Нові агресивні країни-експортери лохини: перспективи для України, Грузії й Колумбії у 2025–2030 роках
Команда EastFruit продовжує аналізувати світовий ринок лохини, зокрема тенденції у країнах, які швидко входять до топових експортерів. Після вивчення ситуації в перу та чилі, фахівці зосередились на нових агресивних країнах-експортерах, які, з вигляду, здаються невеликими, але вже перебудовують глобальну карту постачання ягід.
Агресивні новачки: хто вони та які перспективи мають?Ці країни, раніше майже не представлені на світовому ринку лохини, тепер активно інвестують у сучасні плантації та демонструють експоненційне зростання обсягів виробництва. Зокрема, до таких належать Колумбія, Грузія, Україна та Зімбабве, які вже у період 2025–2030 років можуть скласти конкуренцію більш усталеним експортурам. На горизонті з’являються потенційні гравці, такі як Єгипет та Індія, які активно розвивають ягідний сектор.
Перспективи окремих країн на світовому ринку лохиниКолумбія — країна, яка перебуває у зародковій стадії розвитку, але швидко зростає. За даними Agronometrics Stories, у 2024 році країна вже експортувала 628 тонн свіжої лохини на суму понад 3,3 мільйони доларів.
Оцінки експертів свідчать, що до 2026 року цей показник може зрости у 8 разів завдяки стрімкому розширенню плантацій. З урахуванням унікального екваторіального клімату, Колумбія здатна виробляти ягоди цілий рік, що дає їй стратегічну перевагу для постачання на контрсезонних ринках США, Європи та Азії. Вже зараз країна орієнтується на цілорічний експорт, а до 2030 року може виробляти десятки тисяч тонн свіжої лохини.
Грузія — завдяки сприятливому клімату та інвестиційному клімату, країна швидко нарощує експорт лохини. У 2023 році він зріс у 2,5 рази і становив близько 2000 тонн. Це дозволило Грузії увійти до топ-20 світових експортерів ягід. За середньорічним темпом зростання 55% з 2019 року, країна вже обігнала такі держави, як Італія, Нова Зеландія та Австралія. Грузинська ягода дозріває на початку літа, а підтримка іноземних партнерів і угода про вільну торгівлю з ЄС значною мірою сприяють розвитку галузі.
Україна — незважаючи на виклики війни, українські виробники демонструють стійке зростання. У 2022 та 2023 роках експорт лохини значно зріс, зокрема на 21% щорічно,
додаючи понад 500 тонн на рік. Вирощування ягід активно розвивається у західних та центральних регіонах, що мають більш безпечний клімат. За прогнозами, до 2030 року Україна зможе конкурувати з Польщею й стати значним експортером лохини в Європі.
Зімбабве — один із найбільш несподіваних новачків, але вже у топ-15 світових експортерів. За даними, у 2022 році країна показала найбільший темп зростання експорту — близько 48% щорічно. Основою цього є інвестиції транснаціональних компаній, які створюють ферми, використовуючи ранішній сезон збору ягід у порівнянні з іншими постачальниками Південної Африки. За збереження нинішніх тенденцій, Зімбабве вже найближчими роками увійде до топ-10, а до кінця 2020-х — експортуватиме понад 10 000 тонн.
Світовий ринок лохини активно змінюється під впливом нових гравців, що створює як можливості для розширення асортименту, так і виклики у вигляді нової конкуренції та ризиків надвиробництва. Важливість подальшого розвитку цього сегменту зростає, особливо для країн, що швидко входять у цей сектор, таких як Україна, Грузія та Зімбабве. Це сприятиме зростанню глобального споживчого попиту та формуванню нових стандартів якості й логістики на ринку лохини.