Учні все менше зважають на думку батьків та оточення

Педагоги й далі вважають, що під час вибору вищого навчального закладу школярі орієнтуються на думку батьків і престижність. Водночас самі учні дедалі менше звертають увагу на ці чинники. Про це свідчать результати другого етапу моніторингу забезпечення професійної орієнтації в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти Чернігівщини. Про них «Суспільному» розповіла начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова

Моніторинг було проведено у лютому — березні 2025 року шляхом онлайн-опитування. У ньому взяли участь 796 учнів 8—11 класів, 372 батьки учнів 5—11 класів, 157 учителів та 18 директорів шкіл.

За результатами цьогорічного опитування рівень мотивації підлітків під час вибору місця подальшого навчання виглядає так (для порівняння у дужках вказані результати минулорічного опитування):

На думку директорів:

• Рівень заходів з профорієнтації — 39% (35%).

• Думка батьків — 72% (70%).

• Думка оточення — 33% (20%).

• Відсутність вибору — 6% (20%).

• Обізнаність з перевагами навчання — 0% (25%).

• Престижність майбутньої професії — 89% (75%).

• Престижність закладу освіти — 83% (60%).

На думку вчителів:

• Рівень заходів з профорієнтації — 33% (24%).

• Думка батьків — 63% (62%).

• Думка оточення — 23% (18%).

• Відсутність вибору — 10% (5%).

• Обізнаність з перевагами навчання — 33% (25%).

• Престижність майбутньої професії — 90% (82%).

• Престижність закладу освіти — 58% (58%).

На думку батьків учнів:

• Рівень заходів з профорієнтації — 21% (16%).

• Думка батьків — 26% (19%).

• Думка оточення — 9% (10%).

• Відсутність вибору — 11% (9%).

• Обізнаність з перевагами навчання — 32% (32%).

• Престижність майбутньої професії — 70% (71%).

• Престижність закладу освіти — 34% (24%).

На думку самих учнів:

• Рівень заходів з профорієнтації — 10% (21%).

• Думка батьків — 9% (20%).

• Думка оточення — 3% (10%).

• Відсутність вибору — 8% (17%).

• Обізнаність з перевагами навчання — 16% (45%).

• Престижність майбутньої професії — 41% (65%).

• Престижність закладу освіти — 13% (36%).

Також 38% педагогів зазначили, що профорієнтаційна робота у закладах освіти розпочинається на рівні початкової школи. Цей показник, у порівнянні з минулим роком, зріс на 5%. Проте у 50% випадків заходи з профорієнтаційної роботи впроваджуються в середній школі.

Якщо минулого року про такі заходи розповідали 65% учнів, то цього року відсоток зріс до 76%. А з батьків кожен четвертий уже другий рік поспіль стверджує, що долучався до здійснення профорієнтації в освітньому процесі.

Тетяна Маханькова у своєму коментарі «Суспільному» зазначила, що профорієнтаційна робота здебільшого провадиться класними керівниками Більшість опитаних учнів (72%) знає про чинні курси та освітні платформи з профорієнтації. Цього року кількість курсів за вибором, впроваджених у закладах загальної середньої освіти області, зросла на 28%. Найпопулярніші серед них — фінансова грамотність, креслення, «Вчимося жити в громаді», українознавство, українська державність, інформатика, економіка, автосправа, «Вчимося бути громадянами», мистецтво. За словами посадовиці, моніторинг засвідчив, що професійна орієнтація в школах організована та здійснюється, проте не має системного характеру.

Серед профорієнтаційних заходів у школах області використовуються:

• Зустрічі з представниками підприємств, організацій, студентами та викладачами закладів вищої освіти, випускниками закладу.

• Обговорення професій майбутнього.

• Індивідуальні та групові проєкти.

• Екскурсії на виробництво.

Опитування щодо профорієнтації проводяться другий рік поспіль, планується їхнє проведення і надалі. За результатами кожного з опитувань розробляються рекомендації для закладів щодо підвищення рівня профорієнтаційної роботи.