Мандрівка в минуле: дворик із аркадами між замком та палацом в Ізяславі

Мандрівка в минуле: дворик із аркадами між замком та палацом в ІзяславіПам’ятка архітектури XVIII століття, Дворик з аркадами, розташована в південно-західній частині району «нового міста» Ізяслава Шепетівського району на плоскому мисі між річками Горинь та Понора, між замком Заславських та палацом Сангушків.

У 1740-х роках був відремонтований палац Заславських, після чого, в 1754–1755 роках, підготовлені будівельні матеріали на зведення нового палацу, що запланували звести поряд. У зведення нового палацу внесено корективи з метою поєднання замку Заславських та новозбудованого палацу. Ймовірно, архітектор Паоло Фонтана чи королівський архітектор Якуб Фонтана запропонували замовниці Барбарі Сангушко влаштувати двір між палацом і замком, а його територію оточити склепінчастими арками.

Ймовірно, в 1759–1764 роках, між двома комплексами постала нова архітектурна композиція — дворик з аркадами та брамами — східною, західною, північною та південною.

У 1774 році резиденцію передано на уряд управителя Яна Шумінського. Того ж року здійснено перший детальний опис новозбудованого палацу та нерухомості,

що знаходилася в Ізяславі.

В «Opisanie zamku y wszestkego zabudowania w Zaslawiy», що проведено 1774 року, подано опис старого замку, що знаходився над річкою Горинь. У плані він був квадратний із трьома бастіонами, збудованими з каменю, а з двох сторін оточений високими валами та мурованими фосами. Перший бастіон названо «Економія», другий — «Комісарія», третій — «Циркуль», тоді як четвертий на час опису був відсутній, а на його території зведено каплицю. В’їзд до старого замку здійснювався через муровану кам’яну браму.

Східна брама дворика з аркадами названа в описі як «друга брама нова з цегли мурована від костелу… до якої через старий дерев’яний місток з поручнями… до нових мурованих кам’яних аркад». В описі вказано, що ворота в брамі були подвійні старі, оберталися на осях-бігунах, а сама брама до кінця не завершена і не потинькована. Далі в описі йдеться, що галереї склепінчасті, потиньковані, накриті бляхою. Галереї оточували дворик з півночі, півдня та заходу. Західна брама в описі названа другим виїздом, яким можна було потрапити до бастіону «Комісарія»,

а дві брами були без воріт. Третій виїзд або північна брама в галереях вела знову до бастіону «Економія» і мала подвійні ворота на бігунах. При в’їзді через західну браму на бастіон «Комісарію» була маленька кімнатка з простими дверима на залізних завісах, а в середині піч із простих білих кахлів. У тій же кімнатці підлога була викладена з цегляної плитки.

На плані міста початку ХІХ ст. зображено три великих бастіони, четвертий із яких над річкою Понора зображено, як такий, що ледь простежується. Палацовий комплекс оточений ровом із двома в’їздами. На плані місце розташування дворику з аркадами зображено видовженим прямокутником з півночі на південь, через який — два проїзди зі сходу на захід до парадного північного входу палацу.

Після смерті князя Карла Сангушка вже ніхто з власників постійно не мешкав у палаці. Його зали використовували для концертів і театральних вистав. Інвентар палацу 1857 року фіксував добрий стан палацу та всіх його приміщень, а також аркад з брамами.

На рисунку Наполеона Орди, виконаному в 1872 році, східна брама з аркадою кулісою сполучала дві галереї,

північна та південна бічні стіни яких із заокругленими наріжжями утворювали кутові ризаліти, додатково акцентовані декоративними вазами.

Стіна з п’ятьма арковими прорізами підсилювалася пілястрами тосканського ордеру та увінчувалась аттиками. Центральна арка, більша за розмірами, оздоблена потужнішими пілястрами, що підтримують трикутний фронтон.

На іншому рисунку Наполеона Орди південна сторона аркад зображена замурованою із закритою брамою, з гостроверхим дахом із двома коминами.

Західна брама фактично повторювала східну, але була фундаментальніша. На рисунках зображена брама з бельведером над нею, що завершувалася банею зі шпилем. На одній із літографій простежується західна сторона аркади галереї, що сполучала замок Заславських та палац Сангушків між собою.

На фото 70-тих років ХІХ століття зображено фрагмент південної частини східної сторони, а саме два аркових прорізи, що оздоблені тосканськими пілястрами. Кутова частина акцентована декоративними вазами. Брама завершувалася трикутним фронтоном. У цей період здійснено продаж останнім із власників палацу Карлом Сангушко цілого майнового комплексу та початок значних будівельних робіт на комплексі російською владою щодо прилаштування території,

всіх приміщень і споруд для розташування російських військових.

У другій половині ХІХ століття палац Сангушків двічі ремонтувався та перебудовувався. Під час робіт було демонтовано купол над західною брамою аркад. Над східною брамою побудовано дзвіницю у вигляді арки з трикутним фронтоном. На фото 1912 року зображено східну частину аркад з брамою та трикутним фронтоном, на якому встановлено хрест. Поштова листівка початку ХХ ст. відображає західну браму з трикутним фронтоном східної брами за нею.

З 1920-х років у замку оселилися червоноармійці. Ймовірно, в цей час було знесено трикутний фронтон з хрестом. Після Другої світової війни палац Сангушків і замок Заславських після ремонтно-будівельних робіт пристосовано під гуртожиток і військові склади 88 полку радянської армії. У 1963 році Постановою Ради міністрів УРСР від 24.08.1963 р. за № 970 «Дворик з аркадами» включено до переліку пам’яток національного значення, що дозволило уберегти пам’ятку від остаточного знищення радянськими військовими, які використовували територію і весь комплекс для власних потреб.

На початку 1980-х років радянські військові остаточно припинили використання комплексу. У той самий час спеціалісти інституту «Укрпроектреставрації» під керівництвом головного інженера інституту Шевченка О. Ю. та головного архітектора Осадчого Е. І. здійснили комплексне обстеження пам’яток міста Ізяслава. У 1985 році ними було виготовлено комплексний план реконструкції та прилаштування пам’яток Ізяслава, серед яких був Дворик з аркадами.

Наприкінці 1990-х років, під час проведення суботника, частину південної галереї Дворика з аркадами зруйновано технікою міського комунального підприємства.

На початку 2000-х років виробничою фірмою ТОВ «Ескарп» здійснено натурні обстеження та підготовлено першочергові протиаварійні роботи зі збереження комплексу, серед яких і Дворик з аркадами. Зокрема, здійснено розчистку території та проведено комплексні натурні дослідження. Встановлено, що перекриття галерей Дворика з аркадами склепінчасте — хрестове, покрите односхилим дахом, конструкції якого на сьогодні повністю втрачені. Розмір двору у проекції — 30×30 м. Висота від поверхні землі до верхньої частини наявних конструкцій становить близько 4,5 м. Стіни та підпружні арки викладені з червоної обпаленої цегли розміром 270х140х70 мм на вапняному розчині. Товщина швів близько 1 см. Кладка ланцюгова — чергування тичкових і ложкових рядів.

Наразі «…будівля палацу князів Санґушків у поєднанні з палацом князів Заславських, двориком з аркадами і комплексом монастиря ордену отців Лазаритів є втіленням чіткої композиційної ідеї, яскравим зразком волинського містобудування епохи бароко».

Підготовлено НІАЗ «Кам’янець» за матеріалами дослідження

молодшого наукового співробітника Р. Нагнибіди