«Саркофаг» Чорнобиля: 206 днів на порятунок людства

Після аварії на Чорнобильській АЕС, яка сталася в цей день рівно 39 років тому, людство постало перед безпрецедентним викликом — ізолювати зруйнований реактор і стримати поширення радіації. Спочатку світ побачив «Саркофаг» — споруду, зведену у рекордні терміни у 1986 році. А згодом над ним з’явилася нова конструкція — «Новий безпечний конфайнмент», найбільше рухоме укриття в історії інженерії. Ця битва за безпеку триває й сьогодні, повідомляє I-VIN.INFO.

«Саркофаг»

Після катастрофи на АЕС почали працювати над ліквідацією техногенної катастрофи. Радянська влада вже у грудні 1986 «накрила» зруйнований 4 енергоблок Чорнобильської АЕС бетонним укриттям.

Проєктування саркофага розпочалося 20 травня 1986 року, через 24 дні після аварії. Через високий рівень радіації багато робіт виконувалися дистанційно, без прямого контакту з конструкціями. Шви саркофага не були повністю герметичними, що згодом стало однією з причин необхідності створення нового укриття.

«Саркофаг» збудували за 206 днів після вибуху на енергоблоці. Згідно з відкритими даними, на створення укриття було витрачено 400 тисяч кубометрів бетонної суміші та 7 тисяч тонн металоконструкцій.

У 1986 році над будівництвом укриття працювало понад 90 тисяч осіб.

«Саркофаг» був тимчасовим рішенням, розрахованим на 20–40 років експлуатації. З часом його стан погіршувався, що призвело до необхідності будівництва нової захисної споруди.

«Новий безпечний конфайнмент»

Зараз над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС височить укриття під назвою «Новий безпечний конфайнмент» (НБК), відомий також як «Арка». Цю споруду звели над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС та старим саркофагом.

Головний елемент НБК — величезна арка завширшки 257 метрів, заввишки 108 метрів (що перевищує висоту Статуї Свободи у Нью-Йорку) і довжиною 162 метри. Вага конструкції сягає 36,2 тисячі тонн — це як шість Ейфелевих веж.

Крім арки, до складу об'єкта входять технологічний корпус (де розташовані зони дезактивації, обробки та пакування відходів, санітарні шлюзи, майстерні) та кілька допоміжних споруд.

У 1997 році Україна разом із США, Єврокомісією та міжнародними експертами затвердили План заходів на об'єкті «Укриття» (Shelter Implementation Plan, SIP) і вирішили звести нову,

надійну та довговічну конструкцію — НБК.

Як будували НБК

Реалізацію проєкту неодноразово відкладали, що зумовило подорожчання будівництва майже удвічі.

Виконання робіт доручили консорціуму NOVARKA, який об'єднав дві французькі компанії — VINCI Construction Grands Projets та Bouygues Travaux Publics.

Контракт підписали у 2007 році, тоді ж розпочали підготовчі роботи. Будівництво арки стартувало у квітні 2012 року. Тодішній прем'єр Микола Азаров обіцяв завершити об'єкт до 2014 року, а директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР Вінс Новак прогнозував установлення арки у 2015-му. Насправді процес затягнувся довше: споруду встановили на місце у листопаді 2016-го, а у квітні 2020 року об'єкт перейшов у режим пробної експлуатації. Усе будівництво тривало близько десяти років.

Над спорудженням укриття працювали 10 тисяч спеціалістів із 40 країн світу, половина з яких були українцями.

Хто фінансував будівництво

Будівництво обійшлося у понад 2,1 мільярда євро. Кошти надали держави-донори Чорнобильського фонду «Укриття», серед яких США, росія, Італія, Франція, Японія, Китай та інші.

Частину фінансування забезпечив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також виступав розпорядником коштів.

росія внесла у фонд 68,32 млн євро, Україна — 105,86 млн євро, а США — 304,65 млн євро. Найбільшим донором став Європейський Союз, який виділив 431,61 млн євро.

«Арка» розрахована на 100 років експлуатації. Вона має дві ключові задачі: захистити людей, персонал і навколишнє середовище від радіаційного впливу та забезпечити фахівцям час для остаточної ліквідації наслідків аварії 1986 року. Йдеться про демонтаж реактора, розбирання старого саркофага, перезахоронення радіоактивних матеріалів і видалення води, що накопичилася всередині.

Конструкція здатна витримати землетруси й екстремальні погодні умови. Усередині встановлено обладнання для постійного моніторингу стану об'єкта та автоматичні системи пожежогасіння.

14 лютого 2025 року одна з країн, яка вкладала кошти у будівництво НБК, вирішила напряму вдарити по своїм інвестиціям. Звісно, мова йде про росію, яка вдарила по «Арці» дроном-камікадзе. Через цей удар Арку на висоті 87 метрів пробило наскрізь. Проте, внутрішній Саркофаг, побудований ще за часів радянської влади, на щастя, не постраждав і викидів радіації в повітря не спостерігали.

Читайте також, кардинал-українець, конклав та головні фаворити: як проходитимуть вибори нового Папи Римського.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: chernobyl-visit.com, komersant.info, kyiv.depo.ua та 12kanal.com