Чому закрили "П’яну Вишню" в Лондоні, коли відкриють у Франції: досвід українського ресторанного бізнесу за кордоном

У минулому році ви всіх шокували заявою про те, що у Львові 50 ресторанів виставлено на продаж. Що змінилось з того часу? Чи ця заява якось вплинула на ваш бізнес?

– Після того постув Facebook ми мали купу проблем. Деякі медіа все перекрутили і написали, що це ми закриваємо 50 власних ресторанів. Банки прочитали ці спотворені новини і зупинили нам всі кредитні лінії, бо вирішили, що ми "на грані". Тому зараз я дуже обережний з прогнозами.

А що з тими п’ятдесятьма ресторанами?

– Я переконаний, що вони вже давно закрилися. Ситуація на ресторанному ринку є недоброю, однак не є критичною. "У нас усе погано, ми гинемо" – це не той меседж, який має зараз звучати від рестораторів. Погано – в Сумах, у Харкові, в Маріуполі. Ось там справді зле. А у нас – це реалії часу. Ми живемо у країні, яка у війні. Однак не опускаємо руки, експериментуємо, відкриваємо нові заклади і за кордоном, і у Львові. Ми не про ресторани моди: "сьогодні продаємо хінкалі, завтра хот-доги, післязавтра шаурму ". Усі наші ресторани вмонтовані в місто, але разом з тим заточені під туриста. У нас є "Криївка",

"Гасова Лампа", "Львівська копальня Кави", "Найдорожча ресторація Галичини" – таких закладів ви більше не знайдете в Україні. І саме тому до нас повертаються туристи.Бо ресторан – це вже давно не тільки про їжу. Це місця сили, особливо, під час блекауту, коли ти сидиш у темряві, у тебе згасає надія й ти думаєш: "Все, це кінець". А ми включаємо світло. Люди приходять, п’ють каву, спілкуються – і розуміють: ні, це ще не кінець. Це просто вимкнулося світло. Буває.

Що трапилося з вашою "Ребернею" в Тернополі? Чому її закрили?

– Це бувфраншизний заклад, і, як буває в бізнесі, не все склалося. Щоб проєкт працював, треба мати на місці сильного партнера, вдалу локацію, команду. Тут щось пішло не так – було допущено багато помилок, тому ресторан довелося закрити. Чи відкриється знову? У цьому форматі – навряд. Але не виключаємо, що "Реберня" з’явиться у Тернополі з новим партнером і на новому місці.

Київ, Одеса, Львів: як виживає ресторанний бізнес в містах УкраїниА яка ситуація з ресторанним бізнесом в інших містах України, де відкриті ваші заклади? Київ, Одеса, Львів? Наскільки там складно?

– Все залежить від масштабу міста і кількості людей.

Наприклад, наші "Реберні" і "П’яні Вишні" є у столиці, і ці заклади рухаються добре, бо Київ завжди був великим живим ринком.А ось в Одесі – інша картина. Там і обстріли, і тривоги, і комендантська година. Це місто завжди жило вечірнім життям – а яке барне життя, коли люди мають бути вдома о 23:00? Та й туристи зараз не їдуть просто так на море, якщо там може прибитися міна. Але й при всьому цьому ми не ті, хто має скаржитися.

А що у Львові?

– Колись у Львові було під два мільйони туристів на рік – і місто вже ледь поралося, усе працювало на межі інфраструктурних можливостей. Тепер турист інший. У місті багато внутрішніх гостей – військові у відпустці, люди, які не мають змоги виїхати за кордон. Але це точно не закордонні туристи, які приїхали у Львів, щоб пити глінтвейн і гуляти старим містом. Це вимушений туризм – не від радості, а від обставин.

Скільки сьогодні у холдингу !Fest закладів?

– На початку лютого 2022 року ми мали 127 закладів. Сьогодні – вже понад 180. Після повномасштабного вторгнення ми відкрили понад 30 нових точок за кордоном, і більшість із них – це "П’яна Вишня".

Міжнародна географія досить широка: "П’яна Вишня" працює в Польщі, Молдові, Румунії, Угорщині, Словаччині, Латвії, Литві та Естонії. У Польщі також відкрилася "Реберня". В Азербайджані відкрита "Львівська майстерня шоколаду", а кавовий бренд !FEST COFFEE MISSION уже представлений у Польщі, Туреччині та Сальвадорі.

Як війна вплинула на ваш бізнес?

– Війну на собі ми відчули ще у 2014 році. Наша "Львівська майстерня шоколаду" в Донецьку була розташована прямо навпроти театру. Щоб зберегти команду, ми вирішили продовжити роботу, незважаючи на окупацію. У закладі грала українська музика, персонал спілкувався рідною мовою. Це був дуже сильний кейс. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що далі працювати небезпечно – і закрилися.

У Маріуполі ми мали дві "П’яні Вишні", одна з них – на пляжі біля Азовського моря – відкрилася в січні 2022-го, а вже в лютому місто було захоплене. Обидва заклади залишилися на окупованій території. Також була "П’яна Вишня" в Херсоні – її теж довелось закрити.

У Харкові та Запоріжжі мали прильоти біля наших закладів, фасади були пошкоджені, але вже за кілька тижнів ми відновили роботу Якщо говорити про загальні втрати – це десятки мільйонів гривень.

Франшиза за кордоном: досвід, помилки, висновкиЧому вам довелося закрити "П’яну Вишню" у Великій Британії, яка пропрацювала лише три місяці?

– Ми відкрилися з ресторанною ліцензією, а необхідно було отримати барну. Оформленням документів займався локальний партнер, який до кінця не вивчив місцеві правила і допустив помилки. Зі свого боку – ми не проконтролювали ситуацію. Коли звернулися за новою ліцензією – отримали відмову. Причина неочікувана – через високий рівень криміналу у центрі Лондона. Місцева влада обмежує відкриття нових барів, навіть попри те, що навколо працює багато схожих закладів. У підсумку ми закрили проєкт, але сподіваємось, що ще повернемось до Лондона вже з урахуванням усіх нюансів.

Які у вас плани на 2025 рік в Україні та за кордоном? Скільки нових закладів плануєте відкрити цього року – і де саме?

– Попри всі виклики, ми не зупиняємось – рухаємось уперед і в Україні, і за її межами. Скільки саме нових закладів відкриємо – у цифрах важко сказати, бо зараз усе дуже залежить від обставин. Тому ми в Україні не будуємо гучних прогнозів – не той час.

Зараз у Львові працюємо над створенням нових концепцій, а незабаром запускаємо нову "П’яну Вишню" та "Реберню" в Києві.

Що стосується закордонних планів– впродовж місяця відкриваємо першу "П’яну Вишню" у Франції у місті Бордо. Далі – у фокусі Німеччина, Чехія, Іспанія, США та Японія. Ми бачимо, як добре сприймають "вишневий" формат у різних країнах, і хочемо нести цю атмосферу далі.

Ваші поради для підприємців, які планують відкривати бізнес за кордоном?

– Перш за все, необхідно мати надійного локального партнера, якому ви довіряєте і який буде працювати на місці. Це допоможе вам краще орієнтуватися в місцевому ринку, уникнути помилок та прискорити процес адаптації.

Також важливо зробити повний юридичний аудит і зрозуміти, чи підходить обране місце для вашого бізнесу. Перед тим, як відкрити заклад, варто розпитати, чому певне приміщення залишалося порожнім, зрозуміти, чому нікому не вдалося зробити бізнес на цій локації раніше, і чи є шанс змінити ситуацію на краще.

Крім того, важливо враховувати культурні особливості та вподобання місцевих мешканців. В Україні працювати легше, бо ми говоримо однією мовою, святкуємо одні й ті ж свята, розуміємо місцеві звичаї та менталітет. Однак на закордонному ринку все по-іншому. Там важливо пам’ятати, що ваші основні клієнти – це не співвітчизники, а місцеві люди, Так, українці завжди можуть вас підтримати, але основа – місцева аудиторія. Тому важливо налаштувати бізнес так, щоб він відгукувався на їх потреби. Це дасть вам можливість досягти довгострокового успіху.

Будьте готові до того, що інвестувати на закордонних ринках доведеться більше, ніж в Україні, а рентабельність може бути нижчою. Однак це не означає, що успіх неможливий. Головне – бути готовим адаптуватися до нових умов і ринків. Це дозволить вам створити успішний бізнес у новій країні.