Чистий четвер на Черкащині: вогонь на пагорбах, цілюща вода і свята паска
Черкащина – край глибокої традиції, де давні обряди й християнська віра злились у гармонійну народну культуру. Особливе місце в цьому календарі займає Чистий четвер – день духовного й тілесного очищення перед Великоднем.
«До ворона» – умивання до схід сонця
На Черкащині вірили: у Чистий четвер вода до сходу сонця має цілющу силу, бо саме в цю мить ворон купає своїх дітей. Люди вмивалися самі, купали дітей, а іноді – несли її з річки чи джерела «на здоров’я».
Джерелицю й «освячували»: кидали туди срібло або кип’ятили гілочку верби. Промовляли й магічні слова: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, у ніжки і в живіт трішки».
Вогонь – захист оселі й урожаю
Увечері господар спалював бадилля на городі. Вогнище часто розкладали на пагорбі, щоб заграва була видна селу. Це – очищення землі й захист від злих сил. У ці миті промовляли: «Смерте, іди на ліси, іди на безвість, іди на моря! Морозе, не приходь до нас із своєї комори!»
Діти приносили головешки додому і, як оберіг, розпалювали вогонь у печі.
Навський Великдень – вечеря з душами предків
На Черкащині та в деяких сусідніх районах Київщини й Поділля вірили,
що в ніч на Чистий четвер повертаються душі померлих родичів. На столі залишали для них їжу, а на лаві – місце, попередньо дмухнувши, «щоб не сісти на душечку». Ворота обв’язували рушником. Вважалося, що розпалений вогонь слугував дороговказом, щоб померлі не заблукали у темряві ночі.
Світло і тиша – «Страсті» в церкві
З вечора в храмі читали Євангелія Страстей Христових. Люди поверталися додому зі страсною свічкою, запаленою в церкві. Її берегли до наступного року: обкурювали нею хату, випалювали хрест на сволоці (центральній стельовій балці), щоб нечисть минала дім.
Печене порося – символ сонця
У Чистий четвер на Черкащині кололи свиней, щоб сало було «чисте». Порося з хріном у зубах несли святити разом із паскою. Це – відгомін дохристиянських традицій вшанування весняного сонця і сили життя.
Четвергова сіль – домашні ліки
На святий вогонь клали загорнуту в ганчірку грудку солі. Після обгоряння тканини її шанували як оберіг і ліки: від пристріту, болю, страху. Насипали на хліб, розміщували під іконами.
Як бачимо, у Черкаському краї Чистий четвер – це день глибокої віри, пам’яті про рід, єднання з природою, захисту й сподівання на добро.
Матеріал укладено на основі етнографічних досліджень (зокрема праць Олекси Воропая та Володимира Гнатюка), фольклорних записів з Черкащини, свідчень місцевих жителів та християнських традицій, зібраних у народному календарі.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: Аграрії передали військовим 20 автівок у день народження ШевченкаЧитайте нас також в Telegram!Запис Чистий четвер на Черкащині: вогонь на пагорбах, цілюща вода і свята паска спершу з'явиться на Вісті Черкащини.