«Росіянам психологічно важко вбивати українців» – що (не) так із заявою Володимира Кара-Мурзи

Колишній російський політв’язень Володимир Кара-Мурза взяв участь у дискусії в стінах французького парламенту. Відповідаючи на запитання сенатора Клода Малюре про ймовірні революційні настрої в республіках, які входять до складу РФ, вихідці з яких складають значну частину російської армії вторгнення і гинуть на війні, Кара-Мурза процитував одну зі своїх колег-правозахисниць.У своїй відповіді російський політик вказав на «психологічну важкість» для росіян вбивати українців та повторив тезу про «один народ», яка часто використовується президентом РФ Володимиром Путіним та офіційними російськими медіа.Ця заява неабияк обурила українських та російських правозахисників, політиків та представників нацменшин РФ.І ось чому.Що сказав Володимир Кара-Мурза?2 квітня 2025 року опозиційний політик та колишній політв’язень Володимир Кара-Мурза виступав перед французьким парламентом. Відповідаючи на запитання сенатора Клода Малюре про ймовірні революційні настрої в республіках РФ, вихідці з яких складають значну частину російської армії вторгнення і гинуть на війні, процитував слова колеги-правозахисниці про ймовірну причину,

через яку Міноборони Росії залучає до армії «так багато» представників «національних меншин».«Вона багато говорила з українськими військовополоненими, яких звільнили з Росії, і з російськими військовополоненими, які все ще перебувають в Україні. І вона сказала мені, що є ще одна причина, через яку Міністерство оборони Росії залучає так багато представників національних меншин – тому що, як виявилося, росіянам психологічно дійсно важко вбивати українців. Тому що ми – один народ. Це – дуже близькі народи, як усім відомо. У нас – майже однакова мова, одна й та сама релігія, століття спільної історії. Але, якщо це хтось з іншої культури, нібито це простіше. Ось що ця колега сказала мені вчора. Я раніше про це не замислювався. Мені здавалося, що причини були насамперед економічні. Але після її слів я теж почав про це думати», – сказав Кара-Мурза у французькому парламенті.Прізвище своєї колеги-правозахисниці російський опозиціонер не вказав, однак через резонанс заяви вона вирішила прояснити це сама. Ось що написала на своїй сторінці у Facebook російська правозахисниця Анастасія Шевченко,

на яку, ймовірно, й посилався Кара-Мурза під час свого виступу.«Ми обговорювали з моїм колегою Володимиром Кара-Мурзою у Страсбурзі географію рекрутингу до російської армії та причини, чому з етнічних республік так багато людей їде на фронт. Відразу обмовлюся, це була приватна розмова за кавою у перерві між офіційними зустрічами. Я б і не згадала цієї розмови, якби вона не переросла в репліку Володі у французькому парламенті. Розумію, що вона пролунала неоднозначно і зачепила багатьох. Я б теж посперечалася з Володею під час зустрічі, і впевнена, ми це обговоримо. Але я впевнена і в тому, що Володимир – один із найпорядніших і найчесніших політиків», – написала Шевченко.«Один народ»Формулювання російського опозиціонера хоч і були посиланням на слова іншої людини, викликали бурхливу реакцію серед українців, росіян та тих самих «меншин» РФ, яких згадав у виступі Кара-Мурза.Народна депутатка України Ірина Геращенко («Європейська солідарність») у своєму дописі на Facebook написала, що не здивована формулюваннями Кара-Мурзи.«Сьогодні Кара-Мурза сказав, що росіянам «психологічно важко вбивати українців»… Не здивована нітрохи,

бо «хороших росіян» не існує, навіть якщо вони відсиділи в путінській тюрмі. Вони не здатні позбутися зверхності, шовінізму, імперськості. Всі ці ліберали закінчуються на українському питанні й не спроможні визнати нашу незалежність», – написала Геращенко.Російська письменниця та публіцистка Катерина Марголіс відреагувала на слова російського опозиціонера, згадавши про «російську імперськість».«Тепер і Кара-Мурза просто, виявляється, навів не свої слова про те, як бідним «руzzkім» психологічно тяжко вбивати українців, тому що вони «адіннарод», а злісним бурятам й чеченцям це робити легко і приємно, а цитату колеги. Невміння розрізняти солідарність і співчуття та відокремлювати їх від критики й аналізу думок – одна з когнітивних логічних пасток, що призвели й призводять до хибних рішень та оцінок того самого російського імперства й месіанства, на яке однаково хворіють як «путінці», так і багато «антипутінців»...», – написала Марголіс.Російський письменник Віктор Шендерович, своєю чергою, виступив на захист Кара-Мурзи. Мовляв, це була «цитата всередині усної мови».

«Із Володимиром Кара-Мурзою проробляють зараз той самий підлий номер, який проробили зі мною два роки тому, з «нашими мальчиками». «Розкавичують» цитату всередині усного мовлення. Ніби не помічають лапок. Професіонали цілеспрямованої неуважності. Тепер нова радість в активістів: можна зробити імперця і націоналіста з Володимира Кара-Мурзи», – написав Шендерович.Українська правозахисниця Олександра Дворецька вважає, що слова Кара-Мурзи невипадково звучали саме в одному з європейських парламентів, адже там присутнім важко зрозуміти різницю між «руськими» і росіянами.«В першу чергу, це розділяє саме російське суспільство на якихось «руських» і росіян. Це складно зрозуміти людям на Заході, де цієї різниці просто ніхто не розуміє. Але він апелює до того, що є російські громадяни, тобто «руські», які «один народ» з українцями. А є якісь російські громадяни, які не зовсім «руські». І вони, власне, більш жорстокі, більш схильні до вбивств українців. Тобто, в цій фразі, до якої він апелює, він розказує, що справжнім «руським» не дуже добре психологічно вбивати українців,

й тому Міноборони РФ вдається до мобілізації тих росіян, яким вбивати українців легше», – розповіла Дворецька у коментарі Радіо Свобода.Ба більше, продовжує Дворецька, його заява схожа на «маніпуляцію», яка перекладає відповідальність як в самій формі заяви, так й в тому, що вина за злочини РФ в Україні нібито лежить на якихось «особливих росіянах».«По-перше, він каже, що це мені сказала колега, і «я от про це не думав, але тепер думаю». І він посилається, що їм психологічно важко, й тому Міноборони Росії призиває усіх. Тобто він ще й каже, що так думає Міноборони РФ. Тобто оці всі складні формулювання, посилання на когось – це ж не імпровізація. Це виступ у французькому парламенті, де кожне слово має значення. Ми не переказуємо, коли виступаємо, те, що ми почули на лавочці біля під’їзду чи в тролейбусі. Це така свідома, мені здається, маніпуляція, в якій ти декілька разів перекладаєш відповідальність, але в сухому залишку хочеш сказати, що «ми з вами – один народ» і не всі хочуть війни», – розповідає Дворецька.Зі слів правозахисниці, риторика про «один народ» може свідчити про системну роботу деяких представників російської опозиції з європейцями для того,

аби вмовити їх почати знімати санкції з тих росіян, «які не хочуть воювати».«Я нещодавно написала пост про це дослідження: «100 днів після Путіна», яке опублікував «Меморіал». Один розділ присвячений, власне, мирному врегулюванню. Й там так само декілька разів говорять про те, що «після Путіна» важливо не говорити про колективну відповідальність росіян, важливо зняти санкції. Що російське суспільство, наприклад, не прийме колективну відповідальність. Й далі там є цілий розділ, як вони розмірковують про територіальні суперечки. Хоча, як на мене, у нас з російською опозицією і з правозахисниками не повинно бути дискусій про території. Це просто суверенна українська територія, яку треба повернути», – розповідає правозахисниця.У своєму новому дописі на Facebook Дворецька, коментуючи заяву Кара-Мурзи, вказує й на «свідоме винищення корінних народів усередині Росії».«Поки Кара-Мурза спекулює про «важко вбивати своїх», «руська» Москва саме так і чинить – вбиває українців не «своїми руськими», а поневоленими росіянами. Найбільша смертність на 10 000 працездатного чоловічого населення – у Тиві (108),

Бурятії (81), Алтаї (77), Сахалінській області (60), Чукотці (56), Забайкаллі (51). У Москві при цьому це – 3. У Пітері – 6. Тобто, між Москвою і Тивою різниця у 35 разів. Серед загиблих є представники корінних народів, чисельність яких не перевищує й 5000 осіб. Усього 687 нганасанів живе в Росії – з них 3 вже загинули на війні. Із 1325 удегейців загинули 7. Теленгіти з Алтаю – 2730 людей загалом – вже 28 загиблих. Це – не «СВО» (так влада Росії називає війну проти України – ред.). Це – винищення корінних народів усередині Росії. Це – знищення їхньої здатності боротися за право на самовизначення, за збереження культури, мови, ідентичності. Фактично за розвал Росії зсередини», – пише Дворецька.Реакція нацменшин РФНа слова російського опозиційного політика гостро відреагували і представники нацменшин – народів, які входять до складу РФ.Керівник ічкерійського політичного руху «Єдина сила» Джамбулат Сулейманов опублікував заяву, в якій засудив слова Кара-Мурзи, назвавши їх «спотворенням реальності та історичної правди». Також Сулейманов закликав до створення окремої платформи в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ)

для розв'язання питань, що стосуються незалежної Чеченської Республіки Ічкерія (ЧРІ), яка була окупована у 2000 році.«Заяви, зроблені Володимиром Кара-Мурзою у французькому Сенаті, а також його висловлювання в перші дні після звільнення з «путінських в’язниць», є кричущим спотворенням реальності та історичної правди – особливо в контексті російського експансіонізму та народів Чечні, Грузії та України, які стали жертвами цієї політики, а також різних інших народів, які страждають від російського імперіалізму всередині самої Росії. Проживаючи на Заході, Володимир Кара-Мурза просуває риторику, спрямовану на формування медійних наративів, які опосередковано виправдовують режим Путіна і російський електорат з його мілітаристським світоглядом. Він наполегливо ігнорує той очевидний факт, що Путіна підтримує більшість росіян», – написав Сулейманов.Чеченська громадська активістка, журналістка та письменниця Зара Муртазалієва, яка нині живе в Парижі, у коментарі Радіо Свобода розповіла, що аж ніяк не очікувала почути ці слова від Володимира Кара-Мурзи.«Я найменше очікувала такі висловлювання почути від Володимира Кара-Мурзи.

У мене це викликало щонайменше подив. Я кілька разів переслухала його виступ – він дійсно ці слова озвучив у французькому парламенті. І це жахливо. Це пряма трансляція кремлівських наративів, на кшталт «нас там нема, це все буряти, чеченці і якути»... Але, я перепрошую, а хто вчиняв вбивства в Бучі? Це військовослужбовці 76-ї десантно-штурмової дивізії (за даними українських прокурорів – ред.), якою командував генерал-майор Чубарикін. Хто наводить ракети на українські міста?» – розповіла активістка у коментарі Радіо Свобода.Зі слів Муртазалієвої, так само безвідповідально з боку російського опозиціонера було розділяти людей за національною ознакою. Тим більше людині, яка сама займалася правозахисною діяльністю.«За усієї моєї поваги до Кара-Мурзи, йому не хотілося б вмити руки і звалити все на кавказців із бідних республік, яким, як бачите, «дуже легко вбивати українців», тому що вони бідні й прийшли заробляти гроші. Для представників багатьох меншин, для чеченців, для тих же бурятів, якутів – це трагедія. Такі формулювання – це дуже сумно, тому що вони поділяють на «хороших і поганих» за національними ознаками.

Якщо ви говорите і заявляєте такі речі, будь ласка, надайте статистику. Покажіть, скільки там перебуває росіян, скільки там перебуває бурятів, скільки там перебуває якутів. Продемонструйте це наочно, апелюйте фактами», – повідомила Муртазалієва.Радіо Свобода надіслало запит до Володимира Кара-Мурзи із проханням прокоментувати свої заяви, які він зробив під час виступу у французькому парламенті. Щойно російський опозиціонер надасть свої коментарі, Радіо Свобода опублікує їх.1 серпня 2024 року у межах великого обміну між США та РФ Москва звільнила й передала на Захід політиків Іллю Яшина та Володимира Кара-Мурзу, правозахисника Олега Орлова, політичних активістів та соратників загиблого за ґратами російського опозиціонера Олексія Навального – Лілію Чанишеву, Ксенію Фадєєву, Вадима Останіна та інших.Натомість Захід передав Москві Вадима Красікова (засудженого за вбивство), подружжя Артема та Ганну Дульцевих (визнаних винними у шпигунстві), яких засудили у Словенії, Максима Марченка (засудженого у США до трьох років позбавлення волі за участь у закупівлі OLED-мікродисплеїв подвійного призначення для кінцевих користувачів у Росії), Владислава Клюшина (засудженого у США до 9 років позбавлення волі за злочинну змову, шахрайство із застосуванням електронних засобів та шахрайство з цінними паперами) та інших.