Загиблі енергетики, залізничники й медики: як їхні родини відсуджують компенсації
Працівники критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок російських обстрілів, мають право на грошову допомогу: 1 мільйон гривень — родині загиблого, а також від 200 до 800 тисяч гривень у разі поранення.
Утім, на практиці реалізацію цього права часто ускладнює бюрократія. Постраждалим доводиться доводити очевидне — що, скажімо, танковий завод, електростанція чи залізниця справді є об’єктами критичної інфраструктури. Через це зростає кількість судових позовів, і суди переважно стають на бік працівників. Про те, як постраждалі або їхні родини можуть відстояти свої права, — на прикладі найпоказовіших судових справ розповідає юрист і правозахисник ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін
Регулярні російські удари по критичній інфраструктурі відкрили чимало болючих історій працівників цих об’єктів. У центрі уваги — не лише руйнівна жорстокість обстрілів, що призвели до численних трагедій, а й глибша соціальна проблема. Багатьом, хто забезпечував роботу енергетичних, залізничних чи медичних установ, довелося не лише виживати після атак, а й боротися в судах із власною державою — за право на передбачену законом грошову допомогу.
Історія застосування Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури (ОКІ), державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ (Закон № 2980) налічує менше року. Однак вона вже встигла обрости скандальними рисами.
Чому закон про допомогу постраждалим працівникам не працює як слід
- Закон №2980 ухвалили у березні 2023 року. Він гарантує одноразову грошову допомогу працівникам критичної інфраструктури, які постраждали від війни.
- Але на практиці Пенсійний фонд часто відмовляє у виплатах, бо об’єкти, де працювали постраждалі, не внесені до Реєстру критичної інфраструктури.
- Навіть важливі для держави підприємства не визнаються «критичними», якщо їх немає у цьому Реєстрі.
- Через це багато людей не можуть отримати обіцяну компенсацію, попри реальні ризики та шкоду, яких зазнали.
навіть коли йшлося про підприємства, які важать багато з погляду інтересів держави. У практиці ПФУ саме невнесення об'єкта до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури (Реєстр) є провідною підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Що таке ОКІ?
- Об'єкти критичної інфраструктури (ОКІ) — це підприємства, установи чи мережі, які мають вирішальне значення для функціонування держави. Вони забезпечують енергетику, транспорт, медицину, зв’язок, водопостачання тощо.
- В чому проблема з Реєстром ОКІ?
Щоб отримати компенсацію за Законом №2980, підприємство має бути внесене до Реєстру ОКІ. Але цей Реєстр запрацював лише у травні 2023 року, а багато трагедій сталися раніше. - Хто вносить дані до Реєстру?
Оператор підприємства (наприклад, «Укренерго», «Укрзалізниця») передає дані до профільного міністерства. Міністерство звертається до Адміністрації Держспецзв’язку, яка вже вносить об’єкт до Реєстру.
На цей час переважна більшість спорів завершилася перемогами позивачів, оскільки суддів переконали доводи щодо «критичності» підприємств, де ставалися нещасні випадки. Відповідачем у таких справах виступає територіальний орган ПФУ, а, в якості третіх осіб, можуть бути залучені профільні міністерства (Міненерго, Мінрозвитку) чи підприємства (НЕК «Укренерго», ПАТ «Українська залізниця»), адже від них залежить ідентифікація ОКІ. За даними ГО «Соціальний рух», в Україні було винесено приблизно 200 рішень про відмову у цих виплатах і щонайменше 25 відмов були оскаржені в суді. У дев’яти справах суди задовольнили позови.
Хто з ким судиться
- Позивачі — постраждалі працівники ОКІ або родичі загиблих.
- Відповідачі — територіальні органи Пенсійного фонду.
- Треті особи — міністерства (нарпиклад, Міненерго, Мінрегіон) та підприємства (наприклад, «Укренерго», «Укрзалізниця»), які відповідають за внесення підпорядкованих ним підприємств до Реєстру обїʼєктів критичною інфраструктурою.
Розглянемо, чим керуються служителі Феміди при розв’язанні спорів за Законом № 2980, де між собою стикнулися державні інтереси й права окремих громадян. Як і з якими аргументами – читайте тут.
Як довести статус критичної інфраструктури без РеєструУ наведених кейсах привертає увагу бажання суддів керуватись здоровим глуздом, коли вони оцінюють приналежність того чи іншого підприємства до ОКІ. На практиці невнесення може статися з вини різних сторін – як самого підприємства (або оператора критичної інфраструктури), так і певного міністерства (або секторального органу). На основі даних від підприємств міністерства подають документи про внесення об’єкта до Реєстру, звертаючись до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (Адміністрація Держспецзв’язку). Але навіть у період воєнного стану чиновники з цією процедурою можуть не квапитись. У результаті виник цілий ряд судових справ, де підважується доцільність такого Реєстру.
У справі за позовом постраждалого електромонтера з експлуатації розподільних мереж ІІ групи філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» орган ПФУ апелював до невнесення зазначеного об’єкта до Реєстру.
Хоча станом на момент ушкодження здоров’я (07.04.2022) Реєстр ще навіть не працював – його лише запустили з 02.05.2023. Суд звернув увагу, що частиною 4 статті 6 Закону №2980 встановлено, що до завершення формування реєстру ОКІ відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» їхній перелік визначається постановою Кабінету Міністрів України №1109 від 09.10.2020 року «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури» (Постанова №1109). На думку суду, потрібно було керуватися поняттям сектору: якщо діяльність підприємства підпадає під сектори, наприклад, енергетичний, оборонний чи охорони здоровʼя, то є підстави визнати підприємство ОКІ.
Надалі подібна логіка – керуватися переліком секторів, а не Реєстром, в якому окремі об’єкти просто не змогли своєчасно внести – була відтворена з певними відмінностями в низці інших справ. Наприклад, за позовом травмованого ракетним обстрілом робітника ПрАТ НЕК «Укренерго». Такі ж доводи використано й у справі, що стосувалася статусу Східної філії ДП «Регіональні електричні мережі».
Дещо іншою була логіка суду у справі за позовом вдови робітника КП «Чернігівводоканал»,
де суд прирівняв дане підприємство до ОКІ, хоча воно не було внесено до Реєстру, на основі включення до переліку операторів об’єктів критичної інфраструктури:
Як вбачається з довідки № 04-06/2414 від 26.07.2024, виданою КП «Чернігівводоканал», де серед іншого зазначено, що КП «Чернігівводоканал» відповідно до наказу № 611 від 08.07.2024, включено до Переліку підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, які є операторами об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, згідно з Секторальним переліком об`єктів.
Цей же суд сформулював висновок, що несправедливо ставити вимогу щодо включення об'єкта до Реєстру, якщо на момент трагедії такого Реєстру ще не існувало:
Тобто як вбачається з вищевикладеного, початок функціонування Реєстру об`єктів критичної інфраструктури відбувся вже більше ніж через рік з дня настання страхового випадку, який стався з чоловіком позивачки. Однак, з урахуванням принципу верховенства права, особа не може бути позбавлена у захисті порушеного права з підстав відсутності законодавства, яке б регулювало спірні правовідносини станом на час їх виникнення.
У вищенаведених судових рішеннях, як і у відносно нещодавній справі за позовом рідних загиблого працівника АТ «Харківобленерго», суд брав до уваги пояснення самого підприємства як оператора критичної інфраструктури. Дуже часто такі підприємства залучаються до справи в якості третьої особи без самостійних вимог. Так, Харківський окружний адміністративний суд ослався на наказ Міністерства енергетики України від 07.09.2022 №1-ДСК , за яким АТ «Харківобленерго»внесено до Переліку ОКІ паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури.
Також, коли йдеться про великі й знакові підприємства, суди звертаються до змісту постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 «Про затвердження об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави». Апеляція до цього документу стала одним з аргументів при задоволенні позову травмованого у 2022 році машиніста тепловоза в регіональної філії «Південно-Західна залізниця»АТ «Укрзалізниця». До того ж у цій справі Адміністрація Держспецзв’язку вже після відмови органу ПФУ підтвердила у своєму листі внесення цього об'єкта до реєстру ОКІ.
Дуже показово, що останнє рішення оскаржується Головним управлінням ПФУ у Житомирській області в апеляційному порядку: схоже, що чиновникам не очевидна приналежність залізниці до критичної інфраструктури.
Хто відповідальний за помилку?Для вирішення справи судді здебільшого вдаються до оцінки реальних обставин, а не формальностей. Вони зважають на те, хто мав внести підприємство до Реєстру і цього не зробив. Цікавим є рішення у справі за позовом травмованої старшої медсестри КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради. Покладаючи більшу відповідальність на державу, Одеський окружний адмінсуд вказав, що громадянин не повинен страждати через хаос зі статусом підприємства.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Так заявив суд, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.
07.2023 року по справі № 912/2797/21.
Практики самого Верховного Суду із застосування Закону № 2980 наразі немає. Однак є цікаві правові висновки по аналогічним питанням, на які варто посилатися. Скажімо, при з’ясуванні статусу ОКІ слід враховувати принцип розумності. У постанові Верховного Суду від 16.12.2024 у справі № 463/8028/22, яка стосувалася трудових відносин, було сказано наступне:
Враховуючи зазначені нормативні положення, у тому числі обмеження публічного доступу інформації щодо об'єктів критичної інфраструктури, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій відповідно до принципу розумності, що відповідач є об'єктом критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.
Отже, слід перевіряти не лише, чи внесено об’єкт до Реєстру, а і ставити питання зворотного характеру: чи нормально те, що важливе підприємство існує поза таким Реєстром?
Непередбачена підстава і передбачуваний результатДосить оригінальний, але правомірний аргумент використав Одеський окружний адмінсуд. Він звернув увагу, що такої підстави нездійснення виплати, як невнесення до Реєстру,
законом не передбачено! Було зазначено, що статтею 4 Закону № 2980 визначено вичерпний перелік підстав, у разі виникнення яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю не здійснюються. Проте в рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не містилося посилань на жодну з цих підстав. Ситуація парадоксальна: підзаконний порядок призначення допомог дійсно вимагає від органу ПФУ з’ясувати в Адміністрації Держспецзв’язку, чи включене підприємство до Реєстру ОКІ, але правових наслідків у разі негативної відповіді законом не встановлено. Це, до речі, дозволяє справедливо поставити під сумнів численні рішення ПФУ.
Насамкінець хочеться зазначити, що у цій історії є ложка дьогтю. Скажімо, Харківський окружний адмінсуд в рішенні від 11.12.2024 у справі № 520/27748/24 визнав правомірною відмову у виплаті вдові загиблого робітника провідного танкобудівного бюро. Достатнім для нього було те, що підприємство не було внесене до Реєстру ні під час розгляду заяви громадянки, ні під час судового розгляду. Це свідчить про те, що судова процедура хоча і є ефективною, але не гарантує 100% результат. У цій справі жінка все ж таки добилася свого у позасудовому порядку: на щастя, згодом Міністерство з питань стратегічної промисловості України внесло підприємство до Реєстру.
Разом з тим, очевидно, що такі спори не повинні виникати в соціальній і правовій державі. Законодавство потребує вдосконалення, аби чиновники не могли називати чорне білим, розчаровуючи багатостраждальних працівників критичної інфраструктури. Для того, щоб обговорити вектор бажаних змін, ви можете долучитися до СОЦФОРУМУ «Захист працівників критичної інфраструктури в умовах війни» у неділю, 27 квітня, у столичному Будинку кіно.
