Арктика на межі: як лід, що тане, прискорює поширення забруднень

Учені з Університету Брістоля (Велика Британія) провели масштабне дослідження і з'ясували, що Трансполярна течія - головний "конвеєр" в Арктиці - зовсім не така стабільна, як вважалося понад сто років. З кожним роком вона стає все більш мінливою, а це значить, що забруднення з сибірських річок може поширюватися Арктикою швидше і далі

Ця течія переносить прісну воду, морський лід і зважені речовини - як природні (поживні речовини, органіку), так і техногенні (важкі метали, мікропластик) - від сибірських берегів через центральну частину Арктики до протоки Франца-Йосипа, а потім - в Атлантику. Але потоки більше не йдуть по прямій: вони "танцюють" залежно від сезону, температури і стану льоду.

🧪 Що зробили вчені?Щоб зрозуміти, як саме переміщуються ці речовини, команда вчених проаналізувала воду, лід і сніг на ізотопи кисню і неодиму, а також рідкоземельні елементи. Так вони створили геохімічні відбитки - унікальні "підписи" сибірських річок - і відстежували, як вони поширюються океаном.

Ці дані були зібрані в рамках експедиції MOSAiC найбільшої арктичної експедиції за всю історію.

У ній брали участь 7 криголамів і понад 600 вчених з усього світу.

🌍 Чому це важливо?

  • Лід, що утворюється вздовж Трансполярної течії, не просто пливе з вантажем Він активно збирає речовини з різних річок і змішує їх, створюючи "коктейль" із прісної води, забруднень і органіки.

  • Ці суміші можуть потім танути в іншому кінці океану і впливати на екосистеми та морську циркуляцію.

  • Чим менше літнього льоду - тим хаотичнішими стають маршрути, а отже важче передбачити, куди потраплять забруднення

🧊 Арктика нестабільнаДослідження також спростовує старе уявлення про Трансполярний дрейф як про стабільну крижану "магістраль". У 1890-х його описав норвезький дослідник Фрітьоф Нансен, але за 130 років стало зрозуміло: цей шлях став мінливим і непередбачуваним

За словами головного автора, доктора Георгі Лаукерта, навіть якщо конкретні забруднювачі не були вивчені, тепер ми краще розуміємо механізми їх переміщення. А це - перший крок до прогнозування екологічних ризиків в Арктиці

Источник: Соцпортал