Підлітки стають диверсантами. Що відбувається та що з цим робити? Думки чернігівців і психолога
Під час великодніх свят нас вразила новина: в столичному гідропарку компанія підлітків побила військового. Водночас у ЗМІ постійно з’являються повідомлення, що підлітки то підпалюють машини наших військових, то вчиняють якісь диверсії - вочевидь, на замовлення російських спецслужб. Виникають запитання: що відбувається і як на це має реагувати суспільство, батьки? Цікавимося думкою чернігівців та звертаємося за коментарем до психолога.
Олександр Ясенчук, волонтер, громадський діяч
- На мою думку, це говорить лише про одне: погане виховання як з боку батьків, так і з боку школи. Що робити? Посилити національно-патріотичне виховання з боку держави та суспільства. Розвивати мережу "Пласту", підтримувати Центри національно-патріотичного виховання, проводити гру "Джура".
Лара Чуб, керівниця центру «Орігамі»
- На жаль, серед юного покоління дедалі частіше зустрічаються ті, хто втрачає моральні орієнтири. Коли підлітки б’ють військового, який захищає їхню країну, або несуть вибухівку до ТЦК — це не просто підлітковий бунт. Це симптом глибокої проблеми: розмиття понять про добро і зло,
про ворога та героя. В умовах війни втрата внутрішнього компаса — це не тільки особиста трагедія, це загроза національній безпеці.
Василь Чепурний, журналіст на пенсії
- По- перше, це про відсутність державної інформаційної політики в нормальному її вигляді. По- друге, це тягар російського владарювання в ефірі, культурі, освіті, державних кабінетах... та скрізь. Пригадуєте, у нас навіть російський інститут мав філіал в ліцеї №11? По-третє, мені не шкода тих придурків, які йдуть підривати когось, а гинуть самі. Що з цим робити? В усьому будувати українську державу/суспільство на національних цінностях.
Наталія Дрозд, голова правління ГО «Центр «Доброчин»
- На такі кричущі факти суспільство однозначно має реагувати. Не можна робити вигляд, що це просто дорослішання підлітків і вони не розуміли, що коїли. Часто їх оточення - родина, друзі - толерують таку поведінку, тому що самі розділяють такі ж погляди: це все політика, бий слабкого - тільки так ти виживеш і досягнеш успіху в суспільстві. Саме тому дії у відповідь мають бути чіткими: покарання, відповідальність за злочин,
і головне, щоб всі розуміли невідворотність покарання.
Наталія Найдюк, журналістка
- Я не досліджувала окремо цю тему, тому не можу сказати :вказане – це масове явище чи все ж окремі випадки поведінки підлітків, яка під час війни має такий підтекст та наслідки.
Реагувати мають спеціальні органи та батьки. Скажу тільки: я не бачу в нас сучасної здорової програми національного виховання. Тому, що робити – це питання складне. Звісно, багато в чому виховання йде з родини. Але ж і школа має бути активною в цьому плані.
Те, як я бачу в своїй "бульбашці": освіта та виховні заходи, переважно, відірвані від реального життя. Вони звучать і виглядають, ніби чужою для дітей мовою. А отже, це все – для галочки, треба шукати інші варіанти, підходи.
Ще ідея – дитячі лідери думок, які транслюють здорові українські ідеї в ютубі, тік-ток. Я от не знаю, щоб було багато українських дітей-блогерів. Тому їхнє місце займає доступна за мовою русня. Місцеві радіо в школах з учнями-ведучими, де була б хвилина мовчання, де б розповідали про Героїв, історії учнів ВПО (коли це доречно і не шкодить їм,
звісно)... Це як ідеї все. Завжди будуть дорослі, діти, які за гроші продадуть рідну матір, як кажуть. Але в більшості важко шкодити тому, що ти любиш, розумієш і цінуєш.
Юрій Вєткін, ветеран, блогер
- На мою думку, причина - це повний провал культурно-виховної роботи з молоддю на державному та місцевому рівні. Підлітки віддані самі собі. Їх висока енергія не знаходить реалізації у інших просторах, тому що їх не існує. Соціокультурні традиції у нашому суспільстві, на жаль, пов'язані з вживанням алкоголю, яке реалізується через гроші, яких у підлітків не вистачає. Тому вони шукають легких заробітків у будь яких місцях.
У Європі усі парки забиті підлітками, які грають у різноманітні ігри, займаються йогою, їздять на велосипедах, читають книжки. Усі музеї та галереї також забиті підлітками, які вивчають мистецтво, намагаються бути естетично розвинутими. Бо там модно бути розумним, а не гарно вдягнутим.
Поки ми не підтягнемо рівень культури нашої молоді, то будемо стикатися з цими проблемами постійно. Підлітки не вибирають російську музику, тому що це музика ворога,
вони вибирають її, тому що вона якісніша та різноманітніша, ніж може їм запропонувати наше суспільство.
Коли мені було 16 років, ще при радянському союзі, ми захотіли створити свою музичну групу. Місцевий ЖЕК надав нам для цього приміщення та музичні інструменти. У палаці піонерів була безліч гуртків з різними напрямами, які можна було відвідувати безкоштовно.
У нас зараз не модно бути спортивним, тому що спортивних майданчиків у місті менше, ніж барів і кальянних. А ветерани та військові - це люди, у яких відчуття справедливості дуже загострене, тому вони не можуть пройти повз того, що, на їх думку, не відповідає почуттю патріотизму. Тому вони частіше, ніж інші люди не можуть стримати своїх емоцій, коли дивляться на підлітків, котрі поводяться так, наче їм байдуже, що відбувається в країні.
Коментар психолога
Оксана Прядко, психологиня Новобілоуського ліцею:
- Ці випадки просто жахливі. Читаючи про це, серце стискається від болю та злості. Це не просто хуліганство, це якась страшна деградація суспільства, помножена на ймовірну підлість і зраду за російські криваві гроші.
Що відбувається? На мою думку, тут кілька шарів проблем.
Вплив війни та стресу. Три роки повномасштабної війни не могли не позначитися на психіці людей, особливо молодих. Діти та підлітки живуть в атмосфері тривоги, страху, невизначеності. Це може виливатися у неадекватну поведінку, агресію, бажання якось виплеснути емоції, нехай і в такий жахливий спосіб.
Пропаганда та дезінформація. Росія активно працює над розхитуванням нашого суспільства зсередини. Підкуп підлітків, розповсюдження фейків, маніпуляція свідомістю – це їхні звичні методи. На жаль, молоді люди, особливо ті, хто не має достатнього критичного мислення, можуть ставати жертвами цієї пропаганди.
Відсутність належного виховання та контролю. Деякі батьки, можливо, самі знаходяться в складному психологічному стані і не можуть приділяти достатньо уваги своїм дітям. Школа також не завжди справляється з виховною функцією. В результаті підлітки залишаються без належних орієнтирів і моральних цінностей.
Відчуття безкарності. Якщо такі вчинки залишаються без належного покарання, це породжує відчуття вседозволеності у інших.
Підлітки можуть думати, що їм нічого за це не буде.
Соціальна дезорієнтація. Війна руйнує звичні соціальні зв'язки та норми. Молодь може відчувати розгубленість, не розуміти, що є добре, а що погано, особливо коли бачить приклади жорстокості та несправедливості навколо.
Що з цим робити? Це складне питання, яке потребує комплексного підходу:
Посилення відповідальності та покарання. За такі злочини має бути суворе покарання відповідно до закону. Підлітки повинні усвідомлювати наслідки своїх дій. Важливо також притягати до відповідальності тих, хто їх підбурює та фінансує ці злочини.
Активна контрпропаганда та інформаційна гігієна. Потрібно посилити роботу з молоддю в плані медіаграмотності, вчити їх розрізняти правду від брехні, критично мислити. Держава, громадські організації, освітяни повинні спільно працювати над цим.
Посилення ролі сім'ї та школи у вихованні. Батьки повинні бути більш уважними до своїх дітей, цікавитися їхнім життям, цінностями, колом спілкування. Школа повинна посилити виховну роботу, приділяти увагу патріотичному вихованню, формуванню моральних цінностей.
Психологічна підтримка. Багатьом підліткам та їхнім родинам потрібна психологічна допомога, щоб впоратися зі стресом, тривогою, наслідками війни. Потрібно розширювати доступ до кваліфікованих психологів.
Залучення молоді до позитивної діяльності. Важливо пропонувати підліткам альтернативні способи самореалізації, залучати їх до волонтерства, патріотичних клубів, спортивних секцій, творчих гуртків. Це допоможе їм відчути свою потрібність, розвинути позитивні якості.
Діалог та порозуміння: Суспільство не повинно відкидати цих підлітків, таврувати їх. Потрібно намагатися зрозуміти причини їхньої поведінки, вести з ними діалог, пояснювати наслідки їхніх дій.
Звісно, це довгий і складний процес. Але закривати на це очі не можна. Це загроза не лише окремим військовим, а й усій нашій державі. Ми повинні об'єднатися як суспільство, щоб протистояти цій ганебній явищу і виховати гідне, патріотичне покоління.
Дякую за це важливе опитування. Сподіваюся, думки чернігівців допоможуть знайти правильні шляхи вирішення цієї проблеми.
Хочете швидше дізнаватися про найцікавіші і найважливіші новини?
Приєднуйтесь до наших каналів:
- в TELEGRAM
- у VIBER
- в INSTAGRAM
Тут тільки найактульніші відео, новини та історії Чернігова!
