Миколаївщина сіє бавовник для пороху: три тисячі гектарів демо-полів відкривають шлях до боєприпасів

Цього року в Миколаївській області заклали перші демо-поля з вирощування бавовника — близько 3 тисяч гектарів.

Про це під час брифінгу повідомила директорка департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Олена Піскун.

До експерименту, ініційованого Міністерством аграрної політики, долучилися сім господарств, а також Миколаївський аграрний університет.

Минулого року експеримент провели в Одеській області. Одесити поділилися результатами, технологічними картами, витратами.

«Наші аграрії відгукнулися, і тепер ми маємо свої перші демо-поля. Бавовник — це дуже перспективна, високорентабельна культура, тому ми покладаємо на цей проєкт великі надії», – розповіла Олена Піскун.

Ще у 2024 році на полях у двох локаціях на Одещині дозрів бавовник, що був висаджений в межах урядового проєкту з виробництва сировини для боєприпасів.

Урожай збирають у декілька етапів та передають бавовну в різних фазах дозрівання на експертизу до лабораторій Міноборони та Мінстратегпрому.

Далі там визначають, чи підходить волокно для виробництва пороху для дальньої артилерії — воно має бути завдовжки до 0,15 мм.

За попередніми оцінками Мінагрополітики, теоретично в Україні бавовник можна посіяти на 10 тис. гектарів.

На нинішньому етапі ще зарано говорити про промислове виробництво бавовни: досі невідомо, чи приживуться сорти рослини в інших регіонах країни.

Крім того, навіть за умови успішного вирощення значних обсягів самої бавовни, для виробництва артилерійського пороху — нітроцелюлози — знадобиться розбудова великого технологічного ланцюга.

За три роки Україна отримала лише одну пропозицію від західної компанії, яка пропонувала побудувати завод за 20 млн євро з переробки нітроцелюлози у порох. Йшлося про 600 тонн пороху на рік, чого вистачило б на 160 тисяч 122-міліметрових боєприпасів.

Джерело: Мілітарний