це не негативний опис, а радше позитивний, враховуючи результат протистояння.
Мікель Артета дуже велику увагу приділяє деталям – стандарти, затримки часу, за потреби автобуси. Скільки там чистого часу команди награли на «Бернабеу»? Десь певно 40-45? (при середньостатистичних 55-60)
«Слово, яке я найчастіше чув останніми днями – «ремонтада». Я, напевно, чув його мільйон разів цього тижня. Я бачив багато відео від уболівальників,
від преси. Це нас дуже мотивує», – так перед матчем-відповіддю висловлювався теж Беллінгем.
І, схоже, це дійсно було головним задумом тренерського штабу – багато говорити про камбек. Або іншими словами – ментально налаштовувати колектив.
На виході дійсно, «Реал» вийшов заведеним… але ж на цьому все. Цього недостатньо, щоб відіграти 0:3 проти цього дисциплінованого «Арсенала», проти цього задушного Артети. Плюс явно не бездумними навісами, нехай і регулярними.
***Далеко не факт, що хтось на дистанції в один сезон впорався б з ротацією «Кроос ➡️ Мбаппе» краще. Але точно факт, що з цим не впорався Анчелотті. Навіть такий великий тренер.
Тому виліт з ЛЧ – передусім його провина. Як і ймовірна можливість взагалі залишитись без великих трофеїв у сезоні. Що, звичайно, все одно ніяк не зіпсує фантастичну спадщину італійця у клубі.
Фото: Alberto Gardin/ZUMA Press Wire, David Klein/Sportimage, PA Images