"Лукавиці" землі Обухівської: від річки до морозива

Для входження в цю історію можна почати з "ПАМ’ЯТКООХОРОННІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЛИЩА ЛУКАВИЦЯ (ОБУХІВ МАЛИЙ) В м. ОБУХОВІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В 2007 р". М.В. Квітницький, А.М. Квітницька, І.А. Готун.

В цьому тексті я не розглядатиму питань, котрі вважаю «проклятими», зокрема:
1. Чи була Лукавиця раніше 15 ст.?
2. Жив Обух на ній чи іншому хуторі?
3. Де саме в гирлі Кобрини вона була і тд.
Цих деталей досить для того, щоб нагорнути черговий копець міфів поверх сформованих у 19 ст. («Лукавиця з городищем», «Обух прийшов з-за ріки», «він тікав від татар») і 20 ст. («Обухів з 1362 року», «козак Обух» і тд). Тому я обмежуся по-можливості короткими фіксаціями очевидного.
***
ІТЕРАЦІЯ №1: 15-18 ст.
КОЛИ: Перша реальна згадка згідно з О. Андріяшевим с. Лукавиця – 30-ті роки 15 століття. Друга – значно чіткіша в «Книзі київського підкоморія 1584–1644».
ДЕ: місце впадіння р. Лукавиці у Стугну.
ЩО: це одночасно назва річки (гідроніма), селища (населеного пункту), маєтності (власності).
ЗМІНА: міняється назва селища (на Обухов(и), маєтності (Обухівщизна), лишається річка Лукавиця.
***
ІТЕРАЦІЯ 2: 18 ст.
КОЛИ: у 1709 згідно з указом Скоропадського Трипільському митрополичому маєтку віддають низку сіл по Стугні, зокрема, такі як Стрим’ятичі, Стугна, Мала Лукавиця, Велика Лукавиця і тд.
ДЕ: територія вздовж Стугни від Обухова до Трипілля.
ЩО: в Обухові в цей час Лукавицею називається лише нижня («лукова») частина річки; За ним - одна з чисельних приток Стугни нижче Таценок; ну і села Мала і Велика Лукавиця. На місці історичної Лукавиці на карті щось схоже на «Нижній Обухів».
ЗМІНА: в цей час топонім Лукавиця остаточно витісняється з долини р. Лукавиця в долину р. Стугна гідронімом Кобрина. Там з’являються однойменні притоки Стугни і хутори.
***
ІТЕРАЦІЯ 3: 19 ст.
Єдине, що приходить в голову з цією (чи схожою) назвою це р. Луковалище (Лукавиця), але вже в проміжку між Нещеровим і Обуховом. В цьому відношенні варто зауважити, що нічого містичного не відбувалося. Народ не заморочувався якимось супермудрими назвами і часто віддавав належне магістральній ознаці, приміром, формі («лука», вита»), або характеру флори («луки), фауни («уюнне») і тд.
***
ІТЕРАЦІЯ 4: 20 СТ.
1. В Обухові з’являється мікрорайон «Лукавиця», котрий з часом стає синонімом слова «фешенебельний». Чесно кажучи, я впевнений в тому, що це не історична назва цієї території (або однієї з них). Відтак, був би вдячний якби хтось розповів про історичні кутки і появу топоніму «Лукавиця» в цій частині Драної гори, далеко від залишків річки і тим більше – її гирла.
2. Обухівський молочний завод починає виробляти морозиво «Лукавиця». Таким чином закінчується історична трансономізація старого гідроніму Лукавиця, котрий проходить 600-річний шлях від річки до селища, від селища до маєтності, знову до річки і селища, і насамкінець - мікрорайону і морозива. В останньому випадку вибір обгрунтований, адже краще, коли предок асоціюється з солодким, ніж нащадок – туалетним папером.

***

ЛІТЕРАТУРА:

Для входження в цю історію можна почати з "ПАМ’ЯТКООХОРОННІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЛИЩА ЛУКАВИЦЯ (ОБУХІВ МАЛИЙ) В м. ОБУХОВІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В 2007 р". М.В. Квітницький, А.М. Квітницька, І.А. Готун. - https://surl.li/pmdjai

***

КАРТА:
Я вирішив не перенасичувати, як казав класик, образами. Тому лишив карту 18 ст, на котрій, зокрема, видно:
1. Як Кобрина «перемогла» Лукавицю. До слова, в моїй версії, такі фундаментальні речі як зміна гідронімів бувають лише в одному випадку - зміни населення. В ситуації Обухова – міграцій з Лівого берега Дніпра, що зафіксовані, зокрема, низкою док. згадок і Рум’янцевським переписом середини століття.
2. Де могла бути перша, історична Лукавиця. Знову таки, подивіться на світлину Обухова з боку в’їзду до міста – ця дюна досить гармонійно височіє над колишньою заплавою Стугни і зараз.
3. Ну «трипільські» Стрим’ятичі, Стугна і Лукавиця на карті вже точно 18 ст. Може навіть її кінця.