Велика епопея ШІ на маленькому острові
Острів Гернсі — невеличкий клаптик землі поблизу узбережжя Нормандії, на якому розігралася справжня дискусія щодо впровадження штучного інтелекту в освіту. Частина освітян та учнів вважає це чудовою інновацією, інші ж побоюються можливого плагіату і навіть заміни викладачів машинами. Відповідний репортаж підготувала«BBC».
Директорка школи на острові Гернсі, що належить Британській короні, змінює шкільну програму, адаптуючи її до викликів, пов’язаних із штучним інтелектом. Це пояснюється потенційним впливом ШІ на майбутнє учнів.
Даніель Гарфорд—Фокс розповіла, що її школа почала використовувати штучний інтелект, щоб допомогти учням 7 класу поставити собі цілі. Співробітники школи також використовують ШІ, зокрема спеціальну версію «Microsoft Copilot» з додатковими обмеженнями. На думку директорки, сучасна освіта має змінитися щоб підготувати студентів до майбутнього. Вона зазначила, що останні моделі «ChatGPT» здатні писати тексти краще, ніж більшість студентів, тож викладачі школи були стурбовані тим, що відрізнити текст машини від тексту людини стає дедалі важче.
Якщо штучний інтелект може написати есе краще, ніж більшість студентів, справжнє питання полягає в тому, чому ми витрачаємо сім років життя студентів, навчаючи їх писати есе? — директорка Даніель Гарфорд-Фокс.
Кіран Джеймс — директор іншого навчального закладу. Він розповідає, що раптовий технологічний прорив у вигляді ШІ створив справжню плутанину в освітніх правилах. Регулюванням використання штучного інтелекту займаються екзаменаційні комісії. Проте кожна така комісія має свої правила використання ШІ. Оскільки школи можуть користуватися різними екзаменаційними комісіями для різних предметів, це може призвести до того, що учень просто заплутається в правилах, де можна використовувати штучний інтелект, а де — ні.
Проте, незважаючи на перепони й плутанину, директор Джеймс не вважає що штучний інтелект є загрозою для освітньої системи. Як і багато інших, він прирівнює використання ШІ до калькулятора, нагадавши, що спочатку батьки були також стурбовані використанням цих пристроїв.
Те ж саме з ШІ. Це інструмент, і його можна використовувати дуже ефективно, якщо він використовується належним чином, а не, наприклад, для того, щоб видавати роботу ШІ за власну роботу, — зазначає Джеймс.
Він також додав, що, якщо використовувати його відповідально, штучний інтелект зможе підтримувати учнів поза класом, коли вчителі недоступні. Джеймс зазначив, що студенти можуть використовувати штучний інтелект як персонального наставника, щоб відпрацьовувати запитання та оцінювати іспити.
Проте не всі освітяни поділяють оптимізм директора Джеймса. Викладач Ед Грегсон побоюється, що розвиток штучного інтелекту може поставити під загрозу його майбутнє у професії вчителя.
Мені страшно сказати, що я вважаю, що він оцінює краще, ніж я. Люди втомлюються... ви начебто знаєте, що ваша особиста упередженість впливає на вашу оцінку, — каже Ед Грегсон.
Викладач Ед Грегсон. Фото з матеріалу «BBC»
Керівник відділу цифрових технологій одного з коледжів Дейв Костен вважає, що сучасний ШІ не в змозі конкурувати з учителями-людьми і тим паче не зможе замінити школу. На його думку, такі програми надають забагато інформації, яку школярі погано розуміють
Деякі студенти шкіл Гернсі експериментували з технологією штучного інтелекту. Вони зійшлися на думці, що ШІ не вміє регулювати складність відповідей,
а також що молодь занадто покладається на штучний інтелект. Батьки дотримуються аналогічної думки. Наприклад, батько Газз Барбе не дозволяє своїм дітям використовувати технології ШІ для шкільних завдань. Він навіть встановив на телефон батьківський контроль щоб вони не мали змоги використовувати ШІ.
Я переживаю, що якщо я дам своїй дочці необмежений доступ до цієї технології, вона використовуватиме її для виконання домашніх завдань. І якщо вона зробить це на тему, з якою їй справді важко, вона може легко стати надмірно залежною від технологій, — сказав він.
Батько Газз Барбе. Фото з матеріалу «BBC»
Чоловік зазначив, що позитивний потенціал штучного інтелекту величезний, проте для вчителів, а не учнів.
Титульне фото: Diego Thomazini/Shutterstock.com.