Чому корпоративна соціальна відповідальність — це необхідність, а не тренд
Українські компанії підтримують армію, евакуюють співробітників із гарячих точок, фінансують реабілітаційні програми для ветеранів, створюють освітні ініціативи для працевлаштування. Без цього бізнесу просто не буде: якщо компанії не вкладатимуться в суспільство, вони втратять своїх працівників, клієнтів і ринки.
Якщо раніше КСВ була радше винятком і сприймалася як щось додаткове, то зараз вона стає частиною бізнес-стратегії. Раніше компанії переважно обмежувалися разовими благодійними акціями, тоді як сьогодні КСВ — це системна робота, інтегрована в бізнес-процеси.
Прикладом цього є Netpeak Group які почали розвивати свої соціально відповідальні проєкти ще 10 років тому. Зараз до напряму КСВ входить «Моє місто» — громадська організація, яка надає можливості для реалізації суспільно корисних ініціатив через краудфандинг та навчання, а також GladPet — проєкт з адопції та допомоги безхатнім тваринам. Це приклад того, як КСВ може бути не просто ініціативою, а частиною стратегії, що дає користь.
За останні роки КСВ перестала бути «чистою благодійністю» і перетворилася на співпрацю із суспільством та державою.
Бізнес активно долучається до партнерських програм із місцевими та національними органами влади, підтримує гуманітарні ініціативи, бере участь у відбудові інфраструктури. Багато компаній створюють власні корпоративні фонди, щоб системно реалізовувати соціальні ініціативи, ефективно управляти ресурсами та забезпечувати прозорість процесів. Це не лише підсилює соціальний вплив компаній, а й сприяє стійкості економіки загалом. Бізнес бачить, що інвестиції в соціальні проєкти повертаються у вигляді довіри, лояльності клієнтів і стабільності компанії.
Крім цього, якщо бізнес не буде донатити на ЗСУ, підтримувати військових та волонтерські ініціативи, то ризикує просто припинити своє існування. Без перемоги України не буде економіки, ринку, стабільних умов для ведення справ. Тому внесок бізнесу в оборону країни — це не тільки питання соціальної відповідальності, а й власного виживання в довгостроковій перспективі.
Традиційні підходи все ще працюють, але вони не можуть бути єдиним способом взаємодії бізнесу та суспільства. Просто разовий донат — добре, але він не розв'язує проблему в довгостроковій перспективі.
Тому сучасна тенденція — це інтеграція соціальних ініціатив у бізнес-процеси. Наприклад, не просто донатити на екологічні проєкти, а впроваджувати сталий розвиток у власне виробництво.
Найпопулярніші тренди КСВ в Україні зараз1. Підтримка військових та відбудова країни
Бізнес не може залишатися осторонь війни. Компанії підтримують ЗСУ, донатять на дрони, медичні автомобілі, амуніцію. Але, окрім допомоги фронту, думають і про довгострокові проєкти — відбудову зруйнованих міст, житла, інфраструктури. Бізнес бере активну участь у цьому, бо розуміє: це його майбутнє середовище, його ринок, його люди.
2. Адаптація та підтримка ветеранів
Ще один важливий напрям — робота з ветеранами. І тут йдеться не лише про разову фінансову допомогу. Бізнес створює програми навчання, працевлаштування, підтримує ветеранські підприємства.
3. Підтримка співробітників та їхніх сімей
Війна зачепила кожного, і багато компаній активно підтримують своїх працівників, особливо тих, хто пішов на фронт. Це виплати співробітникам, які є військовими, збереження робочих місць, допомога родинам,
психологічна підтримка та адаптаційні програми для тих, хто повертається з війни. Компанії розуміють, що їхня соціальна відповідальність починається з власної команди.
4. Локалізація допомоги та розвиток регіонів
Якщо раніше більшість ресурсів концентрувалися в Києві, то зараз дедалі більше компаній звертають увагу на локальні ініціативи. Це підтримка місцевих фондів, громадських організацій, які можуть ефективніше реагувати на потреби своїх міст і громад. Наприклад, зараз ми з компанією Kernel організовуємо навчальну програму для громад, у межах якої команди вчитимуться залучати кошти на реалізацію суспільно корисних проєктів за допомогою краудфандингу й матимуть можливість отримати дофінансування від Kernel для реалізації своїх ініціатив. Це приклад того, як бізнес може системно розвивати локальні громади та допомагати їм ставати самостійними в залученні ресурсів й бути стійкими перед кризами.
5. Прозорість і довіра у благодійності
Ще один важливий аспект — технологічні рішення в КСВ. Люди хочуть бачити, куди йдуть їхні кошти, а компанії прагнуть робити свої ініціативи максимально відкритими.
Прозорі звіти та відкриті платформи збору коштів — це те, що дає довіру.
Загалом головний тренд КСВ зараз — це системний підхід та довгострокові рішення. Бізнес більше не хоче просто донатити на разові проєкти. Він хоче створювати такі ініціативи, які працюватимуть роками й будуть змінювати суспільство на краще. А щоб більше дізнатися про тренди на прикладі кейсів українських компаній, дуже рекомендую ознайомитися з Гідом із КСВ який створили Zagoriy Foundation та команда «Щедрого вівторка» У ньому команди «Укрзалізниці», «Нової пошти», KSE та багато інших поділилися власними підходами до КСВ, тож можна зловити багато практичних інсайтів.
Найголовніше — зробити так, щоб КСВ стала не просто трендом, а нормою ведення бізнесу. Я хочу, щоб компанії не запитували себе: «Чи варто нам цим займатися?», а сприймали соціальну відповідальність як невіддільну частину своєї діяльності. Це те, що вже відбувається, і я впевнений, що цей тренд тільки посилюватиметься.
Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.