Мешканка Калинопільщини 45 років присвятила торгівлі, зараз радіє успіхам дітей та внуків
На Черкащині в Мокрокалигірській громаді проживає жінка, яка майже півстоліття віддала роботі та служінню людям.
Стежки нашого життя…Які вони різні… У кожного своя. Хтось іде вже протоптаною, хтось ледь помітною, а хтось і взагалі сам її прокладає.
Неповторна дорога життя пречудової жінки, мешканки невеликого села Ступичне, що з весни до осені тане в барвистих садках, вирощених дбайливими господарями, залюбленими в свій рідний край – Калинопільщину.
В одній із таких родин далекого 1940 року народилася Раїса Йосипівна Черненко.
22 квітня ця, незважаючи на свій вік, вродлива жінка святкує поважний ювілей – 85 років!
Це не тільки дата, а підсумки життєвих досягнень. Складні повоєнні часи не були поблажливими до молодої тендітної дівчини, що поїхала працювати на шахту в Донецьку область після закінчення середньої школи. Два роки тяжкої праці для Раї, що вантажила вугілля на вагонетки, виявилися непосильною ношею.
Згодом дівчину покликали в рідне село працювати продавчинею в місцевому магазині. Раїса Йосипівна вирішила повернутися в рідне Ступичне, де й сонце ласкаве, де соловейко в рідному садку не стихає до ранку, де вода кришталева в криниці, де все наймиліше серцю й душі…
Добросовісну, порядну продавчиню оцінило керівництво місцевого РАЙСТ і направило на навчання в Уманський кооперативний технікум. Торгівлі Раїса Йосипівна присвятила 45 років! За сумлінну працю її неодноразово нагороджували грамотами та подяками на районному і на обласному рівнях.
Чорняву, карооку Раю вподобав місцевий красень Михайло. Раїса Йосипівна та Михайло Григорович Черненки прожили в шлюбі майже 60 щасливих років. У злагоді, взаємоповазі, коханні побудували будинок, посадили сад, народили сина Олега та дочку Лідію, які стали опорою, гордістю для своїх батьків. Удвох із чоловіком раділи появі внуків. Усі діти та внуки отримали вищу освіту, працюють на користь України, допомагають ЗСУ, наближаючи перемогу України. А правнучкою Кірочкою тішиться тільки Раїса Йосипівна, бо її чоловік Михайло Григорович пішов у засвіти, не дізнавшись, що таке щастя бути прадідусем…
Нині Раїса Йосипівна на заслуженому відпочинку. Любить читати книги, газети, інтернет, в молодості гарно вишивала. Любить готувати «Готує неймовірно смачні борщі та інші страви, – наголошує зять Ігор. – З радістю приймає гостей».
Зараз проживає в Киселівці біля доньки, мріє про мир, щастя й здоров’я всіх рідних. Її життя – це гідний приклад жінки-трудівниці, яка всю себе віддала сім’ї та роботі.
22 квітня ювілярка чекатиме найдорожчих гостей. Разом із дочкою приготують улюблені страви дітей: сина Олега, невісточки Альони, зятя Ігоря, внуків і правнучки.
Бажаємо їй міцного здоров’я, сімейного тепла, добрих приємних радощів на кожен Божий день! Хай всі її мрії та плани обов’язково збуваються! Миру, достатку, душевної гармонії!
З повагою редакція газети «Новий Дзвін»
Читайте також: Аграрії передали військовим 20 автівок у день народження ШевченкаЧитайте нас також в Telegram!Запис Мешканка Калинопільщини 45 років присвятила торгівлі, зараз радіє успіхам дітей та внуків спершу з'явиться на Вісті Черкащини.