Традиції та прикмети: як українці зустрічали Великдень

Завтра віряни відзначатимуть найголовніше християнське свято – Великдень. Це свято сповнене прикмет, забобон та повір'їв. I-VIN.INFO розповідає, як святкували наші предки та що не можна робити у цей день.

Традиційно наші предки, щойно дзвонили до заутрені, йшли до церкви. Дітей теж брали з собою, вдома майже ніхто не залишався. Кому не було місця в храмі, той залишався надворі, під церквою, і так стояв, скинувши шапку, аж до кінця богослужіння. Після закінчення літургії біля церкви або в притворі святили «свячене» (паски, яйця, сир, масло, ковбаси тощо). Яйця наші предки святили почищеними, бо боялися, щоб свячена шкаралупа не впала на землю й не була потоптана ногами.

Одразу ж після завершення богослужіння починали вітати одне одного зі святом і христосуватися. Для цього зазвичай цілувалися та обмінюввлись писанками і крашанками. Яйце, одержане під час першого христосування, зберігалося як цінність, оскільки люди вірили, що воно «мало велику силу».

Прийшовши з церкви додому, українці одразу ж мастили свяченим салом губи, ніс і все обличчя — «щоб не боліло і не тріскалося від вітру та сонця».

Також придивлялися до паски, адже вірили, що якщо побачать на ній білу шерстину, то худоба буде добре вестися в господарстві, а якщо чорну чи руду, то з таким кольором шерсті заводили собі худобу.

Перед тим, як сісти за стіл, господар мав промовити: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого Христового Воскресіння в щасті та здоров'ї!» Діти й дружина відповідали: «Дай, Боже!». Опісля сідали за святковий стіл на розговіння. Найпершою пробували освячену паску. Розрізали її так, щоб жодна крихта не впала додолу, Якщо ж на стіл впали крихти, то їх кидали в піч – «щоб миші не поїли, бо перетворяться на кажанів будуть літати над тими, хто їх розгубив».

Також наші предки старались дотримуватися прикмет. Про деякі із них розповідаємо далі:

У Великдень та два дні після нього заборонено прати, прасувати, шити, прибирати та робити іншу важку роботу.

Щоб привернути до себе удачу й достаток на весь рік, потрібно у день свята встати рано та зустріти світанок;

Також, за прикметами, велика удача очікує на того, хто у Великдень побачить різнокольоровий захід сонця.

Крихти з домашнього столу не можна викидати,

а необхідно їх згодувати птахам - тоді вдома «водитимуться» гроші.

Не можна у свято сваритися, щоб не привернути до себе нещастя.

Залишки воску від пасхальних свічок потрібно зберегти до наступного Великодня. За повір'ями, віск є оберегом дому та захищає сім’ю від прокльонів.

Щоб покращити свій добробут, необхідно у Великдень поділитися із нужденними.

Хорошим передвісником є те, якщо в ніч на Великдень присниться померлий родич. Це означає, що сім'я цьогоріч буде здорова.

Наші предки вірили, що великодня писанка або крашанка може полегшити будь-яку хворобу та напасть – яйцем можна викатати хворого по тілу. Також до завершення циклу великодніх свят не викидали шкаралупи цих яєць.

Для збереження миру та злагоди в родині протягом року, необхідно розпочати першу пасхальну трапезу в неділю всією сім’єю. Бажано, щоб кожен член родини скуштував шматочок освяченої паски та освяченого яйця.

На Великдень перше яйце, знесене чорною куркою, берегли і передавали мисливцеві. Вважалося, що таке яйце оберігає від вовків.

Редакція I-VIN.INFO вітає всіх українців зі світлим святом Великодня. Дякуємо нашим захисникам та захисницям, завдяки яким ми маємо змогу зустрічати це свято. Нехай світло Воскресіння Христового наповнює ваші домівки любов’ю, надією та добром!

Читайте також, сила в символах: що означають орнаменти на писанках.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: freepik.com