Удари українських безпілотників завдали збитків енергетичним об’єктам Росії на 714 мільйонів доларів – дослідження

Нафто- та газосховища, нафтопереробні заводи та насосні станції Росії були успішно атаковані 27 разів українськими дронами у період з вересня 2024 року до середини лютого 2025 року

Українські удари по енергетичному сектору Росії завдали збитків щонайменше на 60 мільярдів рублів (714 мільйонів доларів США). Про це засвідчило спільне розслідування Радіо Свобода Frontelligence Insight та групи волонтерів, повідомляє Foreign Ukraine

Аналіз понад 100 супутникових знімків об’єктів, що зазнали ударів з боку України у період з вересня 2024 року по 12 лютого 2025 року, засвідчив, що десятки російських військових об’єктів були пошкоджені або повністю зруйновані українськими ударами за останні шість місяців.

Хоча удари найчастіше завдаються по цілям, розташованим відносно близько до російсько-українського кордону або лінії фронту, ракети і безпілотники України також досягають більш далеких цілей — Москви, яка знаходиться приблизно за 450 кілометрів від кордону та авіабази Енгельс у Саратовській області, яка знаходиться приблизно за 1300 кілометрів від фронту.

В аналізований період саме вересень 2024 року став найуспішнішим для України з погляду ударів по російській військовій інфраструктурі.

Знищено два великі склади боєприпасів – у містах Торопець і Тихорецьк.

За даними Frontelligence Insight, ці два об’єкти відіграли ключову роль у постачанні російських військ артилерійськими снарядами, ракетами і боєприпасами для стрілецької зброї, а Тихорецьк став ключовим вузлом.

За різними оцінками, кількість боєприпасів, знищених внаслідок удару по Торопцю, склала від 30 000 до 160 000 тонн, що завдало відчутного удару по російській логістиці та ланцюжкам поставок на передовій.

Інші удари були менш успішними, і команда Frontelligence оцінила, що більше половини з тих, що були зафіксовані у період з вересня 2024 року по 12 лютого 2025 року, не вплинули на цільові об’єкти.

За словами американського військового аналітика Майкла Кофмана, «вплив на поле бою був найбільш помітним у випадках, коли Україна полювала за боєприпасами та [командуванням та управлінням]».

Згодом протягом аналізованого періоду Україна переключила свою увагу з ударів по військових об’єктах — переважно складів боєприпасів — на атаки на нафто- та газопереробні заводи та сховища.

Найбільш поширеною ціллю були нафтосховища.

Нафто- та газосховища, нафтопереробні заводи та насосні станції Росії були успішно атаковані 27 разів українськими дронами у період з вересня 2024 року до середини лютого 2025 року.

На основі аналізу супутникових знімків, дослідники нарахували 97 резервуарів для зберігання нафти, які були або знищені, або пошкоджені за період, що відстежується. Залежно від того, наскільки вони були заповнені нафтою, а також з урахуванням їх обсягу та ціни на нафту марки Urals на 12 лютого 2025 року, збитки могли становити від близько 38 мільйонів доларів до майже 100 мільйонів доларів.

Найбільший удар з точки зору загальної шкоди одному сховищу стався 7 жовтня 2024 року, коли на нафтобазі у Феодосії, в окупованому Криму, було знищено 11 резервуарів загальним обсягом 69 000 кубометрів. Максимальна грошова шкода може перевищити 3,3 мільярда рублів (39 мільйонів доларів).

За даними аналізу супутникових знімків, більшість цих пошкоджених резервуарів не замінюються і не ремонтуються: лише один із 16 резервуарів, які постраждали в період з 1 вересня 2024 року по 15 січня 2025 року,

було відновлено.

Експерти нафтової галузі повідомили, що російські нафтові компанії, швидше за все, не поспішають відновлювати ці об’єкти через страх повторних ударів, і їм можуть перешкодити санкції та нестача робітників.

Також, за словами експертів, може просто не бути економічної необхідності відновлення резервуарів: українські удари змушують російські НПЗ скорочувати виробництво, і більша частина очищеної нафти негайно вирушає на танкери або розподіляється іншим чином.

«Загалом, якби вони справді хотіли ремонтувати, то могли б це зробити. Але це було б даремною витратою матеріалів, виробничих потужностей та кваліфікованої робочої сили. Особливо з огляду на те, що дефіцит сховищ, схоже, не є вразливістю російської нафтової промисловості», — пояснив анонімний співробітник Європейської організації з експортного контролю, який кілька років працював помічником капітана на морських нафтових суднах.

За останні шість місяців, збитки російським НПЗ і сховищам можуть становити до 59,4 млрд рублів (707 млн ​​доларів США).

З урахуванням можливої ​​зупинки Астраханського газопереробного заводу «Газпрому»,

який зазнав нападу у лютому 2025 року і на відновлення якого піде від трьох до шести місяців, загальна шкода може становити 77,9 млрд рублів (927 млн ​​доларів США).

Проте загальний дохід Росії від експорту нафти у 2024 році оцінюється Міжнародним енергетичним агентством у 189 млрд доларів США.

У 2024 році, за даними джерел НАТО, на які посилається Reuters, українські атаки скоротили потужності російських НПЗ на 15%, що змусило уряд запровадити заборону експорту бензину у березні 2024 року для «захисту внутрішнього ринку».

За словами експертів, це означало, що обсяг виробленого бензину був достатнім лише для внутрішнього споживання — у 2023 році 13% російського бензину було експортовано, а решта використовувалась усередині країни. Скорочення виробничих потужностей на 14% унеможливило продаж палива за кордон, і США попросили Україну припинити удари по російських НПЗ, щоб уникнути зростання світових цін на нафту.

За словами експертів, через останні українські атаки російська влада продовжила заборону на експорт палива як мінімум до кінця літа 2025 року.