Клімат змінює берегову лінію — разом із нею зникає історія

Кліматичні зміни та підняття рівня моря становлять серйозну загрозу для узбережних археологічних пам’яток, попереджають дослідники. Вони закликають до інтегрованого управління природною та культурною спадщиною задля її збереження.

Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова

У статті, опублікованій у журналі PNAS Nexus, команда науковців на чолі з Джайуром Мехтою аналізує, як зміна клімату впливає на археологічні ландшафти прибережних регіонів США — зокрема у Флориді та дельті Міссісіпі.

Згідно з дослідженням, у регіоні Big Bend у Флориді 11 індіанських пам’яток вже перебувають на рівні моря або нижче, а ще 142 можуть опинитися під водою впродовж століття. Серед них — монументальний курган Garden Patch.

У дельті Міссісіпі в зоні ризику опинилися такі пам’ятки, як Magnolia Mounds та Bayou Grand Cheniere. Загалом у регіоні 107 індіанських курганів та поселень можуть бути зруйновані через затоплення.

Подібні загрози існують у Нідерландах, на островах Океанії та в Перу. У Перу до кліматичних ризиків додається й стрімке сільськогосподарське освоєння прибережних територій.

Дослідники підкреслюють, що управління природними екосистемами та збереженням культурної спадщини досі здійснюються окремо, хоча клімат загрожує обом одночасно. Вони пропонують об’єднати підходи та враховувати традиційні знання корінних народів і концепцію «біокультурних ландшафтів».

«Археологічні ресурси узбереж є частиною живих екосистем. Щоб їх зберегти, потрібна інтегрована політика, яка одночасно відновлює природу і захищає культуру», — наголошують автори.

Збереження таких ландшафтів — не лише справа істориків, але й екологів та місцевих громад.