«Катастрофічна зима»: Крим залишається без води, але із наслідками глобального потепління. Чого очікувати?

В анексованому Криму змушені змінювати структуру сільгосппосівів через відсутність дніпровської води. Збитків сільгоспвиробникам цього року також додадуть квітневі морози, що вдарили по ранньоквітучих рослинах. У Криму вже відчувають зміни глобального клімату, визнає підконтрольна Росії місцева влада. Що відбувається на Кримському півострові, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.За десятиліття в російських реаліях Крим зіткнувся з вододефіцитом в умовах відсутності постачання води з Дніпра Північно-Кримським каналом. Цей фактор суттєво вдарив по сільському господарству та життю кримчан, багато хто з яких змушений роками отримувати воду за графіком.На сільгоспвиробництво у Криму також впливають наслідки глобального потепління у світі. Зміни клімату та вододефіцит призводять до збитків у сільгоспвиробництві та змушують фермерів півострова шукати шляхи виживання.Крим втрачає врожай2024 року через посушливу погоду та відсутність дніпровської води в Криму змушені були скоротити виробництво деяких культур. Ця тенденція продовжиться і цього року, заявив міністр сільського господарства російського уряду Крим Денис Кратюк на брифінгу у Сімферополі.

«Ми змінили структуру сівозміни. Специфіка цього року говорить про те, що ми однозначно зрушуємо площі соняшнику в мінус (скоротяться площі посіву - КР). Тому що соняшник – це культура, яка вимагає, окрім високого обробітку ґрунту, достатньо опадів, щоб сформувалася коренева система. Тобто ми маємо гарантувати, що рослина стартане», – сказав він.Цього року соняшником у Криму засіють лише 40 тисяч гектарів. На решті 80 тисяч гектарів, на яких раніше його вирощували, посіють коріандр та льон.«Якщо брати статистику за останні 15-20 років, то реально ми потрапляли в такі умови, що коли була посуха і господарства розуміли, що втратили якусь частину врожаю, вони трохи перенаправляли себе (міняли види культур – КР). Ми діємо, спираючись на багаторічний досвід», – стверджує Денис Кратюк.За даними російського Мінсільгоспу Криму, на півострові через відсутність опадів та продуктивної вологи в ґрунті в зимовий та осінній періоди змушені скорочувати площі ярих посівів зернових та зернобобових культур. Минулого року посуха, за інформацією міністерства, спричинила втрати врожаю ярих культур на площі 40 тисяч гектарів.

Через вододефіцит у Криму більше не діє дощувальна система зрошення землі, створена за радянських років. Фермери обмежуються краплинним зрошенням. Без відновлення подачі дніпровської води до Північно-Кримського каналу повноцінного зрошення в Криму не буде, визнають у російському Мінсільгоспі Криму.Знищення російськими військами греблі Каховської ГЕС під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну призвело до руйнування системи водопостачання Криму Північно-Кримським каналом. На думку експертів, Крим втратив доступ до дніпровської води, можливо, назавжди. Як у таких умовах житиме півострів, російська влада не пояснює. Тому очевидно, що найближчими роками у регіоні збережеться вододефіцит. Вирішення цієї проблеми немає, поки що між Росією та Україною тривають бойові дії.«Боїмося тепла»Вододефіцит ускладнює ще одну проблему, яка вже проявляється на Кримському півострові, – глобальне потепління. Через зміну клімату російська влада Криму «коригує плани» щодо садівництва.Через заморозки на початку квітня у Криму можуть втратити до 30% урожаю черешні та ранніх сортів сливи,

повідомив Денис Кратюк. За його словами, «під прес морозу» потрапили також мигдаль і персик.«Це наслідки глобального потепління. Зверніть увагу, яка у нас була цікава зима, коли у січні було 22 градуси в тіні. Усі раділи та плескали. Для мене, як сільгоспника, це була катастрофа. Я боявся, що квітка розпуститься на фруктових деревах у січні і потім ми потрапимо в ситуацію, в яку зараз потрапили. В нас опади змістилися. По-друге, стала теплою зима. Тепла зима в Криму радує відпочиваючих та мешканців, але в сільському господарстві все-таки доведеться перебудовувати – і клин, і культури застосовувати зовсім інші. Боїмося таки тепла. Хочеться взимку одержати холод», – стверджує міністр.При цьому Денис Кратюк схиляється до того, що питання відсутності дніпровської води є більш глобальним для Криму, ніж зміна клімату.«Коли ми говоримо про воду, це болюче питання. Воно, напевно, болючіше за мороз. Бо якщо мороз – це стихія, то відсутність води – це вплив не зовсім добрих людей на Крим. Ми ситуацію з кліматом змінити не можемо. Крим – це зона ризикованого землеробства.

У нас ризики майже кожен місяць. Взимку одні, влітку – інші, навесні та восени – треті», – каже він.Крим нагріваєтьсяЗа останні 30 років у Криму потепліло на два градуси, стверджують у підконтрольному Москві Кримському управлінні з гідрометеорології та моніторингу довкілля.Серед експертних думок щодо впливу на Крим кліматичних змін перераховано не лише небезпеку для сільського господарства, а й появу таких явищ, як зсуви, обвали, урагани та аномальні зливи.В Інституті океанології російської Академії наук прогнозують активізацію «катастрофічних штормів» у Чорному морі через те, що його поверхова частина, за даними установи, також потепліла на два градуси за останні 30 років.Інші незалежні джерела про це не повідомляють.Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.