«Заборонив відспівувати воїна у храмі»: на Волині – скандал зі священником УПЦ «МП»

На Волині дружина загиблого Героя заявила, що священник УПЦ «МП» заборонив відспівувати її чоловіка. Родина хотіла запросити до церкви села Тоболи, де народився і виріс захисник Олег Пронцевич священника ПЦУ. На це настоятель Свято-Троїцького храму УПЦ «МП» протоієрей Віктор Пащук відповів, що, мовляв, не те, що в церкву, навіть на подвір'я не пустить.

Про це журналістам сайтуновин Луцька та Волині «Конкурент» повідомила дружина Олега Пронцевича Ірина

Олег загинув 8 квітня в районі населеного пункту Покровськ Донецької області. Прощання зрештою відбулося у Луцьку

«Сьогодні минає 9 днів, відколи не стало Олежика.

Ми згадували його в молитвах — тут, у Луцьку, в багатьох селах і містах України, і навіть за її межами.

Єдине місце, де про нього не згадали, — це церква в його рідному селі.

У своєму горі рідні Олега звернулися до церкви в Тоболах.

До служби також просили долучитися Віктора — людину, яку я не можу назвати священником. Бо він заборонив не лише заносити тіло Олега до церкви, а й навіть відспівати його біля храму.

Я не знаю, як така людина може проповідувати щось іншим.

Не знаю, коли це припиниться і хто має поставити крапку. Але знаю точно: такі люди не мають бути у святому місці», – написала Ірина Пронцевич у соцмережах.

У коментарі нашим журналістам Ірина розповіла, що така поведінка священника триває роками.

«Колись цей же священник не дозволив мені хрестити похресницю, усіх називає «раскольниками», не читає записки «за здоров'я», якщо бачить, що хтось з цих людей, наприклад, вінчаний в українській церкві. Він закреслює або пише «раскольники», дозволяє собі такі речі, які в голові не вкладаються», – ділиться Ірина.

Коли родину сповістили про страшну звістку – загибель Олега, поховати воїна спершу хотіли у його рідному селі Тоболи, що на Камінь-Каширщині, де є лише одна церква УПЦ «МП».

«Олег народився і виріс у селі Тоболи Камінь-Каширського району, вчився у Луцьку. Ми коли жили разом, то ходили в українську церкву (ПЦУ, - ред.) і я знаю, що це не дуже подобалося цьому батюшці.

А коли це все сталося, у нас запитали про священника. Ми відповіли, що точно будемо відспівувати його у за традицією ПЦУ з українським священником.

Тітка Олега поїхала до цього батюшки Віктора попросити, аби він дав можливість занести тіло Олега в церкву і відспівати. Він не просто не дозволив це зробити в церкві, він сказав: «Я вам навіть не дам, щоб ви це біля церкви робили. Бо, мовляв, ви будете фотографувати, відео знімати». Тобто він боявся, вибачте, за свою ср@ку, не зважаючи на те горе, яке в нас відбувалося», – розповіла ружина Ірина.

Жінка пояснює, що у сусідніх селах – інша практика, де відспівують і ті, і ті священники або ж дають добро на те, щоб впустити запрошеного духівника.

«Я потім казала родичам, що якби ми все-таки Олега там відспівали, то отець на проводах навіть не підійшов би до його могили. Він би просто лежав там сам», – каже Ірина, ледь стримуючи сльози.

І все ж родина зійшлася на думці, що ховати Олега будуть все-таки у Луцьку.

«Я вважаю, що це було правильне рішення, бо Олега поховали зі всіма почестями тут. Як би мені це важко не було... Сьогодні 9 днів, як його не стало, і замовчувати, щоб такі люди проповідували добро, роблячи настільки боляче іншим людям...

Я не розумію, як на четвертий рік війни може бути така неповага Ким би ти себе не ставив,

не поважати людину, яка віддала своє життя, захищаючи тебе, у тому числі, твою сім'ю, бо ти маєш бронь. Чесно, я би хотіла, щоб він (священник, - ред.) побачив, наскільки там хлопцям тяжко. У мене просто в голові не вкладається, як у наш час є отакі проросійські попи, бо я по-іншому не можу їх назвати», – каже Ірина.

Також дружина загиблого воїна закликала людей, які ходять у церкву, де склалася ця ситуація, задуматись.

«Якщо ви дійсно поважаєте Олега, його самопожертву задля вашого майбутнього, плекаєте його світлу пам’ять, але водночас збираєтесь йти до цієї церкви святити пасхальний кошик — подумайте, будь ласка, ще раз. Подумайте, чи хочете ви святити Пасху в місці, де панує така дволикість. У храмі, де людина, яка мала би бути духовним провідником, вважає себе вищою за інших. Де йому кажуть, що церква належить громаді, а він поводиться так, ніби це його особиста власність.

ЛЮДИ, які стоять на захисті нашої країни і які віддали своє життя борючись за її незалежність, не заслуговують на таке ставлення. Я хочу, щоб про це дізналися всі. Хочу, щоб щось у цьому світі змінилося.

І якщо хтось чекав на знак — можливо, це саме він», – написала Ірина у соцмережах.

Що каже священникМи звернулися за коментарем до священника Віктора Пащука. І ось що він нам розповів:

«З близьких родичів до мене ніхто не приходив. Я почув, що загинув Олег і одна була думка, що ми будемо хоронити, знаєте, налаштувався. Потім був мене похорон і я в храмі готувався до відспівування. Приїхала одна жіночка, далека їхня родичка, пенсіонерка і говорить: «Ви чули, що загинув Олег, так?». Кажу, чув, горе. От, хочуть хоронити, але, значить, з ПЦУ. Мовляв, не ви будете хоронити або ж разом. Я відповів їй, що буду говорити з нашим правлячим архієреєм. Ми вкінці обмінялись телефонами, я дав свій, вона дала свій. Я відспівування зробив, приїжджаю додому, буквально, тільки приліг, вона дзвонить і питає, чи дзвонив я до владики. Ще ні, кажу, бо відпочиваю, трошки втомився», – каже отець.

На це, за словами священника, тітка Олега відповіла: «Ви не дзвоніть, все вирішено, дружина хоче ховати в Луцьку. Вони в Луцьку жили, вона так вирішила».

«Ну, значить, що ж, ваша воля, от.

І все, від нас люди поїхали, пару автобусів було, поїхали люди, поховали і до мами ходили, співчуття висловлювали.

Якби ж тут був похорон, все було би, рішалося би», – додав духівник.

Священник зазначив, що у їхній церкві не було практики відспівування з запрошеним священником, проте таке було у сусідньому.

«У нас був такий випадок у Великій Глуші в нашій єпархії, з благословіння владики. Я вже потім навіть говорив дзвонив і говорив з своїм керівництвом. Так, кажуть, владика благословляє. Тобі я дивуюся, як так говорити, що не пустили», – зазначив отець Віктор.

До речі, як розповіла нам Ірина, сестра священника Віктора Валентина виїхала до росії Валентина Корнієнко – уродженка Волині, а саме села Оленине на Камінь-Каширщині. Вона виїхала на росію разом із родиною. Ходить там на ефіри до пропагандиста Малахова, дарує йому ікони та веде російськомовний ютуб-канал, а також їздить окупованими територіями України і навіть проводить хресну хочу по Енергодару, який нині окупований російськими військами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Русскій мір» у всій красі: на окупованих територіях прокотилася хвиля нападів на жінок
• На Волині з директоркою будинку культури «борються» прихильники МП (фото)
• У Луцьку найбільший храм УПЦ «МП» пропонують зробити головним гарнізонним собором ПЦУ
• На Волині судитимуть московського попа, який побив сестру загиблого воїна (відео)
• По хатах і гаражах: де моляться прихильники «московського патріархату» на Волині (фото)
• Московський піп відмовився відспівувати волинського воїна і кричав на вдову