Як судовий розсуд і надмірне навантаження вплинули на відмову в притягненні до відповідальності — рішення ПДП ВРП

У справі про банкрутство суддя має дискрецію у визначенні черговості, порядку розгляду заяв та клопотань, що надходять від сторін процесу. Й це не може кваліфікуватися як відмова у доступі до правосуддя.

На цій підставі перша дисциплінарна плата ВРП відмовила у притягненні до відповідальності та закрила провадження стосовно судді Господарського суду Дніпропетровської області Юрія Первушина, інформує «Закон і Бізнес».

До ньоговиникла низка претензій у банка. Зокрема, щодо розгляду клопотань про заміну кредиторів на правонаступників, звернення стягнення на предмет застави та вирішення інших питань у процедурі банкрутства. Щоправда, суть нарікань скоріше зводиться до незгоди із судовими рішеннями, які, до того ж, як повідомив Ю.Первушин, залишені без змін апеляційною інстанцією.

Як підсумувала доповідач Тетяна Бондаренко у цьому провадженні не здобуто доказів того, що суддя навмисно або через недбалість допустив порушення, що підпадають під ознаки положень закону «Про судоустрій і статус судідв», на які вказував скаржник, так само як не встановлено і затягування розгляду справи.

А тому запропонувала відмовити у притягненні Ю.Первушина до дисциплінарної відповідальності, з чим погодилися її колеги.

Також члени ПДП відмовила у притягненні до відповідальності судді Київського апеляційного суду Галини Балацької, щодо якоїбуло відкрито одразу 3 провадження, зокрема, і за скаргою адвоката на неї та її колегу Ірину Горб Їх об’єднали в одне, аби за один раз вирішити питання стягнення.

Справу почали розглядати ще два місяці тому. Як пояснила суддя, несвоєчасне виготовлення судових рішень, на чому нарікають скаржники, сталося виключно через надмірне навантаження та складність справ. Також Г.Балацька звернула увагу, що за рік в її провадженні перебувають близько 6000 проваджень. Водночас, ані в першому, ані в другому випадку таке зволікання не завдало шкоди правам осіб.

Наразі, за словами судді, вона призначає справи до розгляду вже на серпень місяць. Якщо ж призначати нові справи тільки після виготовлення судових рішень у поточних, то строки таких засідань відсуватимуться ще далі.

Тож з урахуванням значного навантаження на суддів Київського АС, Т.Бондаренко запропонувала і в цьому випадку відмовити скаржникам у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності, що було підтримано одноголосно.