Олександр Колб: Зручного часу для інвестування не буде — жити та інвестувати потрібно зараз

Пане Олександре, як давно ви почали інвестувати? Які поради ви б зараз дали собі в тому віці?

— Як давно — питання філософське. Основна інвестиція, з якої я починав, це інвестиція в свою освіту. Я в бізнесі вже 21 рік — саме стільки в цьому році виповнюється компанії Promodo. Якщо говорити про те, коли я відкрито став говорити про інвестування, то сталося це минулого року, в травні 2024 разом з партнерами ми заснували синдикат Toloka.vc, який займається венчурним інвестуванням в IT-стартапи. До цього я інвестував у нерухомість, в IT-проекти і компанії, ну і власне у свою компанію, по якій мене багато хто знає, — Promodo.

Які би я дав поради? По-перше, давайте говорити відверто, для того, щоб інвестувати, повинні бути гроші. Не можна інвестувати всі вільні гроші, які у вас є. Варто визначити суму, яку ви хочете інвестувати. Зазвичай я раджу виділяти для інвестицій не більше 20-30% наявних у вас вільних коштів.

По-друге, потрібно визначитись зі строками та ліквідністю інвестицій. Одна справа — коли вам 20 років, і зовсім інша — коли вам 50 років. Є інвестиції,

наприклад IT-стартапи, з терміном існування 5-7-10 років. Можливо, ваші плани не передбачають отримання прибутку через 10 років.

По-третє, ви маєте правильно обрати формат інвестицій та активи, у які ви хочете інвестувати. Існує багато можливостей. Наприклад, інвестувати можна в стартапи, в нерухомість, в крипто-активи, військові облігації. В дружину і дітей теж можна інвестувати — це дуже правильно, бо коли у вас прикритий тил, сім’я забезпечена, то у вас лишається більше часу на розвиток. Наприклад, відпочинок сім'єю біля моря або поїздка в гори для мене також є інвестицією в мій ресурс. Інвестувати можна в акції публічних компаній за допомогою Interactive Brokers (американська транснаціональна біржова брокерська фірма — Ред.). Всі ці інструменти відрізняються ліквідністю, доходністю.

Не саме останнє питання — ризики. Кожен інструмент має свої характеристики. І, звичайно, потрібно пам’ятати про диверсифікацію портфеля. До прикладу, якщо згадувати про одну з моїх невдалих інвестицій, — це інвестиції в нерухомість Харкова. Зараз Харків — прифронтове місто.

Якби я свого часу розумно підходив до інвестування в нерухомість, то, мабуть би, диверсифікував інвестиції за регіонами — інвестував не лише в Харкові, але і в Києві, за кордоном.

Диверсифікація — одне з головних правил інвестування. Не можна "складати всі яйця в один кошик" або "ставити все на червоне".

І, звичайно, перед тим, як ви заходите в інвестицію, варто почитати книжки, дослідити тематику, сектор, куди ви хочете інвестувати, звернутися до консультантів, і невеличкими кроками починати інвестувати. Сьогодні ми живемо в епоху, коли немає обмежень в доступі до інформації. Ще 20 років тому не було, наприклад, доступу до інвестування через Interactive Brokers. Зараз ви можете зайти на канал Любомира Остапіва, подивитися його навчальні відео і отримати багато вичерпної інформації, як це працює.

З якої мінімальної суми варто починати інвестувати?

— Це питання індивідуальне. І питання вашого відношення до ризиків. В принципі інвестувати можна і зі ста доларами, навіть в нерухомість. Зараз в Україні є дуже відомий проєкт Inzhur, який пропонує цікаві проекти. Ви також можете інвестувати сто доларів у купівлю криптовалюти,

або відкрити рахунок на Interactive Brokers і купити декілька акції Google або індексу S&P 500 та інші доступні акції світових компаній, або ETF (індексні фонди, паї яких торгуються на біржі; структура ETF повторює структуру обраного базового індексу — Ред.).

Важливо, повторюсь, диверсифікувати інвестиції. Якщо ви схильні до ризику і хочете, наприклад, інвестувати в криптовалюту чи IT-стартапи, які відносяться до досить ризикованих інвестицій, і при цьому хочете диверсифікувати свій портфель, то інвестуйте, до прикладу, 30-40% вільних коштів у крипту і стартапи, а на 50-60% купіть військові облігації. Військові облігації зараз дають досить гарну дохідність з умовно низькими ризиками для інвестора.

Я часто зустрічаю колег, які інвестують виключно в IT, тому що вони в цьому розбираються. Знаю людей, які інвестують виключно в нерухомість, бо вважають, що IT — це занадто високі ризики. Є люди, які тримають гроші на депозитах, і для них це оптимальний варіант. Тут не існує єдиного правила для всіх. І немає хороших чи поганих інвестицій, це питання, що вам більше до вподоби:

м’ясо чи риба. Є інвестиції, які вам підходять. І крапка. А є такі, якими ви не хочете займатися з будь-яких причин — можливо, вас воно просто не драйвить. Наприклад, якщо говорити про інвестиції в акції, — мені здається, що це дуже нудна історія. Там немає ніякого драйву. Ти просто вивчаєш цифри, слідкуєш за ринком, накопичуєш свій портфель.

Коли ти інвестуєш в IT, — це вже трохи цікавіше. Крипта — взагалі може полоскотати нерви. Хтось грається в ці історії. І є історії як успішні, так і неуспішні. Але це все залежить від вашої толерантності до ризику. Якщо ви не толерантні до ризику, то мабуть вам найбільше підійдуть військові облігації чи депозити. Це теж інвестиція.

На якому інвестиційному рішенні ви втратили найбільше грошей, і які висновки зробили?

— Є така думка, що із загальної кількості стартапів чи IT-проєктів виживають 5-10%. Умовно, 90% "вмирають". Але коли ви подивитесь, чому вони вмирають, то побачите, що в цих компаніях не було бізнес-моделі, тестування маркетингу, досліджень, вивчення конкурентного середовища, тощо. Багато людей роблять проєкт для себе,

вкладають туди всі ресурси, а потім виявляється, що цей продукт нікому не потрібен.

Ми — країна інженерів. В Радянському союзі готували інженерів. Ніхто не вчив нас продавати, презентувати свої ідеї. Отже маємо ситуацію, коли розробники занадто сильно зосереджені на продукті. Мені дуже подобається вираз: "Те, що не продається, те не мистецтво". Тож багато часу потрібно витрачати зокрема і на те, щоб зрозуміти, яку користь продукт несе кінцевому споживачу.

Багато хто стає заручниками свого продукту, витрачаючи на його розробку по два-три роки. В більшості випадків це утопічно. Треба зробити мінімальний продукт, протестувати його і йти до кінцевого користувача за тестуванням, зворотнім зв'язком, збільшувати продажі. А процес покращення продукту не може займати 100% вашого часу, ви постійно повинні шукати шляхи для зростання.

Колись ми реалізували один проєкт, який, як мені здавалось, був дуже корисним, але ми не дослідили ринок конкурентів, не зробили NVP (продукт з мінімальним функціоналом, який можна дати користувачам для використання — Ред.), не визначили,

чого ми хочемо досягти і в які строки, не прорахували, скільки це нам буде коштувати. Ми розробили CMS-систему — платформу, на якій робляться сайти, назвали її Promodo CMS, інвестували декілька десятків тисяч доларів і думали, що цей продукт потрібен.

Дякую IT-директору, який на той час працював з нами, — через півроку від старту проєкту він сказав, що продукт не розвивається, нікому не потрібен, ми просто втрачаємо ресурси, тож потрібно проєкт закривати. І ми його закрили. Це був перший урок: перш, ніж щось робити, проведіть дослідження конкурентів, подивіться, чи є на ринку схожі продукти, визначте основні етапи розробки. Таких прикладів, на жаль, дуже багато.

Є відоме правило: заробляй більше, витрачай менше, інвестуй з розумом. Треба пам’ятати це правило та інвестувати з розумом. Заробити гроші іноді простіше, ніж їх зберегти. Коли починаєш заробляти великі гроші — "хапаєш бога за бороду" і думаєш, що все можеш. В результаті — дуже часто просто втрачаєш гроші через власну байдужість чи незнання.

Потрібно бути чесним і відвертим: бізнес — це про ризики, стрес і невідомість.

В бізнесі дуже багато невизначеності, особливо сьогодні. Ніхто не знає, що буде через рік в Україні. Тому треба вчитися працювати в цих умовах.

Також важливо — ще до старту проєкту варто визначитись, що ви робитимете, якщо не досягнете бажаних результатів. Я раджу робити це разом з партнерами: наперед визначитись, як будете вирішувати ваші взаємовідносини, як будете розходитись, кому і що належатиме, на яких ролях буде кожен із партнерів? Часто бізнес починають з друзями і знайомими. І це абсолютно нормально. Але важливо наперед домовитись про ролі і вклад кожного у спільну справу: це може бути фінансовий вклад, або вклад у вигляді свого часу, досвіду, експертизи. Пропишіть це на одному аркуші паперу.

Це, звичайно, неприємно, але виправдано. Так, наприклад, в цьому році я досить успішно вийшов з одного з бізнесів. Коли ми домовлялися про партнерство, я попросив, зокрема, прописати порядок виходу з бізнесу. Я пам'ятаю, що моєму партнеру було неприємно про це говорити. Воно і зрозуміло: ви домовляєтесь про інвестиції, думками уже в майбутньому, починається новий етап,

ви думаєте про розвиток і зростання, — і тут вам задають питання: "А що робитимемо, якщо нічого не вийде?". Це неприємне питання, але його потрібно задати і зафіксувати.

Ми почали співпрацю ще до повномасштабної війни, потім у нас були два досить складні роки, і коли бізнес став міцно на ноги і почав зростати, мій партнер вирішив розвиватися далі самостійно. Ми підняли наші домовленості, де було чітко прописано, як ми розходимось. Я продав свою частку і вийшов з бізнесу. Мені здається, що обидві сторони залишились задоволені, бо ми зробили необхідну попередню роботу.

Яке інвестиційне рішення принесло вам найбільше грошей, і що ви з цього досвіду винесли?

— В інвестиціях, бізнесі і підприємництві не можуть бути тільки позитивні історії. Треба бути до цього готовими. Ті ж таки інвестиції в нерухомість — я вам розказував, що маю нерухомість у Харкові. До початку повномасштабної війни були і досить успішні історії, пов’язані з інвестиціями в нерухомість. Я купував житло і здавав його в оренду — це була успішна історія. Я вкладав кошти в забудову і реконструкцію — це також була успішна історія.

Зараз просто час такий — я маю нерухомість, але у неї немає ліквідності, я не можу її продати. Але хтозна, можливо через рік у мене все станеться, війна закінчиться і все буде добре.

І саме тому я говорю про диверсифікацію активів. Наведу приклад. У нас в Toloka був кейс, коли один з партнерів, а у нас їх 1200, повністю продав свій пакет активів, бо почав інвестувати в крипту і отримав там надприбутки. А тепер подивіться, що зараз відбувається з криптою. Наскільки це було успішним рішенням чи інвестицією — лише час покаже.

Ще один приклад. В минулому році багато хто говорив: навіщо інвестувати в актив, який може принести потенційно 15-20% річних прибутку, коли через Interactive Brokers на інвестиціях в ETF чи S&P500 за 2024 рік можна було заробити 22-26%. І подивіться, що зараз відбувається на фондовому ринку. Ситуація кардинально змінилась буквально за місяць. Багато людей втратили гроші, багато хто сидить і чекає на повернення фондового ринку до зростання.

Це приклади того, що історія циклічна. Але якщо ви будете дивитися на довгу перспективу (взяти той же індекс S&P500,

наприклад), то побачите, що на протязі 10 років ціни акцій зростають. Цей актив потрібно правильно розуміти, в тому числі що стосується його ліквідності. Так, наприклад, якщо ви інвестуєте через Interactive Brokers в акції (якщо вони не строкові), то можете продати їх в будь-який момент.

Якщо не дай бог щось трапиться і вам потрібні будуть гроші, то, наприклад, інвестиції в нерухомість не дадуть вам необхідної ліквідності. Або, наприклад, коли ми інвестуємо маленькими частками в IT-стартапи, то взагалі не можемо впливати на ліквідність цього активу. Тому якщо для вас важлива ліквідність, — якусь частку коштів потрібно мати "на чорний день".

В бізнесі я розділяю персональні інвестиції та інвестиції в компанію. Наприклад, в компанії Promodo ми інвестуємо — купуємо облігації, в тому числі військові, а також облігації NovaPay. І це дуже відповідає нашим очікуванням по прибутках і ліквідності в країні, яка бореться з ворогом.

Ви часто згадуєте американського брокера Interactive Brokers. Зараз, під час війни, це прозора історія? Наскільки законним є інвестування за кордон в такий спосіб?

— Згідно з українським законодавством ви можете інвестувати кошти за кордоном,

ніщо вам не забороняє це робити. До початку повномасштабної війни ви могли офіційно 100 тисяч доларів перевести на рахунки того ж таки Interactive Brokers. Зараз ця сума обмежена лімітами НБУ (до 100 тисяч гривень в еквіваленті — Ред.).

Платформа Interactive Brokers — одна з декількох платформ, яка дозволяє вам інвестувати власні кошти в акції провідних компаній світу або ETF. Цей вид інвестиції продовжує набирати популярність серед українців. До прикладу, якщо ви хочете купити акції Apple, Google, Tesla, або індекс S&P500, — будь-ласка, інвестуйте!

Я розглядаю подібні інвестиції як пенсію. Для мене це зрозуміла малоризикова інвестиція, яка постійно дає в середньому по ринку 7-8% на рік. Якщо для вас така прибутковість прийнятна, то це дуже хороший інструмент.

Окрім Interactive Brokers можете назвати ще подібні платформи, послугами яких можуть скористатися українці для інвестицій в закордонні активи?

— Я використовую виключно Interactive Brokers. Інші платформи точно є, але я не можу зараз назвати.

До речі, на хвилі просідання глобальних ринків внаслідок митної політики Дональда Трампа чи не виправданим було би зараз вкластися в якісь закордонні активи?

— Влучне питання.

Згадується відома крилата фраза Воррена Баффета: "Інвестувати треба тоді, коли кров на вулицях!".

Якщо ми говоримо саме про інвестиції, то, на мою точку зору, інвестувати потрібно постійно. Не існує правильного часу для інвестування. Моя порада: якщо ви заходите в той таки Interactive Brokers, то потрібно інвестувати маленькими сумами постійно, незалежно від того, де зараз знаходиться ринок — зверху чи внизу.

В які активи можна інвестувати під час війни в Україні з мінімальним ризиком?

— Умовно без ризиків — це військові облігації або банківські депозити. Процентні ставки за цими інструментами зараз досить привабливі. Якщо брати до уваги прогнозований рівень інфляції в Україні на 2025 рік на рівні 7-10%, а середні ставки за гривневими депозитами складають близько 14% річних, то гривневі депозити перекриватимуть рівень інфляції.

Знову ж таки, якщо ви є експертом, то можете інвестувати в нерухомість — в Івано-Франківську, Львові, Києві. Подивіться, як там зросли ціни на нерухомість. Просто всю цю історію потрібно досліджувати. Думаю, є такі люди, які розглядають інвестиції в нерухомість навіть у Харкові.

Можливо, вони щось знають. Це ризиковано, але якщо люди є експертами в цій галузі, то чому б ні.

Питання в тому, що немає правильного часу для інвестування. Ми не знаємо, коли закінчиться війна. Життя — це тут і зараз. Просто сидіти і чекати, що щось станеться, — це не моя історія, це просто перекладання відповідальності на когось. Про це ще писав Віктор Франкл у своїй книзі "Людина в пошуках справжнього сенсу", який вижив у концтаборі. Він писав, що це така пастка, коли ти чекаєш, що щось станеться в майбутньому, і коли цього не стається, то виникає розчарування.

Є така фраза: "Не треба чекати, що все буде так, як ти хочеш. Треба розраховувати, що все буде так, як буде. Тоді й розчарування не буде". Тож, повторюсь, зручного часу для інвестування не буде. Жити і інвестувати потрібно зараз.

Подивіться, до прикладу, фільм "Список Шиндлера"... Людина будувала бізнес під час Другої світової війни… І зараз дуже багато можливостей. Бо впасти в модель жертви, нічого не роблячи і чекаючи завершення війни, — мені здається, це утопічна історія. Діяти зараз, розвивати бізнес потрібно зараз.

Ніхто крім нас.

В які активи не варто інвестувати в Україні під час війни?

— Не знаю. Мабуть, не варто інвестувати в нерухомість в Луганській області. Хоча не факт. На кожне "Не варто" прийде людина, яка скаже "Варто". Це залежить від вашого розуміння інвестицій і відношення до ризиків. Варто розуміти, що висока дохідність інвестицій прямо пропорційна ризикам: що вищий ризик, то вища потенційна прибутковість.

Наприклад, земля в Харкові під забудову зараз в чотири рази дешевша, ніж була до війни. І якщо уявити, що закінчилась війна, Україна отримала гарантії безпеки, дай боже ядерну зброю, або путін здох, то, звичайно, ціна нерухомості на певному відрізку часу повернеться до довоєнних оцінок. х4 до поточної ціни — гарні гроші! Але чи буду я зараз рекомендувати інвестувати в землю під забудову в Харкові? — Мабуть, ні. Хоча я сам знаходжусь в Харкові.

Ви маєте розуміти, що якщо вам пропонують 100% доходності від інвестиції в нерухомість на етапі котловану, то цей будинок просто можуть не добудувати. Якщо вам обіцяють 20-30% річних прибутковості від інвестування в нерухомість на західній Україні,

то варто пам’ятати, що не буває такої прибутковості.

Подивіться статистику, почитайте книжки. В Європі нормальна дохідність від здачі житла в оренду складає 3-5% річних. В Україні — нехай 7-10%. Плюс — потрібно враховувати супутні витрати і втрати, зокрема "заморожування" коштів на період будівництва, вартість ремонту, тощо. Якщо порахувати все чесно, то, можливо, краще купити акції чи облігації забудовника, які приноситимуть вам аналогічний дохід, тільки без згаданих супутніх витрат грошей, часу і сил.

В дійсності в Україні є певний культ інвестування в нерухомість, коли "національна ідея" — це "двушка біля метро". Це дійсно стабільний актив, навіть у нинішній час. І багато людей продовжують інвестувати у житло. З точки зору збереження коштів — це дійсно хороший актив. Але з точки зору доходності — можливо краще купити ті ж таки облігації, які сьогодні на короткому проміжку часу дадуть більшу прибутковість.

Назвіть декілька книг, які, можливо, змінили ваше ставлення до грошей. Чим саме вони вас вразили?

— Мабуть перша книжка про бізнес і фінанси, яку я свого часу прочитав,

— це "Квадрант грошового потоку" Роберта Кійосакі.

Ще одна дуже проста для засвоєння книжка, яку часто радять, — "Найбагатша людина у Вавилоні" Джорджа Семюеля Клейсона.

Книга "Мій сусід мільйонер. Секрети багатого життя" Вільяма Данко і Томаса Стенлі — це вже більш серйозна книга, яка спирається на реальні дослідження груп людей, що досягли фінансового успіху. Дуже раджу почитати.

Також я б радив прочитати щось простеньке про фінансовий менеджмент, щоб розуміти вартість грошей в часі, навчитись рахувати особистий час, інфляцію, амортизацію та ін.

За вашими відчуттями, успіх у бізнесі — це все-таки від природи чи цьому можна навчитися?

— Це дуже хороше питання. Я переконаний, що багато рис характеру людини закладаються в дитинстві. Деякі навички набуваються через випробування і тренування. Але я амбасадор підходу, щоб покращувати в людині ті якості, які закладені батьками, природою, генетично. Не всім комфортно жити в умовах невизначеності, брати на себе ризики. Не всім бути підприємцями. І це нормально. Світова статистика каже, що таких людей не більше 7% у світі. В Україні, вважаю, рази в два менше.

Підприємець — це людина, яка готова брати на себе ризики в умовах невизначеності та нести відповідальність. Чи можна цьому навчити? — Я не знаю. Нещодавно я почув від свого товариша, що відповідальність — це готовність бути покараним. Не кожному це визначення сподобається. Складно. Коли ви починаєте бізнес, то пірнаєте в прірву невизначеності. Навіть коли вам здається, що все зрозуміло. Дуже багато факторів можуть впливати на успішність бізнесу.

Підсумовуючи, я б так описав бізнесмена, підприємця — це людина, готова брати на себе великі ризики. І, на мою думку, це більшою мірою риса характеру, емерджентний стан, який народжується в дитинстві.