Казахстан подав позов в міжнародний арбітраж на суму понад $160 мільярдів проти західних нафтових компаній

Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ), сума вимог Казахстану перевищує 160 мільярдів доларів.

У позовній заяві, поданій від імені держави, стверджується, що угода про розподіл продукції (УРП), укладена в період правління Нурсултана Назарбаєва, несправедливо розподіляє доходи: 98 відсотків прибутку від видобутку нафти отримують міжнародні нафтові компанії, тоді як частка Казахстану залишається незначною, інформує агенція haggin.az

Токаєв вимагає перегляду нафтових контрактів, підписаних Назарбаєвим

У січні 2025 року президент Касим-Жомарт Токаєв доручив уряду переглянути чинні угоди. Міністр енергетики Алмасад Саткалієв заявив, що Казахстан має намір збільшити свою частку в проектах, змінити оператора консорціуму або навіть повністю переглянути умови контрактів.

У відповідь західні компанії висловили серйозне занепокоєння. У розмові з інформаційним агентством Reuters представники енергетичних фірм вказали на умовах анонімності, що перегляд умов буде рівнозначним "націоналізації ресурсів".

Поданий позов свідчить про серйозність намірів казахстанської влади.

Згідно з наявними даними, угода 1997 року, укладена невдовзі після здобуття незалежності Казахстаном, передбачала вкрай несприятливі для країни умови. У 2008 році на вимогу Казахстану було внесено зміни, проте частка держави збільшилася лише на 1 відсоток.

Позов вказує, що міжнародна операторська компанія Nord Caspian Operating Company (NCOC), яка керувала проектом у 2016–2023 роках, виплатила Казахстану 5,5 мільярда доларів за загальної вартості реалізованої нафти 55 мільярдів доларів. Враховуючи заявлені у позові незначні операційні витрати, консорціум фактично залишив за собою 98 відсотків прибутку.
За даними ICIJ, Казахстан подав позов ще 2023 року, проте справа залишалася закритою. Нещодавно було винесено проміжну ухвалу, а основні слухання очікуються до 2028 року.

Паралельно Казахстан подав ще один позов проти консорціуму, вимагаючи 5 мільярдів доларів за екологічні порушення. Ця сума не входить до основних позовних вимог.

У січні 2025 року арбітражний суд виніс ухвалу в окремій справі: розглядалося прохання NCOC про припинення виконання екологічного штрафу.

Серед акціонерів NCOC - компанії-гіганти Shell, ExxonMobil, Eni, TotalEnergies, Китайська національна нафтогазова корпорація (CNPC), японська Inpex та казахстанська компанія "КазМунайГаз".

Тим часом, сторони продовжують обмінюватися претензіями. Акціонери Total та Eni публічно відкинули звинувачення, назвавши їх "необґрунтованими" і заявивши про намір "боротися" в арбітражі. Інші учасники консорціуму поки що утримуються від коментарів.
У своїх заявах NCOC охарактеризувала накладений штраф як "відверте захоплення грошових коштів", що лише підкреслює гостроту спору, в рамках якого спірні 98 відсотків доходів — лише один із безлічі пунктів.

Експерти зазначають, що арбітражний процес відображає новий курс адміністрації президента Токаєва, яка прагне переглянути раніше встановлені відносини із західними нафтовими гігантами. Напруга між урядом Казахстану та зарубіжними інвесторами посилювалася протягом багатьох років, особливо через численні затримки у розробці Кашагана.

За оцінками аналітичної компанії Energy Insight & Analytics (EXia), у 2016–2023 роках Казахстан отримав від проекту Кашаган 5,

4 мільярда доларів, включаючи прибуток від продажу нафти, податкові надходження, роялті та інші платежі. За цей же період консорціум реалізував нафти на суму близько 55 мільярдів доларів за загальних інвестиційних витрат у розмірі близько 86 мільярдів доларів.

"Відсоток виплат, що здійснюються NCOC, відповідає умовам початкового контракту, - зазначає Паоло Сорбелло, експерт із нафтового сектору. - Крім того, компанія "КазМунайГаз" сама є акціонером консорціуму і отримує частину доходів."

Сорбелло попереджає, що Казахстан, ініціюючи масштабний арбітражний процес, ризикує ускладнити відносини із ключовими закордонними партнерами.

«Позов такого масштабу перетворює найбільше нафтове родовище країни на джерело нескінченних судових позовів, - зазначив Сорбелло. - Натомість акціонерам варто було б розпочати переговори, щоб зберегти партнерство».
Окремо варто відзначити, що міжнародний арбітраж — це механізм приватних судових трибуналів, який широко застосовується для вирішення комерційних суперечок між інвесторами та державами, особливо в країнах, що розвиваються. Арбітражні розгляди відбуваються у закритому режимі, а без згоди сторін рішення, включаючи багатомільярдні компенсації, можуть залишатися недоступними для широкого загалу.

Позов Казахстану зареєстровано у Постійній палаті третейського суду в Гаазі та розглядається арбітражним трибуналом у Женеві.

Остання ухвала суду пов'язана з проханням NCOC призупинити виконання штрафу, накладеного у 2022 році за передбачувані порушення норм утилізації сірки. Нагадаємо, що сірка, що міститься в кашаганській нафті, вимагає дотримання суворих стандартів зберігання та транспортування.

Раніше NCOC домігся скасування штрафу в казахстанських судах, проте це рішення було переглянуто на користь державних органів. Остаточне рішення з цього питання очікується від Верховного суду Казахстану цього року.

Журналісти зазначають, що відставка Нурсултана Назарбаєва у 2019 році відкрила нову еру у відносинах держави із західними інвесторами. Цей процес зачіпає не лише Кашаган, а й такі ключові проекти, як експлуатація родовищ Тенгіз та Карачаганак.

У 2024 році Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів опублікував доповідь "Каспійська кабала", де описується можливий корупційний зв'язок між західними нафтовими компаніями та оточенням Назарбаєва, включаючи мільярдні доходи його зятя, Тимура Кулібаєва.