"Залишили тільки іконостас і голий престіл". Як у Кропивницькому облаштовують гарнізонний храм

У Кропивницькому облаштовують перший і єдиний нині гарнізонний храм. Коли представники московського патріархату виїжджали з будівлі, то забрали майже все майно. Тож у церкві наводять лад, щоби та стала духовним осередком для ветеранів, військових та цивільних. Які плани на комплекс будівель мають активісти, дізнавалася журналістка Точки доступу Лілія Кочерга.

Вартість не має значення, головне – від душі

Коли ми сюди зайшли, то побачили іконостас, слава Богу, цілий, і престіл – все. Більше нічого не було, голий престіл, тільки накритий чорною тканиною.

З храму вивезли майже все майно, – розповідає настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці Володимир Шевченко. Тож закликає людей допомогти облаштувати церкву. Потрібні меблі, ікони, техніка, килимки та церковне начиння. Для випікання й зберігання хліба – піч, плита та холодильник. Треба меблі, на які зможуть присісти прихожани, та розкладний диван, адже хтось з військових може лишитися на ночівлю. Комп'ютерна техінка та килимки – для занять недільної школи й офісу.

Раніше Точка доступурозповідала історію військового капелана Володимира Шевченка.

Чоловік боронив країну в часи АТО та від початку повномасштабного вторгнення.

"Для церкви цінна будь-яка річ, що дарується від душі, від чистого серця, з любов’ю, щоби було краще майбутнє для нашої держави, для людей".

Військовослужбовець Павло Нетюхайло приніс до храму дорогу серцю річ – ікону ручної роботи.

Мені товариш подарував іконку і я вирішив, що тут їй буде дуже добре. Храм наш тільки розвивається, я впевнений, що тут все буде гарно і сюди можна буде прийти, побути наодинці зі своїми думками, звернутися до Бога.

У війську, розповідає чоловік, з часів антитерористичної операції. У 14-му році пішов на фронт добровольцем. Певен, вищі сили врятували його від смерті минулоріч. Тоді загинуло понад пів сотні людей.

"Місто Полтава, третє вересня. Був ракетний обстріл, ми перебували в приміщенні й так вийшло, що сталося все дуже швидко й застали нас ракетні удари прямо там. Більшість загинуло, а декому вдалося, слава Богу, вийти з того пекла живим".

Ініціатива армійців та волонтерів Храм Покрови Пресвятої Богородиці – пам’ятка архітектури місцевого значення.

Як повідомляла Точка доступу останні 36 років спорудами користувалася Українська православна церква Московського патріархату. Передачу комплексу, розповідає волонтерка і дружина військового Яна Пшеніцина, ініціювали армійці та волонтери.

Ми виявили, що земля і приміщення належать до комунальної власності. Ну, і гріх було цим не скористатися, тому що, особливо зараз, в такі часи, вважаємо, що церква має бути українською, Православної церкви України. Шостого грудня, у День Збройних сил ми подали це звернення до міськради. Майже одноголосно депутати проголосували за це рішення.

Міська рада офіційно передала комплекс будівель релігійній організації гарнізонного храму 25 березня. Споруди передали в безоплатне користування на 25 років. Представники московського патріархату пішли, коментують чиновники, спокійно і без скандалу.

Вони перебували там довгий час і я не володію інформацією про передумови. Але документальних основ перебування не було, жодних юридичних підстав, дозволів не було. Вони це знали, і коли побачили, що, дійсно є таке рішення, що це міської ради храм,

виїхали,–коментує начальниця управління комунальної власності Кропивницької міськради Алла Паламаренко.

"Царство, поділене в собі, не встоїться"Настоятель храму – колишній шахтар і захисникВолодимир Шевченко Детально про його шлях до церкви Точка доступу розповідалау цій статті. Воював, поки здоров’я дозволяло. Врешті став військовим капеланом.

Потреба така у суспільства є дуже велика, не лише у військових. Бо саме гарнізонний храм є місцем сили, що об’єднує в собі і громадськість, і Збройні сили, владу, опозицію. Таким стержнем об’єднавчим є, бо держава повинна бути єдиною, монолітною. "Царство, поділене в собі, не встоїться", – сказано в святому писанні.

Першим, розповідає отець Володимир, тут провели подячний молебень, молилися й про перемогу України, за цивільних та українських воїнів.

Володимир Шевченко говорить, що встановлення історичної справедливості стало піднесенням для прихожан.

Ми всі знаємо, що відбувається, коли якісь території окуповуються, священників Православної церкви України просто розстрілюють. А представники тієї, так званої, що називає себе церквою українською,

дуже добре себе почувають, забувають про те, що вони люблять Україну, відразу ж починають любити Росію.

На черзі – відновлення щоденних богослужінь. Тепер – українською мовою.

Це така точка відліку, від якої починається повернення надії й віри в перемогу. Якщо хтось вже й почав у цьому сумніватися, то такі події якраз повертають надію і віру. А це є найголовнішим – не опускати руки, щоб вони були завжди підняті з молитвою до Бога, бо тільки так можемо перемогти.

Двері відкриті для всіхВодночас, двері церкви відкриті для всіх вірян. Володимир Шевченко каже, що храм продовжують відвідувати деякі люди, які приходили сюди й до передачі її Православній церкві України.

Наскільки я зрозумів, частина парафії чекала, коли буде Православна церква України. Вони священників просили переходити.

При нагоді запрошуємо, хто має бажання, сили, натхнення співати в церковному хорі, навіть, якщо немає музичної освіти, ми допоможемо. Це дуже гарна об’єднуюча традиція, – додає дружина священника Тетяна Шевченко.

Активісти сподіваються, що храм стане духовним осередком для родин захисників.

Місцем, де рідні загиблих знайдуть спокій. А військові, каже Яна Пшеніцина, проводитимуть обряди вінчання та хрещення.

Ми б хотіли, щоб це був такий центр волонтерських ініціатив, соціальних, культурних. У нас є плани, ми хочемо об’єднувати родини військових, працювати з ними. Трішки, можливо, бути десь нестандартними, але на користь суспільству.

Так, при храмі працюватиме, зокрема, центр соціально-психологічної підтримки родин армійців.

Володимир Шевченко зазначає, що багато людей вже відгукнулися щодо потреби в допомозі облаштування гарнізонної церкви.

З Божою допомогою, допомогою людей храм обов'язково відновиться, – підсумовує священник.

З розкладом богослужінь можна ознайомитися на сторінціхраму.

Читайте також: Як жителі Кіровоградщини фарбують яйця до Великодня: 8 родинних історій

Фото Олександра Козловського