Битва за світло, ДТЕК залишається драйвером відновлення та розвитку української енергетики під час повномасштабної війни

За оцінкою Міжнародного валютного фонду, збитки української енергетики внаслідок повномасштабної війни становили $57 млрд, водночас понад 18 ГВт потужностей генерації залишається в окупації. Цю оцінку підтверджують і у KSE Institute: збитки та втрати енергетичного сектору України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії перевищили $56 млрд. Дослідники кажуть, що потреби у відновленні, які передбачають повну реконструкцію зруй-нованих об’єктів за принципом «Відбудувати краще, ніж було», становлять $50,5 млрд.

З іншого боку, Україна готується до вступу в ЄС, що потребує від енергетичних компаній не зупиняти рух до кліматичної нейтральності та збільшувати частку ВДЕ у загальній структурі генерації, а це знову ж таки потребує додаткових інвестицій. Втім, компанія ДТЕК є ключовим інвестором у «зелену» енергетику та продовжує розвивати напрям ВДЕ. Крім цього, компанія активно підтримує економіку країни: у 2024 році енергохолдинг перерахував до державного бюджету 41 млрд грн податків.

«Ми не чекаємо на закінчення війни, щоб залучати власний та західний капітал у створення нової інфраструктури.

ДТЕК робить усе можливе, щоб навіть в умовах постійних атак по енергосистемі забезпечувати українців світлом та будувати нові енергетичні об’єкти», — сказав генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко

Вистояти під обстріламиНайбільші виклики для енергетиків пов’язані з воєнними ризиками. Внаслідок масштабних ударів по об’єктах інфраструктури та генерації взимку 2022-2023 років та влітку 2023-2024 років оператор системи передачі Укренерго був змушений вдатися до відключень електроенергії, щоб стабілізувати енергосистему. Українцям довелося адаптувати своє повсякденне життя до графіків. Енергетики оперативно відновлювали пошкоджені об’єкти щоб скоротити тривалістьвідключеньта посилити стабільністьенергосистеми.

Ще на початку повномасштабноївійниу ДТЕК передбачали атаки на енергетичну інфраструктуру тому вирішилизбільшитичисельністьремонтних бригад. Досвіду компаніїбув, оскількисаме енергетики ДТЕК працювали над відновленням пошкодженої енергетичної інфраструктури ще з 2014 року.

Ситуацію також ускладнювало зупинення більшості українських підприємств, які виготовляли енергетичне обладнання.

Це спричиняло дефіцит компонентів, що були необхідні енергетикам для відновлювальних робіт. Хоча з часом ДТЕК вдалося укласти нові угоди та закупити імпортне обладнання, але вартість компонентів зросла на 70-80%, а терміни постачань суттєво виросли. Попри це злагоджена робота енергетиків дозволила більшій частині країни уникнути відключень узимку 2023-2024 років.

Друга серія масованих обстрілів, яка почалася навесні 2024-го, була спрямована на всі види генерації — від ГЕС до повторних масованих обстрілів ТЕС ДТЕК.

Збитки, завдані компанії внаслідок цих обстрілів, попередньо оцінювались у $250 млн. Через неймовірні руйнування генерації в енергосистемі виник значний дефіцит, а на всій території України знову запровадили графіки відключень. Відновлювати пошкоджену генерацію було значно складніше, ніж підстанції. Загалом у 2024 році до ліквідації наслідків російських масованих атак на теплоелектростанції компанії та відновлювальних робіт були залучені майже 4 тис. енергетиків та ремонтників.

У 2024 році ДТЕК вклав 11 млрд грн у роботу шахт і відновлення ТЕС. Це дозволило вже напередодні зими відновити понад половину потужностей ТЕС,

що були зруйновані внаслідок атак навесні та влітку 2024-го. Проте масовані атаки у листопаді-грудні минулого року спричинили нові серйозні руйнування та пошкодження. Над відновленням потужностей енергетики та ремонтники продовжують працювати у режимі нон-стоп.

«Жодна енергетична система у світі не була об’єктом таких невпинних атак. Ми повинні вийти з цього циклу руйнування. Завдяки солідарності наших міжнародних союзників у формі допомоги, протиповітряної оборони та імпорту електроенергії ми можемо перемогти у нашій битві за світло», — сказав Тімченко в інтерв’ю британському виданню BBC.

Не менш важливим досягненням компанії стала закупівля скрапленого газу з США. Після припинення транзитного контракту російські військові почали обстрілювати українські об’єкти газовидобутку, чим поставили під сумнів здатність України пройти наступний опалювальний сезон без імпорту газу. У грудні 2024 року ДТЕК отримав першу партію блакитного палива із США загальним обсягом 100 млн куб. м. Це постачання є частиною більш глобальних заходів, спрямованих на посилення енергетичної безпеки України та Європи через зменшення залежності від російського газу.

ДТЕК активно веде перемовини з американським бізнесом щодо укладення дворічного контракту на постачання газу.

«Ми прагнемо будувати середньостроковий і довгостроковий бізнес. Ми хочемо, щоб Україна була постачальником газу зі сховищами газу», — сказав Тімченко виданню Bloomberg.

Інвестиції у майбутнєВідновлення не єдине завдання українських енергетиків. Водночас із відбудовою зруйнованих потужностей українська енергетика змушена трансформуватися, щоб бути більш гнучкою та менш вразливою до воєнних ризиків. Йдеться передусім про розбудову розгалуженої генерації, що дозволить зробити енергосистему менш вразливою до російських атак. Для цього енергетичні компанії розвивають сектор відновлюваної енергетики.

Ще навесні 2023 року ДТЕК відновив роботу першого деокупованого об’єкта — Трифонівської СЕС.

Тоді ж компанія запустила першу чергу Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт. Її будівництво розпочалося у 2021-му. Відкрити станцію з усіма 83 турбінами на 500 МВт ДТЕК планував у серпні 2022-го, проте реалізувати ці плани не вдалося через війну.

Тепер компанія працює над тим,

щоб побудувати другу чергу Тилігульської ВЕС. Для реалізації цього проєкту на початку року ДТЕК залучив 370 млн євро кредитів від міжнародних банків, підтриманих Експортно-інвестиційним фондом Данії (EIFO).

Будівництво Тилігульської ВЕС триватиме до 2026 року, коли потужність вітропарку зросте зі 114 до 500 МВт. Цього року проклали кабельні мережі та встановили фундаменти для нових турбін.

Кількість турбін у вітропарку збільшиться з 19 до 83, а річний обсяг виробництва електроенергії зросте до 1,7 ТВт·год, що достатньо для забезпечення електроенергією 900 тис. домогосподарств.

Проєкт Тилігульської ВЕС є частиною стратегії ДТЕК щодо розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні. Компанія також планує будівництво вітроелектростанції потужністю 650 МВт на Полтавщині, а також встановлення 200 МВт акумуляторних систем для зберігання енергії. Загалом до 2030 року компанія має на меті збільшити потужності відновлюваної енергетики в Україні до 2 ГВт.

Крім цього, ДТЕК розвиває сектор промислових накопичувачів електроенергії. 22 серпня ДТЕК спільно з іншими учасниками енергетичного ринку переміг в аукціоні Укренерго.

Це відкриває нові можливості для розвитку ринку установок зберігання енергії та будівництва додаткових балансувальних потужностей, які допоможуть стабілізувати роботу енергосистеми, а також згладити головний недолік ВДЕ — нестабільність генерації. Промислові батареї можуть накопичувати електроенергію, коли попит слабкий, а генерація висока, і віддавати її у систему під час пікового споживання.

У вересні 2024 року компанія оголосила про 140 млн євро інвестиції у будівництво установок зі зберігання енергії. Згодом ДТЕК підписав контракт із компанією Fluence на встановлення в Україні систем накопичення енергії. Шість енергозберігальних установок розташують у різних регіонах України потужністю від 20 МВт до 50 МВт, що сумарно становитиме 200 МВт. Разом вони зберігатимуть до 400 МВт·год електроенергії.

За планом, установки введуть в експлуатацію до вересня 2025 року та надаватимуть допоміжні послуги для стабілізації енергосистеми через співпрацю з Укренерго.