Українська початкова освіта в умовах війни
Нещодавно було оприлюднено результати загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти. У них, зокрема, дуже детально описується стан української початкової освіти в умовах війни
Як зазначається в самому звіті, для розуміння даних основного етапу дослідження дуже важливо враховувати, в якому середовищі довелося навчатися учнівству, що становило цільову групу дослідження. Насамперед варто нагадати, що відповідна когорта учнів пішла до початкової школи восени 2020 року а завершила здобуття початкової освіти навесні 2024 року Тобто їхнє навчання припало на період пандемії COVID—19 і повномасштабного вторгнення ворога, через що освітній процес відбувався нерегулярно і зі значними перервами.
Інфографіка з дослідження
Ці діти не змогли отримати навіть якісну дошкільну підготовку оскільки вже з весни 2020 року в Україні почали запроваджувати карантинні обмеження через ризик поширення коронавірусної інфекції. Якщо говорити узагальнено, попереджаючи подальший виклад, то останні два роки навчання учнів, які були цільовою групою дослідження, стали роками
випробувань як для самих дітей, так і для вчительства. Це були роки адаптації до обставин, інколи доволі драматичних, які швидко змінювалися. Зрозуміло, що ані на тимчасово окупованих територіях, ані поблизу зон активних бойових дій освітній процес не відбувався взагалі або відбувався лише в дистанційному режимі.
Внаслідок активних бойових дій величезна кількість закладів освіти зазнала руйнувань. За актуальними даними станом на початок 2025 року, 3 798 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, а 365 з них було зруйновано повністю.
Також Україна зазнала значних демографічних змін, подекуди незворотних. Станом на 2 січня 2025 року в Україні налічувалося 4 622 761 офіційно зареєстрована внутрішньо переміщена особа. Майже 20% із них — діти (888 986 Понад 6,9 мільйона українців станом на початок 2025 року залишаються за кордоном, із них лише 355 747 дітей станом на січень 2025 року продовжували дистанційне навчання в українській школі з-за кордону.
Про особливості впливу дистанційного навчанняЩоб точно з’ясувати, в якому форматі українське учнівство навчалося у 3—4 класах,
відповідне питання було включено до опитування. Результати були наступними:
- Понад половина опитаних четвертокласників зазначили, що навчалися переважно очно, але інколи — дистанційно.
- Майже третина опитаних указала, що навчання весь час відбувалося очно в приміщенні школи.
- Кожен десятий учень повідомив, що лише інколи навчався очно, а переважно — дистанційно.
- Близько 3% опитаних учнів навчалися майже весь час у дистанційному форматі.
Інфографіка з дослідження
Можливо, поєднання очного та дистанційного навчання зробило освітній процес цікавішим і різноманітнішим. Утім варто зазначити, що загалом вплив змішаного навчання на успішність учнівства є доволі
неоднозначним а тому в кожному конкретному випадку необхідно враховувати багато інших чинників.
Інфографіка з дослідження
Водночас три чверті опитаних учнів надають перевагу очному навчанню, що добре видно на наведеній інфографіці.
Інфографіка з дослідження
Взаємодія між учнями та вчителями в умовах війниЗдійснення освітнього процесу в умовах війни вимагало від учителів працювати фактично за межею своїх можливостей. З метою з’ясування того, наскільки успішно, на думку учнів, учителі з цим упоралися, було проведене відповідне опитування.
Як свідчать наведені дані, близько 40% учнів повідомили, що їхні вчителі часто або дуже часто проводили заняття за допомогою програм відеозв’язку, надсилали навчальні матеріали та завдання або завантажували їх на освітні платформи. Кожен третій четвертокласник зазначив, що вчителі часто надавали доступ до записів своїх уроків або до різних матеріалів з інших джерел в інтернеті. Ще 30% учнівства вказали, що вчителі часто пропонували їм самостійно опрацьовувати матеріали без пояснень.
Інфографіка з дослідження
Близько двох третин учнів повідомили,
що вчителі часто або дуже часто цікавилися тим, як вони почуваються і чи все в них добре. Отримані дані засвідчують, наскільки значущою в освітньому процесі, що відбувається в умовах кризи, є емоційна підтримка з боку вчителя задля того, щоб учнівство почувалося спокійно й захищено.
Найбільші проблеми, з якими стикалося учнівствоЗа повідомленнями четвертокласників, упродовж останніх двох років навчання в початковій школі 74% з них почувалися спокійно й захищено. Водночас решта зазначила, що відчуття захищеності в них виникало рідко або майже ніколи. Також більш ніж третина учнів часто не мала змоги виспатися через повітряні тривоги чи пригнічений настрій.
Інфографіка з дослідження
Як показують дані, з усіх предметів учні, які часто або дуже часто мали проблеми з доступом до комп’ютера, інтернету чи спокійного місця для навчання, отримали більш як на 10 балів нижчий середній результат, ніж ті їхні однолітки, які рідко стикалися з такими проблемами. Окремо варто звернути увагу на тих учнів, які протягом тривалого часу не мали доступу до інтернету: їхні досягнення в середньому були
на 13 балів нижчими з математики, на 15 балів — із предмета «Я досліджую світ» та на 18 балів — із читання. Це ще раз підтверджує, наскільки критично важливим є стабільний доступ до інтернету для забезпечення безперервного навчального процесу, особливо в умовах дистанційного або змішаного формату навчання.
Інфографіка з дослідження
Як свідчить аналіз, дівчатка частіше, ніж хлопчики, повідомляли про психоемоційні проблеми, які їм доводилося переживати впродовж останніх двох років навчання в умовах війни, натомість хлопчики частіше акцентували на тому, що під час навчання стикалися з технічними проблемами.
Інфографіка з дослідження
Досвід, пережитий на початку вторгненняЗа результатами опитування, 23% учнів повідомили, що після початку повномасштабної війни їм довелося переїхати в інший населений пункт, а 21% — в іншу країну. 9% вказали, що внаслідок війни їхнє помешкання було зруйноване або пошкоджене, 8% учасників анкетування повідомили про руйнування закладу, в якому вони навчалися. Загалом 20% учнів повідомили, що хтось із їхніх батьків пішов захищати Батьківщину,
а 14% учнів втратили внаслідок війни близьку людину. Кожен третій учень — 34% втратив зв'язок з деякими своїми друзями.
Інфографіка з дослідження
Як засвідчують дані опитування, більшість ситуацій істотно негативно позначилися на успішності учнівства з усіх предметних галузей. Близько 10 балів відставання від своїх однолітків мають з усіх предметів ті учні, у яких приміщення школи або помешкання було зруйноване чи пошкоджене, або які втратили внаслідок війни близьку людину. Більш ніж на 4 бали нижчий результат з усіх предметів мають учні, у яких хтось із батьків пішов захищати країну.
Інфографіка з дослідження
Освітній процес очима вчительстваЯк зазначають вчителі, до очного навчання до кінця 2022 року змогли повернутися лише 50% учнів, ще близько 40% почали навчання у приміщеннях закладу освіти у 2023 році а 5% — у 2024 році Попри очікування, результати цих учнів не виявилися гіршими за результати їхніх ровесників, які повернулися до очного навчання значно раніше. Водночас варто бути обережними з інтерпретаціями: учні, які повернулися до шкіл лише у 2024 році,
становлять менше ніж 6% вибірки, тож їхні результати не можна вважати достатньо репрезентативними для узагальнень.
Інфографіка з дослідження
Загалом отримані дані демонструють, що найвищі результати в усіх трьох галузях показали саме ті учні, які повернулися до очного навчання восени 2022 року Це підтверджує важливість якнайшвидшого відновлення очного формату навчання для забезпечення стабільного освітнього прогресу.
Інфографіка з дослідження
Що заважало вчительству здійснювати освітній процесНайбільшим викликом для вчительства стали перерви в освітньому процесі спричинені повітряними тривогами: майже всі учні навчалися в класах, де це дуже або переважно ускладнювало роботу вчителів, а отже, і навчальну діяльність. Дві третини учнів навчалися в класах, де вчителям було важко забезпечувати освітній процес через відсутність електроенергії. Значна частина учнів здобувала освіту у вчителів, яким заважали здійснювати освітній процес власна пригніченість, а також пригнічений стан учнів і колективу, спричинений обстрілами або іншими подіями.
Інфографіка з дослідження
Після початку повномасштабної війни у великих містах (з населенням понад 700 000 осіб) емоційні чинники більше, ніж в інших населених пунктах, перешкоджали вчительству здійснювати освітній процес. У містах із меншою кількістю населення вчителям більше заважали організаційно-технологічні проблеми, спричинені війною.
Інфографіка з дослідження
Важливо наголосити, що, незважаючи на труднощі, які відчували вчителі, це не позначилося на учнівській успішності з жодного предмета.
Сприйняття вчительством стану учнів Щоденно працюючи зі своїм учнівством, учителі початкової школи мають змогу послідовно відстежувати його розвиток — як інтелектуальний, так і психоемоційний. За даними звіту, 90% учнів навчалися в класах, учителі яких зазначили, що після повернення до очного навчання з початком повномасштабного вторгнення клас став набагато згуртованішим Водночас 78% дітей у цей період почувалися пригнічено. Крім того, учителі більш ніж половини учнів погодилися з твердженням, що їм стало важче мотивувати дітей до активної навчальної роботи.
Інфографіка з дослідження
Вчителі також погодилися,
що значній частині учнівства знадобиться психологічна допомога або підтримка. Найбільше, на їхню думку, додаткової психологічної допомоги потребують учні, які пережили окупацію (77% або ті, в кого внаслідок війни загинула близька людина (71%
Інфографіка з дослідження
РезюмеЗагалом результати аналізу отриманих даних засвідчують значний і, зрозуміло, негативний вплив війни на освітній процес, а також на різні аспекти навчальної та повсякденної діяльності учнів і вчителів. Після початку повномасштабного вторгнення умови навчання змінювалися залежно від безпекової ситуації в тому чи іншому регіоні та в країні загалом, тому більшість молодших школярів навчалися в умовах чергування періодів очного та дистанційного форматів.
Ті учні, які навчалися переважно очно й лише інколи дистанційно, отримали вищий середній бал у всіх трьох галузях тесту порівняно з іншими їхніми ровесниками. Таким чином, можна припустити, що помірне вкраплення елементів дистанційного навчання має деякий позитивний вплив на учнівські результати. Загалом більшій частині (75% учнівства очне навчання подобається більше ніж дистанційне. Так само й 90% учителів вважають, що їхнім дітям більше до вподоби саме навчання в приміщенні школи.