Міносвіти планує змінити правила організації дистанційної освіти. Якими можуть бути наслідки?
МОН оновлює вимоги до дистанційної освіти — однак замість полегшення умов навчання для дітей з ТОТ, педагоги бачать ризики втрати доступу до освіти. Нові вимоги щодо наповненості класів та організації форм навчання можуть фактично викреслити з системи української освіти тисячі учнів, які живуть в умовах окупації чи на фронтовій лінії.
Завершується навчальний рік і все більше на слуху — яким буде наступний. Все більше розмов про проблемні питання в реалізації наказу МОН щодо змін в організації здобуття освіти в умовах воєнного стану.
Ці зміни особливо насторожують педагогів та директорів релокованих закладів освіти, тих, які працюють з учнями з тимчасово окупованих територій та на територіях бойових дій.
У нашому матеріалі з’ясовуємо, які зміни очікуються в освіті з 1 вересня 2025 року, які ризики вбачають педагоги в пропозиціях МОН щодо нових вимог до онлайн-навчання
Зміни в дистанційному навчанніМіністерство освіти і науки України затвердило низку змін до положень, що є частиною комплексної політики “Школа офлайн”, — зокрема, це включає зміни в організації дистанційного навчання,
діти ВПО мають відвідувати школи за місцем нового проживання, а учні з ТОТ зможуть обрати лише екстернат або сімейну форму навчання.
Про це інформують на сайті Міносвіти.
Що саме зміниться:
З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб. Діти, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, не враховуватимуть у цю кількість. Індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо.
Щоб забезпечити тяглість освітнього процесу, дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас, для ліцеїв.
Важливо, якщо жодна школа в громаді не може функціонувати, бо не виконує вказані умови, то за рішенням засновника визначатимуть одну найбільш спроможну, яка працює без дотримання вимог до наповненості класів та представленості класів кожного року навчання. Якщо в громаді в жодній школі не зможуть сформувати конкретний клас певного року навчання, то лише один клас на громаду може мати наповнення менше ніж 20 учнів.
Діти, які перебувають за кордоном, з 1 вересня 2025 року матимуть можливість здобувати освіту в українській системі освіти,
навчаючись на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом.
Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно — не передбачено.
Діти, які переїхали внаслідок російської агресії (ВПО), з 1 вересня 2025 року будуть навчатись очно у школах за місцем свого фактичного перебування.
Переміщені учні матимуть можливість залишитися на дистанційному навчанні у своїх закладах освіти за умови якщо:
— у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання;
— місцеві школи відповідного рівня освіти не працюють очно;
— усі місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність.
— Якщо дистанційні класи з учнями, які на тимчасово окупованих територіях, продовжують працювати відповідно до оновлених правил, то учні продовжуватимуть навчання у своїх класах.
В іншому разі вони можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати. З міркувань безпеки таке переведення може бути здійснено без заяви батьків, а відповідно до рішення ОВА.
Ще одна можливість навчатися для дітей на ТОТ — педагогічний патронаж,
тобто індивідуальна форма освіти.
Педагогічний патронаж для дітей з тимчасово окупованих територій передбачає, що за кожним учнем закріплять вчителя. Учень і вчитель будуть мати щотижневий план занять для роботи. Для початкової школи це п'ять годин на одного учня, для базової вісім годин, а для старшої школи — 12.
Дистанційна освіта для дітей за кордономЗ 1 вересня 2025 року діти, які нині перебувають за кордоном, зможуть навчатися онлайн в українських школах з українознавчим компонентом. Учні й учениці вивчатимуть лише ті предмети, яких немає в закордонних закладах освіти: українську мову; українську літературу; географію; історію України.
Учні й учениці матимуть зручний розклад, який не перетинатиметься з розкладом у школі в країні перебування.
Тобто, паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно не передбачене.
Навчання учнів і учениць, які нині перебувають за кордоном, за українознавчим компонентом відбуватиметься на базі 148 закладів освіти України.
Перелік шкіл (за областями), у яких створять спеціальні “українознавчі класи”,
доступний за посиланням. На жаль з-поміж них немає жодного навчального закладу з Херсонської області.
Все ж діти, які нині перебувають за кордоном, також можуть навчатися в українських школах за екстернатною або сімейною формою.
Які можуть бути негативні наслідкиПерша загроза — закриття шкіл та втрата зв'язку з учнями на ТОТ.
Освітяни та керівники громад говорять, що цей документ фактично унеможливлює здобуття загальної середньої освіти дітьми з прифронтових та тимчасово окупованих громад за дистанційною формою навчання, навіть більше — не дозволяє відновлювати навчання за партами для тих дітей, які проживають у безпечних громадах. Це може зашкодити крихкому зв’язку, що його змогли налагодити заклади освіти з учнями на тимчасово окупованих територіях,
Це також призведе до закриття багатьох закладів освіти. Приміром, застосування з 1 вересня цього року вимог нового Порядку і умов здобуття загальної середньої освіти зумовлює закриття 64 із 174 працюючих освітніх закладів Херсонської області, з них 25 — це школи, релоковані з тимчасово окупованих громад.
Про це повідомив керівник Херсонської ОВА Олександр Прокудін на нараді за участю заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Верещук.
На нараді говорили про необхідність негайного внесення фахових змін до наказу із врахуванням специфіки прифронтових регіонів.
Що пропонується?
Схвалений на заміну Наказ МОН № 1112 потребує доопрацювання для збереження в наступному навчальному році можливостей здобуття загальної середньої освіти учням з прифронтових і тимчасово окупованих територій — такі пропозиції висловила і Асоціація міст України.
Пропонується вилучити в чинних нормативних актах Міністерства освіти та науки:
— обмеження прав учнів, які перебувають за кордоном та на тимчасово окупованих територіях, на вільний вибір освітньої траєкторії та закладу, де вони бажають здобувати освіту;
— порушення прав органів місцевого самоврядування як засновників закладів освіти на ухвалення рішень про ліквідацію чи реорганізацію закладів освіти;
— порушення прав педагогічних працівників на працю через створення штучних обмежень для функціонування дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти.
Профспілка працівників освіти і науки приєдналась до вимог освітянської спільноти щодо скасування наказу МОН про обов’язкове навчання учнів ВПО за фактичним місцем проживання. Наголошується, що документ порушує право батьків на вибір закладу загальної середньої освіти для своєї дитини.
Діти, батьки та освітяни сподіваються, що до їхньої думки дослухаються...