Кожна сьома — мала успіх: як жителі обласних центрів подавали петиції до міських рад у 2024 році

Рух ЧЕСНО проаналізував масив даних е-петицій до міських рад облцентрів за 2024 рік і дослідив, як впливають ці звернення на прийняття рішень ОМС. Основою стали відповіді на запити до рад та відкриті дані сайтів, на яких відбуваються голосування. У дослідження не включали тимчасово окуповані Луганськ, Донецьк та АР Крим. Міраж місцевих петицій971 електронну петицію до міськрад обласних центрів опублікували 2024-го року. Найбільше їх було в столиці — 384, в Івано-Франківську — 107, в Черкасах — 104, у Вінниці — 60. Найменше в Полтаві — 9, у Миколаєві — 8 та в Херсоні — 1. Й узагалі жодної в Одесі. Одеса поставила на паузу е-петиції на початку повномасштабного вторгнення. У відповіді на запит ЧЕСНО міськрада повідомила, що за рекомендацією СБУ та Держспецзв’язку обмежила доступ до деяких публічних інтернет-ресурсів, що містили контактні дані громадян. Зокрема до муніципальної онлайн-платформи “Соціально активний громадянин” — сайту з е-петиціями. На початку квітня 2025-го доступ до нього закритий. У міськраді кажуть, що працюють над розв’язанням проблеми — хочуть почати з нуля.

“У 2023 році здійснювалась робота щодо приєднання citizen.omr.gov.ua до загальнодержавної інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA (ICEI, ДП “Дія”). Зміна методу ідентифікації особи потребувала внесення змін до Порядку розгляду електронних петицій, адресованим органам місцевого самоврядування м. Одеси, які були затверджені у 2024 році. Після цього було розпочато роботу з забезпечення вдаємодії мобільного застосунку MISTO. Розпочато роботу зі створення цифрової платформи міських сервісів за принципом “місто як сервіс”, яка об’єднає різні цифрові інструменти та продукти. Мобільний застосунок MISTO презентовано на початку березня 2025, він вже доступний для завантаження. Найближчим часом мешканці міста отримають додаткову можливість голосування за петиції через цей мобільний застосунок”, — розповіли в міськраді. Раніше в Одесі е-петиції були. Проте з 2017-го лише одне з 239 звернень стало успішним. Схоже, що планка в тисячу підписів під колективним зверненням для міста — зависока. А втім в оновленому торік порядку її не знизили. Інша проблема — умови для реєстрації кабінету.

ЗМІ повідомляли про вимогу завантажувати скановану копію паспорта та вказувати ідентифікаційний код. Не кожен наважиться надати таку інформацію заради петицій.Наразі розділ “Петиції” для одеситів у додатку MISTO доступний, проте відсилає на citizen.omr.gov.ua.Натомість у Миколаєві е-петиції запустили наприкінці 2023 року. Торік зареєстрували вісім звернень. Жодне не зібрало тисячі голосів. Чудово, що сервіс запрацював у громаді. Проте виникають питання щодо високої планки підписів. Згідно з інформацією, яку в медіа оприлюднив мер Олександр Сєнкевич, у 2024-му році в місті чисельність населення становила приблизно 430 тисяч осіб, а це дозволяє знизити планку навіть до 250 підписів. Дві ради, Миколаївська й Одеська, вимагають по тисячі голосів. Більше — три: столиця — 6 тисяч, Харків — 5 і Дніпро — 3. А 36% обласних центрів зупинилися на 250 підписах.Кількість голосів, які має набрати місцева петиція, відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, залежить від чисельності населення. Втім, ОМС самостійно визначає конкретні цифри, а закон — лише нижній поріг:

1) до 1 тисячі жителів — не менше ніж 50 підписів;2) від 1 тисячі до 5 тисяч жителів — не менше ніж 75 підписів;3) від 5 тисяч до 50 тисяч жителів — не менше ніж 100 підписів;4) від 100 тисяч до 500 тисяч жителів — не менше ніж 250 підписів;5) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів — не менше ніж 500 підписів;6) понад 1 мільйон жителів — не менше ніж 1000 підписів. Тривалість для голосування в містах теж різниться. Закон визначає лише найдовший часовий відтинок для збирання підписів — він становить три місяці. Саме такий строк обрали шість міськрад: Дніпровська, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська, Харківська та Хмельницька. Ще п’ять міст дають по два місяці, стільки ж — по одному. У трьох строк дещо довший — 45 днів. 20 діб на підтримку петицій мають ужгородці, і лише по два тижні — вінничани й лучани. Херсонським петиціям за місяць треба зібрати 250 підписів. Нині в місті повноваження ради виконує військова адміністрація, тож адресувати звернення виборчому органу “без рук” беззмістовно. Втім, із відповіді на запит ЧЕСНО зрозуміло, що проблема виникла раніше:

“За 2020 рік було зареєстровано 21 петицію, у 2021 році 16 петицій. З грудня 2021 року по 2023 рік жодної е-петиції не було створено. У 2024 році було зареєстровано 1 петицію”. Це звернення скерували до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Його автор у 2024-му просив у місцевих депутатів Рівного, Миколаєва, Кропивницького, Дніпра, Хмельницького, Тернополя тощо ухвалити звернення до президента України про звільнення з полону Віталія Грузинова.Активні громадиЗагалом у 2024-му переважна більшість рад облцентрів отримала до сотні звернень. Понад 100 — лише три: Черкаська, Івано-Франківська й зі значним відривом — Київська Із сайту Черкаської міськради бачимо, що торік допустили до голосування 104 пропозиції. Ті, що набрали понад пів тисячі голосів, реєструють як електронні петиції, а решту — як звернення. Наприклад, скарга на Черкасиобленерго про позбавлення премії мера, “так як він нічого не робить для того, щоб її отримувати”, і про зменшення премії до 10% — стали зверненнями. А 27 — е-петиціями. З них 4 були відхилені, бо перебувають поза компетенцією міськради.

“У 2024 році за результатами розгляду на сесії трьох електронних петицій рішення про підтримання чи непідтримання петицій не прийняті, оскільки під час голосування вони не набрали необхідної кількості голосів депутатів від загального складу ради”, — йдеться у відповіді на запит ЧЕСНО. За інформацією Івано-Франківської міськради, 2024-го отримали 107 звернень. З них шість здобули достатню для розгляду ОМС підтримку. Саме їх вважають петиціями. Тематика: екологія, збереження зелених зон, комунальні ресурси, охорона здоров'я, освіта, патріотичне виховання. Наприклад, про створення комфортного та сучасного парку “Ветеранів України”: поруч центрального озера від Гурика-Пд.Бульвар і пов’язане з попереднім оголошення інвестиційного конкурсу щодо створення відпочинкового оздоровчо-реабілітаційного центру для воїнів. Абсолютною лідеркою стала столиця — 384 подані петиції. Створити й підписати електронне звернення кияни можуть просто у своєму смартфоні — в додатку “Київ Цифровий”.Детальну статистику легко знайти на сайті “Електронні петиції”. Понад 6 тисяч голосів торік отримали 46 позицій.

Десять — ОМС не підтримав. Зокрема, про припинення зупинки наземного транспорту під час повітряних тривог, усунення транспортного колапсу Лівого берега м. Києва та звільнення Костянтина Усова з посади заступника голови КМДА з питань транспорту.Сервіс зручний і надає детальну інформацію щодо кожного звернення. Порівняно з попередніми сайтами міськрад тут є можливість фільтрування: за напрямком, датою, автором тощо. В мобільному додатку такої функції немає, проте він спрощує можливість доступу до актуальних петицій, а також дозволяє стежити за зверненнями, які вже підписав користувач. Це гарний приклад реалізації електронної демократії, проте для більшості облцентрів занадто дороговартісний. Наприклад, на програму розвитку електронного урядування в Івано-Франківській міській територіальній громаді на 2024 рік у бюджеті закладали пів мільйона гривень. Натомість у столиці на цільову програму “Цифровий Київ” торік планували майже 2,5 мільярда. Зрозуміло, що з цих коштів лише частина спрямована на електронні петиції, однак різниця в економічній спроможності міст очевидна.

Агори місцевих петиційШість міст — Івано-Франківськ, Київ, Одеса, Полтава, Харків та Черкаси — мають власні платформи для петицій. У Полтаві сервіс працює на окремому сайті. Авторові й підписантам потрібно заповнити спеціальну форму та пройти верифікацію. З 2015 року й до кінця минулого тут зареєстрували 728 петицій. З них 186 набрали необхідну для розгляду кількість голосів. Торік звернень було дев’ять, шість із них отримали підтримку містян. Про це повідомили в міськраді. Проте інформація на сайті свідчить, що підтримано лише 5 петицій, до кожної з яких міськрада надала відповідь: про створення комунального підприємства “Центр захисту тварин”, забезпечення дотримання мешканцями міста хвилини мовчання, забезпечення теплом будинку культури с. Тахтаулове, переведення насосних станцій Полтававодоканалу на резервні лінії електроживлення, скасування заборони проїзду мотоциклів у центральну частину міста. На сайті Харківської міської ради є розділ петицій. Торік на ньому голосували за 45 звернень. Стали успішними дві — про зміну назви топонімів: перейменування міського парку імені Фаріза Сафарова на парк імені Героя України Олега Фадєєнка та перейменування в’їзду Трінклера в місті Харків на Глісаду Джуса.

Як бачимо з відповідей, вимогу другої виконали, першої — скерували на розгляд міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища. Переважна більшість рад облцентрів (73%) обрали для електронних петицій майданчик E-DEM. Підключення до платформи безкоштовне. Її створили в рамках програми “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP), що фінансується Швейцарською Конфедерацією й виконується Фондом Східна Європа та Innovabrige Foundation. Потрібна лише згода місцевої ради, яку декларують у меморандумі про співпрацю. До слова, торік у вересні ініціативу продовжили ще на чотири роки. Швейцарія збирається виділити ще 59,7 мільйона швейцарських франків. Щоб увійти в систему, потрібно одразу ввести свій імейл і пароль. Потому викидає меню, яке показує список міст, де використовується обов’язкова авторизація через BankID або ЕЦП. Тут є Дніпро. Звертаємо увагу саме на це місто, бо 2024-го року навколо єдиної петиції, яка там зібрала чи не зібрала необхідну для розгляду кількість голосів, розгорнулася справжня детективна історія й судова драма.

Ревізія результатівВ 2020-му в Дніпрі значно підвищили кількість голосів, які повинна зібрати петиція, щоб її розглянули: з тисячі до трьох. 2025-го лише одне з одинадцяти звернень, які були допущені до голосування в 2024-му, подолало цей бар’єр. Назва — “Зміни до бюджету Дніпра 2025 для збільшення фінансування ЗСУ з міського бюджету й зупинки марнотратства”. Основна вимога полягала в тому, щоб 20% міського бюджету спрямувати на програму сприяння теробороні міста на 2022–2026 роки. Петицію підписало 3124 людини. Проте в міськраді засумнівалися та провели розслідування — скільки з них дніпрян. “З’ясовано, що, відповідно до даних Реєстру територіальної громади міста Дніпра (далі — РТГ), у 1088 осіб — підписантів петиції (34,8 % від загальної кількості підписів) відсутня інформація про реєстрацію місця проживання / перебування на території міста Дніпра, що унеможливлює їхню ідентифікацію як жителів міста Дніпра… Також Дніпровську міську ради зацікавили підписанти з російськими прізвищами, іменами та по батькові, яких було майже 4% від загальної кількості підписантів”,

— йдеться у відповіді міськради. І справді цікаво, навіщо росіянам, якщо це були вони, голосувати за підвищення фінансування Сил оборони? Епопея триває досі: громадські діячі проводять пікети та збирають робочі групи з вимогою розглянути петицію. Дніпровська міська рада, до речі, детально вивчає підписантів уже не вперше. Наприкінці 2023-го ще одна подібна за змістом петиція “Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП “Організаційно-аналітична служба” Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України” теж зібрала понад 3 тисячі підписів. Тоді міськрада встановила “262 прізвища, ім’я, по батькові, написані або з помилками, або з використанням символів, притаманних виключно російському алфавіту, що відповідно до чинного законодавства України не може бути внесено як паспортні дані. Отже, зазначені особи не можуть бути ідентифіковані як члени Дніпровської міської територіальної громади, більше того, не можуть бути ідентифіковані навіть як громадяни України”. Петицію не розглянули. Почалася судова тяганина. Остаточну крапку в ній,

здавалося, поставив Касаційний адмінсуд Верховного Суду ухвалою, що зобов’язувала міськраду розглянути петицію, а бездіяльність ОМС визнавала протиправною. У відповіді на петицію міська рада зазначила, що її розглянули як звернення. Втім, із реєстру судових рішень бачимо, що історія не завершилася. Зокрема 5 лютого 2025-го відкрили апеляційне провадження за скаргою Дніпровської міськради на рішення від 10 січня цього року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (розглядом петиції) міськрадою. Станом на 11 квітня провадження тривало. Загалом таких проблем із розглядом петицій в обласних центрах не виникає. Фактично всі звернення, які назбирали необхідну кількість підписів, у міськрадах аналізують.Звернення, що стали рішеннямиТорік в облцентрах 144 петиції стали успішними. Найбільше в цифрах — у столиці (46), Черкасах (27) та Вінниці (11). Найвищі відсотки підтримки від містян щодо оприлюднених звернень були в Полтаві (56%), Чернігові (50%) й Ужгороді (45%). Найнижчий рівень підтримки мали петиції в Рівному (7%), Івано-Франківську (6%) та Харкові (4%).

Лише частина рад у відповідях на запити повідомила, скільки з проголосованих містянами петицій підтримав виконком, рада чи міський голова (залежно від процедури розгляду цих звернень у різних містах). Наприклад, у Тернополі це 100%. Усі п’ять петицій, які в 2024 році набрали необхідну кількість голосів, були розглянуті та підтримані. Ідентична ситуація й у Львові.В Запоріжжі лише дві петиції отримали підтримку містян, але депутати проголосували за одну — про перейменування вулиці. А на вилучення земельної ділянки для створення скверу ім. Дениса Тарасова голосів забракло. Загалом тут обранці ради підтримують лише 41% ініціатив містян — за весь час проголосували за 59 петицій зі 143. У Хмельницькому 2024-го року оприлюднили 12 петицій. Дві з них стали успішними. Із відповідей під петиціями бачимо, що жодну з них не підтримали в залі ради. Надати приміщення волонтерам не змогли, бо в комунальній власності немає простору на понад 1000 метрів квадратних. Встановлення пішохідного переходу з кнопкою біля одного з ліцеїв відхилили, проте убезпечили підвищеним пішохідним переходом.

У Житомирі так само лише дві петиції з 16 торік змогли зібрати понад 300 підписів. Проте, як видно із відповідей, жодну з них не підтримали в міськраді: ані надання статусу “Алеї імені Миколи Кондратюка” ландшафтно-рекреаційної зони, ані встановлення соціальних водоматів із чистою питною водою.У міськраді Луцька кажуть: щорічно спостерігається тенденція до зменшення кількості електронних петицій, що їх ініціюють громадяни. Протягом 2024 року всього було ініційовано 20 петицій, лише 2 з них набули статусу “підтриманої”. Щодо петиції про регулювання дорожнього руху на перехресті вулиць. В.Чорновола та А.Кримського вирішили створити робочу групу, проте інформації про те, чи розв’язали проблему — в мережі знайти не вдалося. А іншу — про розірвання договорів оренди земельних ділянок — міськрада реалізувати не змогла, бо не мала підстав.У Вінниці з 11 підтриманих громадою петицій лише одна — про перейменування вулиці Болгарської — знайшла підтримку ради. В Чернівцях сім петицій назбирали понад 250 підписів. Так звільнення директорки гімназії № 12 в раді не підтримали,

а гімназії № 5 — так. Два прохання про ремонт міжбудинкових проїздів відхилили, перенісши на наступний рік. Щодо петиції про безкоштовне паркування для ветеранів і членів їхніх сімей — дали відповідь, що звернулися до Кабміну, адже самі не мають таких повноважень. Фактично підтримали прохання приватної ДЮФК “Спарта” отримати змогу користуватися комунальним стадіоном. А от скасування тендеру на облаштування пішохідної зони вулиці Марії Заньковецької та скерування коштів на дрони для ЗСУ — відхилили. В Ужгороді голоси для розгляду одержали п’ять петицій. Один топонім перейменував начальник Закарпатської ОВА. Петицію про планову обрізку “взяли до уваги”. Щодо звернення про припинення будівництва багатоквартирних будинків фактично надали роз’яснення. На сесії депутати не підтримали пропозицію безоплатної парковки в центральній частині для мешканців та пільгової для підприємців.В Сумах збирали підписи 50 петицій, однак успіх чекав на 9 із них. Приміром, петицію про повернення вуличного освітлення міська рада підтримала, як і створення спеціалізованої зони для вигулу собак.

По одній петиції підтримали в Кропивницькому (з 11) й Рівному (з 15). Одна-єдина, з назвою “Безпритульні собаки: хто винен і що робити? Вирішення питання щодо безпритульних собак”, набрала необхідну для розгляду кількість голосів і Кропивницька міськрада її підтримала. В Рівному — так само одна — “Про перерозподіл коштів на ЗСУ з відрахуванням частки із запланованих в бюджеті 30 млн витрат на ремонт прибудинкових територій”. В Чернігові, за інформацією міськради, 5 петицій були успішними. Щодо створення ліцею на базі ЗОШ №19 — відхилили, про передання резервних чи надлишкових коштів із бюджету на ЗСУ — розглянули, так само і про сприяння завершенню будівництва від інвесторів і про ремонт дороги, і про створення програми стажування для молоді в органах місцевої влади. Інтерес до петицій знижуєтьсяПопри те, що торік усі обласні центри почали використовувати цей інструмент місцевої демократії (доєднався Миколаїв), кількість петицій зменшується. Йдеться і про оприлюднені, і про підтримані. Наприклад, у Чернігові ситуація така: 2016 рік — 149; 2017— 83; 2018 — 53;

2019 — 65; 2020 — 27; 2021 — 15; 2022 — 1; 2023 — 3; 2024 — 5. У Рівному все виглядає подібно: 2016 — 55; 2017 — 385; 2018 — 505; 2019 — 420; 2020 — 244; 2021 — 108; 2022 — 183; 2023 — 194; 2024 — 15. Загалом з 2015-го, коли в Україні запрацював інструмент місцевих петицій, оприлюднили майже 33,5 тисячі таких звернень до рад облцентрів. Тобто на один рік припадало понад 3000 петицій. Підтримку від містян отримали 13% — 4295. Порівняно з 2024-им загальна кількість зменшилася більш як утричі. Натомість підтримка навіть зросла на два пункти. Варто зазначити, що ці цифри орієнтовні, адже дві ради, Харківська та Херсонська, повідомили, що частину даних було знищено внаслідок воєнних дій. Ба більше, згідно із законом “Про звернення громадян”, інформація про кількість підписів, одержаних на підтримку електронної петиції, та строки їх збору зберігається не менше ніж три роки з дня оприлюднення петиції. Тож ради не зобов’язані зберігати дані десятирічної давнини. Втім, навіть ці показники — тривожний дзвіночок. Вони демонструють, що частині рад необхідно знизити кількість підписів,

потрібних для розгляду петицій. Особливо Харкову й Одесі, де підтримка становить менше за 1%. Так само зависокий поріг у Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві й Черкасах. Радам варто було б активніше дослухатися до думки громадян. Адже формулювання “взято до розгляду” не гарантує, що вимога петиції буде виконана. Це більше схоже на відписку, а не на врахування позиції громади. Крім того частину петицій відхиляють у кінці процесу, мовляв, це не компетенція ради. Але ж відповідальні посадові особи мають змогу не публікувати такі звернення ще на початковому етапі — модерації.Очевидно, що головна причина низького рівня реалізації петицій — повномасштабне вторгнення. Міські ради обмежені в фінансових ресурсах, зокрема після втрати “військового ПДФО”. Тож прохання містян про інвестиції в громаду можуть відхилити з об’єктивних причин. Однак радам не варто зловживати такими поясненнями, а натомість — пропонувати альтернативу, коли це можливо.