Нові ініціативи влади: податок на діряві штани і доступ до банківської таємниці
На тлі космічних масштабів корупції, крадіжки та мародерства на війні та нинішній трагедії (що особливо огидно!) влада в особі окремих, «особливо видатних» її представників вишукує шляхи вилучення у нерідко поріділого через війну та еміграції населення додаткових коштів. Робиться це традиційно під гаслами «європейських норм та практик», хоча при найближчому розгляді це найчастіше виявляється брехнею. Для експропріації населення у владі беруть на озброєння як досить традиційні методи, так іноді і дуже екзотичні.
Останнім часом актуальності набули дві наступні ініціативи влади, які існують поки що у вигляді намірів та законопроектів.
По-перше, це законопроект про розкриття банківської таємниці, підготовлений Мінфіном і затверджений Кабміном, щодо якого, втім, у Раді існує серйозна опозиція, а тому ухвалення цього закону поки що є досить сумнівним. Мабуть, це пояснюється тим, що цей норматив може торкнутися інтересів аж ніяк не пересічних громадян та соціальних верств.
По-друге, Мінфін пропонує оподатковувати продаж громадянами речей на цифрових платформах на кшталт OLX,
Prom, Rozetka, про що повідомила нардеп Южаніна. Розроблено відповідний законопроект, але на момент написання цього тексту інформацію про те, що цей норматив десь розглядався з перспективою подання до Ради, знайти не вдалося.
Розглянемо ці дві ініціативи по порядку.
«Не ховайте ваші гроші по банкам і сейфам» Розмови про плани щодо скасування банківської таємниці, доступ податкових органів до інформації про банківські рахунки та сейфи юридичних та фізичних осіб ходили давно. Нещодавно заговорили про те, що щодо цього готується законопроект.
За повідомленням інтернет-ресурсу «Мінфін», голова профільного комітету Ради Данило Гетьманцев спростував інформацію щодо розкриття банківської таємниці цього року.
У фінансовому комітеті Верховної Ради України немає жодного законопроекту щодо розкриття банківської таємниці Державної податкової служби, написав Гетьманцев у соцмережах.
Він також заявив, що до кінця цього скликання Ради жодних шансів ухвалити це рішення немає, і не слід вірити фейкам.
Водночас у Державній податковій службі у відповідь на запит hromadські заявили ,
що в рамках реформи планується отримати доступ «до банківської таємниці, таємниці надавача платіжних послуг щодо обсягу та обігу коштів/електронних грошей на рахунках».
Пояснюють у ДПС цю необхідність тим, що в Україні податкові органи не мають доступу до інформації про наявність коштів на рахунках платників податків, які мають податковий борг, а такий доступ необхідний для стягнення боргу.
Прес-служба Міністерства фінансів у відповідь на запит журналістів пояснила, що доступ ДПС до банківських рахунків допоможе запровадити нові сервіси для платників податків, зокрема спрощення процедури декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб.
Також це дозволить «посилити аналітичну складову у роботі. ДПС зможе порівнювати інформацію про надходження коштів з інформацією про фактично задекларовані платниками податків доходи».
У Міністерстві фінансів пояснюють, що для надання ДПС доступу до банківських рахунків буде потрібно голосування за законодавчі зміни у Верховній Раді, а до цього ДПС має попрацювати над покращенням захисту власних систем інформації, навести лад у податкових перевірках,
щоб підвищити довіру платників податків до цього відомства.
Днями Інтернет-видання «Судово-юридична газета» повідомила , що уряд схвалив законопроект про передачу податківцям інформації про банківські рахунки та сейфи громадян.
Повідомляється, що буде створено реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, адмініструватиме який Податкова служба, а банки, емітенти електронних грошей зобов'яжуть направляти до Податкової інформації про відкриття, закриття рахунків або електронних гаманців.
Державна податкова служба виступатиме власником та адміністратором реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Вона отримуватиме інформацію від банків. Таким чином, фактично податківці матимуть доступ до банківської таємниці. Відповідний законопроект «про забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів до євро (SEPA)» погодив Кабмін. Незабаром його зареєструють у Верховній Раді.
Як повідомив Кабмін,
законопроектом пропонується, зокрема:
– створити реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, де ДПС є власником та адміністратором цього реєстру, а також відомостей, що вносяться до нього, переліку суб'єктів, які надсилатимуть до ДПС інформацію про рахунки та індивідуальні банківські сейфи фізичних осіб;
– запровадити обов'язок для Національного банку, банків, інших фінансових установ, небанківських представників платіжних послуг, емітентів електронних грошей надсилати до ДПС повідомлення про відкриття та закриття рахунків або електронних гаманців фізичних осіб, укладення або припинення договору про надання індивідуального банківського сейфу;
– створити реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень, де ДПС є власником та адміністратором цього реєстру, відомостей, що вносяться до нього, переліку осіб, які надсилатимуть до ДПС інформацію про кінцевих бенефіціарних власників трастів чи інших подібних правових утворень правових утворень;
– запровадити поняття викривача та затвердження його правового статусу,
надання права на безоплатну вторинну юридичну допомогу викривачам, у зв'язку з повідомленням ними інформації про порушення, а також інших прав та гарантій захисту викривачів, а також встановлення заборони на розкриття інформації про викривача, його близьких (відзначимо, що йдеться про «стук»;
– удосконалити процедуру верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та удосконалення застосування режиму санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання свідомо недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи;
– розширити перелік спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу довірчими власниками трасту або іншої подібної правової освіти, які є резидентами України, а також визначення, що державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії таким суб'єктам здійснюється Мін'юстом;
– встановити необхідність затвердження вищим органом управління суб'єкта первинного фінансового моніторингу правил фінансового моніторингу, програм проведення первинного фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів фінансового моніторингу;
– забезпечити впровадження ефективних, стримувальних та пропорційних санкцій за порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, що відповідають вимогам стандартів FATF та Директивам ЄС щодо запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму;
Повідомляється, що раніше Україна зобов'язалася створити Єдиний реєстр банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Відповідні кроки передбачено Планом реалізації програми Ukraine Facility, за виконання якої Україна отримує кошти від ЄС.
Крім того, 27 грудня 2023 року ухвалив Національну стратегію доходів, в якій заплановані реформи, зокрема, у сфері податків до 2030 року. Зокрема, у розділі «Безпека використання даних та доступу до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках» йдеться, що потрібно надати контролюючим органам доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків.
За інформацією медіа, ініціатором відміни банківської таємниці виступає міністр фінансів Сергій Марченко
На його думку, податківці мають отримати доступ до фінансових даних громадян, які є банківською таємницею.
«Я як міністр фінансів вважаю, що максимальна прозорість та відкритість у сплаті податків – це наше майбутнє. І ми не повинні боятися розкривати банківську таємницю, яка, як ми вважаємо, від чогось захищає нас. Банківська таємниця захищає злодіїв та злочинців», – сказав Марченко в одному з телеефірів.
Він висловив сподівання, що банківська таємниця для податківців все ж таки буде скасована в рамках євроінтеграції. Водночас, чиновник визнав, що цьому може перешкоджати недовіру українців до держінституцій.
У свою чергу Національний банк України, навпаки, виступив проти відмови від принципу банківської таємниці, про що повідомляла прес-служба НБУ.
«Важливо наголосити, що суспільно значуща мета не виправдовує розголошення банківської таємниці автоматично й у будь-якому разі», – йдеться у повідомленні.
Також НБУ заявляє, що у країнах ЄС захист приватної власності, зокрема персональних фінансових даних, є невід'ємною частиною верховенства права.
«Будь-яке необґрунтоване розширення доступу до банківської інформації ставить під загрозу фундаментальні права громадян та суперечить європейським цінностям»,
– додали у Нацбанку.
«Значення інституту банківської таємниці не менш важливе, ніж визначений у Конституції принцип презумпції невинності, яка є фундаментом довіри в суспільстві. Національний банк щоразу наголошує на безумовній важливості збереження інституту банківської таємниці з метою гарантування захисту таємної інформації про клієнтів банків, по суті їх власної конфіденційної інформації, з метою збереження довіри до банківської системи на високому рівні», – наводиться заява голови НБУ Андрія Пишного.
Юристи критично висловлюються про наслідки створення підконтрольного податківцям реєстру банківських рахунків та сейфів в Україні.
Старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець у медіа стверджує, що плани Кабміну щодо створення в Україні реєстрів рахунків та індивідуальних банківських сейфів під контролем податківців свідчать про посилення тоталітаризму у фінансовому секторі та можуть призвести до відтоку коштів із банківської системи з негативними наслідками для всієї економіки.
«Уряд вказує офіційною причиною створення реєстрів вступ України до Євросоюзу та приєднання до SEPA (Single Euro Payments Area).
Однак це лише прикриття, пристойний привід, яким хочуть прикритися. При тому, що в ЄС немає такого тотального стеження за рахунками та сейфами, яке хочуть влаштувати в Україні. А головне незрозуміло – до чого ці спроби? Адже наперед ясно, що ні до чого путнього вони не приведуть. Якщо податківці почнуть переписувати номери всіх орендованих банківських сейфів, то люди, які боялися стеження та справді хочуть щось приховати, почнуть оформлювати оренду на підставних осіб. А ті, хто боїться стеження за грошима на рахунках, просто знімуть їх з рахунків і перейдуть на готівку. Але це негативно позначиться на стабільності банківської системи, яка може посипатися, як це було в попередні фінансові кризи, що починалися з відтоку коштів з рахунків. Тож автори нової ініціативи в Кабміні займаються відвертим шкідництвом», – вважає Кравець.
Представники банківського сектора, як і водиться, в анонімному режимі також висловлюють негативні оцінки цій ініціативі.
«Нічого хорошого не чекаємо. З однією стороною отримаємо додаткове навантаження щодо передачі клієнтських даних до реєстрів (це навантаження на персонал та IT),
а з іншого — негативну реакцію клієнтів. Багато хто досі не оговтався від постійного посилення фінансового моніторингу та запитів за довідками, є закиди щодо лімітів 50-150 тис. грн, оскільки далеко не всі мають офіційні доходи. А тут ще про рахунки та сейфи людей доведеться доповідати. При цьому ми гадки не маємо, як ця інформація буде використовуватися. Якщо раптом розпочнуться перевірки податківців і інформація розійдеться по соцмережах, то можемо отримати відтоки клієнтів», — анонімно озвучив у медіа свою думку голова правління системного банку.
Фахівці звертають увагу на те, які дані мають зазначатися у реєстрах:
- дата відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку/електронного гаманця;
- вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
- ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфу;
- Дані про установу, в якій відкритий рахунок або сейф;
- Номер та дата договору про надання індивідуального банківського сейфу.
Водночас у законопроекті зафіксовано, що до реєстру не передаються відомості про рух та залишки коштів за рахунками громадян та зміст сейфу.
Однак це може бути лише початком.
«Якщо влада продовжить нагнітати, то може в майбутньому заговорити і про надання податківцям або силовикам даних про гроші на рахунках та всі розрахунки людей», – вважає Ростислав Кравець.
На даний момент, ДПС отримує від банку дані про кожен рахунок, відкриту юрособу та фізособу-підприємця, і лише про факт відкриття/закриття рахунку, а не про рух коштів за ними. Про відкриття рахунків фізосіб банки Податкову службу не інформують.
За стандартною процедурою, ДПС зараз може отримати від банку потрібні відомості про рахунки у разі відкриття кримінальної справи та після відповідного рішення суду. Також, як уточнив Ростислав Кравець, Держподаткова служба та правоохоронні органи можуть отримувати від банків інформацію на запит, раніше для них прибрали обов'язкову вимогу звертатися до суду.
Повторимо, що у парламенті вже розкритикували цю витівку. Голова податкового комітету Ради Данило Гетьмацев заявив, що нинішнє скликання Ради за цей законопроект не проголосує.
Старі капці як об'єкт оподаткування та джерело поповнення бюджету Другою новацією,
яку також проштовхує Мінфін, є оподаткування продажів громадянами речей на цифрових платформах, на зразок OLX, Prom, Rozetka.
Пропонується, щоб платформи звітували про користувачів, які хоча б один раз на рік щось продали через їх сервіс, а також утримували з отриманих продавцями-фізичними особами доходів ПДФО та військовий збір, тобто взяли на себе функції так званих «податкових агентів».
Як аргумент наводиться необхідність узгодження законодавства з ЄС. Але та сама нардеп Ніна Южаніна інформує, що там податком оподатковуються доходи продавців від 2000 євро та 30 продажів на рік. В Україні ж пропонується передавати інформацію навіть про один продаж від 1 гривні.
За словами Южаніної, податкова з 1 березня вже почала отримувати дані про грошові перекази на рахунки людей та підприємців, які продають товари через інтернет. Вона стверджує, що під ковпак фіскалів можуть потрапити не лише бізнесмени, а й усі ті, хто продав через інтернет-майданчики хоча б кілька речей, навіть у вживанні. Усім доведеться сплачувати з отриманої від реалізації товару суми 23% податку – 18% ПДФО плюс 5% військового збору,
при цьому необхідно подати річну декларацію.
Відразу ж зазначимо, що фактично виходить податок з обороту у розмірі 23%, що є абсурд.
Є дані, що дрібний бізнес нібито вже готується до нововведень, наприклад, починає поступово замінювати поштову доставку кур'єрською, оскільки є побоювання, що поштові оператори також передаватимуть дані про продажі.
Однією з причин побоювання є така обставина.
У Податковому кодексі прописано, що продаж особистих речей не оподатковується. Але дуже розмите визначення «особисті речі». Податківці можуть використовувати це як лазівку, і вимагати з людей 23% податку, навіть якщо йдеться про продаж поношеного одягу, не кажучи вже, наприклад, про автопокришки або старий мобільний телефон.
Нардеп Южаніна стверджує, що Мінфін уже підготував законопроект на цю тему, хоча Раді він поки що не зареєстрований.
Серед запропонованих нововведень – вимога до маркетплейсів щороку надавати Державній податковій службі звіт про зареєстрованих на майданчиках користувачів, які провели хоча б одну операцію на рік. При цьому кількість угод, за словами Южаніна,
значення не має - маркетплейси звітуватимуть про суми від 1 гривні.
«У країнах ЄС такі пороги діють, і до податкової передаються дані лише про продавців, дохід від продажу яких перевищив 2000 євро або було здійснено 30 і більше продажів на рік. У нас же, на думку Мінфіну, має передаватися інформація про всі без винятку операції та оподатковуватись усі кошти фізособи від 1 гривні», - зазначає Южаніна.
Втім, влада поки що заперечує наявність таких планів.
Голова профільного податкового комітету Ради Данило Гетьманцев заявив, що «продаж б/в шкарпеток, навіть більше трьох і навіть більше 30 не є і ніколи не був підприємництвом, для цього не потрібно реєструватися підприємцем і сплачувати податки».
У той же час, Гетьманцев натякнув, що дрібний бізнес, який торгує через інтернет, справді можуть чекати на посилення.
«Якщо це реальний бізнес без реєстрації, так, проблеми будуть. Не бачу жодних підстав, чому ті, хто працює в чорну, мають право на переваги перед тими, хто зареєстрований», – сказав Гетьманцев.
У Державній податковій службі 7 квітня опублікували на своєму офіційному сайті пояснення,
в яких йдеться, що інформація, що поширюється ЗМІ, про те, що податкова начебто почала штрафувати продавців з OLX, Promua та інших платформ і автоматично відстежує всі грошові перекази на рахунки осіб, якщо вони продають онлайн особисті речі, не відповідає дійсності.
«Продаж індивідуального майна (особистих речей) не розцінюється як основа для фінансової чи адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. Тільки систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів є ознакою підприємницької (господарської) діяльності. Це не стосується реалізації індивідуального майна (особистих речей) громадянами за допомогою таких електронних торгових платформ як OLX, Promua та будь-яких соцмереж», – зазначили у Державній податковій службі.
Водночас ДПС закликала суб'єктів господарювання самостійно та добровільно офіційно зареєструватися, проводити розрахунки через зареєстровані РРО, дотримуватись податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності.
Таким чином, відстежуватимуть операції,
які можна кваліфікувати як підприємницьку діяльність, тобто постійний продаж однотипного товару на чималі суми.
В інтернет-ресурсі Rozetka стверджують, що даних про продавців податкова у них поки що не вимагає. Втім, поки що немає не лише закону, але навіть більш-менш виразного проекту.
Особливо постраждати може низькорентабельний дрібний бізнес, який ведеться для виживання, оскільки такі податки його просто поховають.
Від оподаткування продажу особистих речей влада поки всіляко відхрещується.
Але є дані, що в цьому питанні слід незабаром чекати на зміни, які дуже сильно ускладнюють роботу бізнесу, насамперед малого.
Влада дано косо дивиться на інтернет-торгівлю. Є відомості про те, що нібито вже робилися спроби змусити поштових операторів, щоб ті передавали дані до податкової про посилки. Тепер із тією самою проблемою можуть зіткнутися так звані «маркетплейси».
Як сказано вище, підприємці починають перегодувати від поштової до кур'єрської доставки. У регіонах уже нібито починають формуватися невеликі кур'єрські служби, які вже забезпечують доставку у своєму населеному пункті,
але поки що погано працюють із міжміськими поставками.
Робляться вже спроби створення спільних структур, які зможуть працювати в масштабах країни.
Хоча повністю уникнути поштових відправлень навряд чи вдасться, але значну частину відправлень кур'єрські служби зможуть вивести з-під оподаткування, а поштові сервіси очікує падіння обсягів.
Очевидно, що доставка кур'єром триватиме довше та коштуватиме дорожче, але потоки все одно підуть з-під контролю податкових органів.
Адвокат Ростислав Кравець абсолютно правильно ставить питання про те, що відстеження продавців (у тому числі через маркетплейси) вимагатиме величезних витрат на адміністрування, і ці витрати можуть виявитися вищими, ніж можливі податкові надходження.
До речі, таке вже було на рубежі 1990-2000-х років, коли держава спробувала запровадити так званий «гербовий збір». Було багато шуму та погроз ухилистам, були сформовані цілі «відділи гербового збору» на податкових службах на місцях зі штатами, приміщеннями, зв'язком, транспортом, «годівницями для своїх» тощо. Через деякий час усе це тихенько прикрили,
бо витрати на утримання цього значно перевищили копійчані надходження від гербового збору.
При цьому адвокат Кравець цілком справедливо зазначає, що прагнення влади отримати додаткові надходження до бюджету зрозуміле, але зайнялася вона, як і водиться, зовсім не тим, чим треба. Замість того, щоб стимулювати розвиток бізнесу та піднімати економіку, вирішили забирати у підприємців останні копійки.
А в цей час повз бюджет проходять мільярдні тіньові потоки, працюють схеми на митниці, крадуть на війні, що особливо цинічно і огидно, і саме тут знаходяться головні резерви додаткових надходжень до бюджету, а не в малому бізнесі, який дає людям хоч якусь зайнятість, мінімальні кошти для існування. офіційну торгівлю.
Але якщо прагнення обкласти податком дрібний бізнес езе хоч якось можна якщо не виправдати, то хоча б зрозуміти, то спроби оподаткування «дірових штанів» межують із цілковитим ідіотизмом.
Щоправда, влада це всіляко спростовує, але це слова, а в законодавстві є лазівки та нюанси.
За законом підлягають оподаткуванню будь-які надходження на особисті рахунки громадян,
крім зарплат, стипендій, виплат від держави (пенсії, соцдопомога, виплати ВПО та ін.). Таким чином, дохід від продажу вживаних речей у цьому переліку відсутній.
Як стверджують у податковій службі, всі кошти, які вам переказують на банківські картки, мають бути включені до річної декларації про доходи і потрібно заплатити з них 18% ПДФО та 5% військового збору.
Винятком, згідно з чинним законодавством, є грошові перекази від родичів першої лінії спорідненості (дружина, чоловік, батьки, діти), якщо це подарунки чи спадщина. Зазначається, що не оподатковуватимуться доходи у вигляді повернення грошей, взятих у борг.
Є ще один аспект.
У Податковому кодексі дійсно прописано, що не оподатковується продаж особистих речей, але саме формулювання поняття «особисті речі» безпосередньо не виписано і може трактуватися як завгодно.
Зазвичай це трактується, як річ, яка була у вас у вжитку. Таким чином, якщо річ нова, образно кажучи, штани не діряві, а нові, які не носилися, бо розмір не підійшов, «річчю, що була у вжитку», вже начебто не є.
Запчастини до автомашини, бензопила або косарка для дачі та інші подібні речі тоді до особистих речей начебто віднести не можна. Точно так само можна сказати про вживані телефони, комп'ютери і запчастини до них і так далі.
Щодо побутової техніки чітких формулювань також немає.
Усе це створює лазівки вільного трактування податківцями.
А в цей час, повторимо ще раз, повз бюджет проходять мільярдні тіньові потоки, працюють схеми на митниці, крадуть на війні, що особливо цинічно і огидно, і саме тут знаходяться головні резерви додаткових надходжень до бюджету, а не в малому бізнесі, тим більше в торгівлі громадянами різного роду уживаним або навіть новим «баром».