Міністр охорони здоров’я США обіцяє швидко знайти причину аутизму: вчені у це не вірять
Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб США (HHS), яке з повторним приходом Трампа до влади очолює Роберт Ф. Кеннеді-молодший, намагається знайти “зв'язок” між вакцинацією та аутизмом у дітей, хоч цей “зв'язок” й неодноразово був розвінчаний вченими. Тепер Кеннеді стверджує, що остаточну причину збільшення кількості діагнозів аутизму буде оголошено у вересні цього року, з чим не погоджуються вчені.
- У полюсах Землі можуть відбутися відчутні зміни до 2100 року
Немає жодних наукових доказів, які б свідчили про зв’язок між дитячими щепленнями та розвитком аутизму. Це неодноразово демонструвалося у великих серйозних дослідженнях в усьому світі. З усім тим, опитування 2024 року показало, що чверть респондентів у США продовжували дотримуватись переконань, що вакцина MMR (кору, паротиту та краснухи) пов’язана з аутизмом.
На засіданні кабінету міністрів США у четвер, 10 квітня, Кеннеді заявив:
До вересня ми дізнаємося, що спричинило епідемію аутизму. І ми зможемо усунути цей вплив.
Новина про те, що HHS планує ще одне дослідження цієї всебічно спростованої теорії,
була зустрінута з жахом багатьма вченими.
Для початку, сама характеристика аутизму у США як епідемії є суперечливою. Така мова може викликати уявлення про “хворобу”, якою аутизм не є.
Це правда, що за останні роки частота діагностики аутизму зросла – у звіті Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC) за 2023 рік було виявлено, що кожен 36-й 8-річний підліток у США, ймовірно, є аутистом, порівняно з попередньою оцінкою, коли таким був один з 44.
Експерти розходяться в думці щодо того, чи означають більше діагнозів, що людей з аутизмом справді зараз більше, ніж в інші періоди нашої історії, чи це вказує на проблему надмірної діагностики. Це доповнюється тим фактом, що клінічні рекомендації, які використовуються для діагностики аутизму, змінювалися протягом багатьох років.
Навіть якщо збільшення кількості випадків аутизму є істинним, а не проблемою надмірної діагностики, воно може сприйматися як негативне й тривожне, однак ці цифри самі по собі не відображають досвід людей з аутизмом Щобільше, багато людей з аутизмом стверджують, що прагнення якось “усунути” аутизм є за своєю суттю образливим.
Вони вважають, що аутизму та інших нейродивергентних станів не слід боятися, а варто прийняти.
Заява Кеннеді про те, що буде знайдено причину аутизму виглядає надзвичайно малоймовірною, адже цей стан досліджують десятиліттями, і, можливо, причини його виникнення ніколи не будуть відомі, адже він складний і гетерогенний, і, ймовірно, спричинений сумішшю факторів.
Одним з багатообіцяючих напрямків є генетичні дослідження. Нещодавнє дослідження показало, що рідкісні послідовності ДНК, передані нашими предками-неандертальцями, в середньому частіше зустрічаються у людей з аутизмом, ніж у людей без аутизму. Поки що незрозуміло, як саме ці варіанти генів можуть відігравати роль у розвитку аутизму, якщо це дійсно так.
Продовжуючи тему стародавнього генетичного матеріалу, деякі дослідження припускають, що ендогенні ретровіруси можуть бути залучені. Вірусні послідовності стародавніх ретровірусів, предків сучасних вірусів, таких як ВІЛ, були вбудовані в геноми наших попередників і передавалися з покоління в покоління. Зараз вважається, що ці “скам’янілості” складають близько 8 відсотків геному людини,
і їх вплив досі не повністю з’ясований.
Дослідження, опубліковане у 2020 році, виявило 102 гени, пов’язані з розвитком аутизму, використовуючи понад 35 000 генетичних зразків. Деякі мутації, які збільшують шанси на аутизм, можуть передаватися спадково, а деякі можуть виникати спонтанно. Знову ж таки, це лише підкреслює складність проблеми.
За даними Національного інституту гігієни навколишнього середовища (NIEHS), все більше уваги приділяється можливим екологічним факторам, які також можуть бути залучені. До них відноситься вплив певних пестицидів і забруднення повітря. При цьому наголошується, що ці фактори самі по собі навряд чи спричинять аутизм, натомість вони збільшують ймовірність розвитку у дитини аутизму в поєднанні з генетичними факторами.
Таким чином, усі наявні сьогодні наукові докази суперечать твердженням про те, що якийсь окремий інгредієнт чи сполука є причиною аутизму.
До того ж саме твердження про те, що причину аутизму буде знайдено є антинауковим. Загалом наукові дослідження починаються з “нульової гіпотези”, яка фіксує ідею про те, що немає різниці між умовами чи популяціями, які досліджуються.
Наприклад, у дослідженні з метою з’ясувати, чи викликає вакцина MMR аутизм, нульовою гіпотезою було б щось на кшталт: «Рівень аутизму не вищий у людей, які отримали вакцину MMR». Тільки якщо у вас є достатньо даних, які вказують у протилежному напрямку, ви відкидаєте нульову гіпотезу, а вчені та статистики встановили контрольні показники, яких необхідно досягти, перш ніж це станеться.
В цих умовах твердження про те, що причину аутизму буде знайдено, схоже на пошуки даних, які лише підтверджують вашу гіпотезу, що є глибоко хибним у науці.