Чому цього року християни східного і західного обряду святкують Великдень разом?
З 2023 року Православна церква України (ПЦУ) разом із більшістю помісних православних церков світу відзначає Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем. Втім, цього року для католиків та православних України та всього світу співпадає дата не лише Різдва, а й Великодня. DW нагадує, чому так сталося та чи є в цьому символізм.
Історичне підґрунтя дати Великодня у 1700 роківЯк пояснив DW протодиякон ПЦУ Михайло Омелян, в II столітті між християнами почали виникати суперечки щодо точної дати відзначення Паски. Частина християн святкувала її з євреями за єврейським календарем, 14-го нісана. Нісан - це перший місяць року у вавилонському і єврейському релігійному календарі. А інші - в першу неділю після єврейської Паски.
Але у 325 року у місті Нікея відбувся Перший Вселенський собор, на якому, власне, і встановили правило визначення дати Великодня - в першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Влітку цього року буде 1700 років від Першого Вселенського собору і символічно, каже Михайло Омелян, що у цьому ювілейному році православні і католики з протестантами відзначатимуть Великдень в один день.
Свято одне, підходи різні - через календарВтім, і після встановлення точної дати святкування Пасхи суперечки лишилися - через те, що були юліанський і григоріанський календарі, які по-різному вираховують астрономічні явища. До юліанського календаря прив'язана стара Пасхалія - методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Але пізніше через розбіжності в юліанському та григоріанському календарях дати змістилися.
Розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення - через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна "запізнюється". І тому через різні астрономічні обчислення й різні календарі стається розбіжність в датах.
Втім, в деякі роки дата Великодня таки співпадає. "Раз в певний період часу християни за тими обчисленнями святкують Паску в одну дату. І це дуже символічно, що 1700 років тому відбувався цей Священний собор, на якому це питання піднімалося.
Ми віримо, що розділення святкування Паски в майбутньому можна подолати. Це зблизить всіх християн, римо-католиків, протестантів, православних, ну, хоча би в такому знаковому відзначенні воскресіння Христового", - зазначає протодиякон Православної церкви України.
Православні в Україні залишаються розколотимиПро спільне відзначення Великодня християнами західного та східного обрядів говорять давно. Але зараз питання набирає все більшої актуальності. Вже тривалий час працює спільна комісія Вселенського патріархату і Ватикану, щоб дійти згоди у цьому питанні. В Україні до цього додаються ще й політичні аспекти - розбіжності між Православною церквою України (ПЦУ) та Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ МП). Адже перехід ПЦУ на новоюліанський календар внаслідок календарної реформи 2023 року не зачепив дати святкування Великодня, Вербної неділі, Вознесіння та Зелених свят. Натомість УПЦ МП продовжує жити за старим юліанським календарем.
"От весь цей екуменічний, об'єднувальний рух церков, який охоплює і католиків, і православних, наголошує на тому,
що панове, об'єднуйтесь. Бо якщо ви всі вірите в Ісуса Христа, то чому ж ви маєте по-різному здійснюєте свої обряди? Цього року навіть дати відзначення Великодня збіглися, а православні в Україні все ще залишаються розколотими через УПЦ МП", - констатує релігієзнавиця Ірина Богачевська. За її словами, після початку повномасштабної війни УПЦ МП заявила про свою повну незалежність, проте її зв'язки з РПЦ продовжують викликати питання у частини українського суспільства та ПЦУ.
Мрія українців про об'єднанняВона вказує на те, що об'єднання православних церков в Україні поки що залишається далекою перспективою. Хоча, за її словами, це об'єднання всіх православних українців в одну незалежну автокефальну православну церкву в Україні і доєднання до них греко-католиків могло б вирішити багато проблем в країні, і не тільки в релігійному житті. "Тобто зібрати оці історичні церкви Володимирового хрещення в одну. І тоді це була б єдина потужна православна церква в державі, яка би дійсно консолідувала український народ. Чому б не помріяти про це хоча б напередодні світлого Воскресіння Христового?!" - зазначає в коментарі DW релігієзнавиця.
Разом з тим, Михайло Омелян наголошує, що великоднє свято для українців дає надію на об'єднання та віру у перемогу. "Паска, Воскресіння Христове - це про надію, про те, що життя перемагає смерть і про перемогу, для цього віряни України працюють кожен на своєму місці", - зауважив протодиякон Православної церкви України.