Одеська депутатка розгорнула рекламну кампанію по захисту Жванецького – готуємось до виборів?

Одеська депутатка Світлана Осауленко з партії Труханова “Довіряй ділам” вчора запустила інформаційну кампанію по захисту сатирика Михайла Жванецького від рішення Українського інституту національної памʼяті про належність до символів російської імперської політики. Осауленко зробила публікацію у Фейсбуці, запустила рекламу цієї публікації у соцмережах, а також замовила рекламу у ЗМІ. У публікації Світлана заявила, що думки одеситів для неї дуже важливі стосовно Жванецького. Але деякі одесити з проукраїнською позицією після критичних коментарів під публікацією через деякий час побачили, що Світлана їх забанила, а коментарі видалила. Все це виглядає не як реальна демократія від народного обранця, а як спроба зробити піар на гострому питанні перед наступними виборами. Зазначимо, що публікація Осауленко має неточності – вона приписала Жванецькому фразу письменника Георгія Голубенка «Одеса — це не місто, це усмішка Бога». Також проблема не описана з різних боків – Осауленко “забула” вказати, за що саме Жванецький потрапив до списку символів російської імперської політики.

Нагадаємо – в кінці свого життя талановитий сатирик Жванецький сам обрав сторону у агресії росії проти України, хоча публічно намагався зберігати нейтралітет і то, не завжди йому це вдавалося. Він взяв орден від диктатора путіна після окупації Криму. Потім поїхав до Криму зніматися у кінопропаганді, як добре було в Одесі під час СРСР під владою Москви. Жванецькому все це вибачали через його авторитет, але після повномасштабного вторгнення вже не залишилося варіантів бути у “нейтральній зоні”. Всі українські зірки естради, яки працювали в росії після окупації Криму, а тем більше після початку повномасштабної війни – стали автоматично зрадниками. Жванецький чітко потрапив у російський наратив про зв’язки між Одесою та Москвою, і незаконним “правом” рαшиcτів на Одесу. З точки зору мешканця України – Жванецький зрадив Одесу та одеситів. З точки зору мешканця гіпотетичної “Одеської Народної Республіки” – Жванецький зробив все правильно…