Дмитро Соломчук: як “Жнива Перемоги” рятують українське сільське господарство

Григорій і Микола Шамрицькі на YouTube-каналі «AgroTalk» поспілкувалися з народним депутатом України, членом аграрного комітету Верховної Ради України та головою наглядової ради фонду “Жнива Перемоги” Дмитром Соломчуком. За три роки роботи фонд надав аграріям техніки на суму близько 50 млн доларів, допомагаючи фермерам у найскладніших регіонах України продовжувати свою діяльність попри війну. У цій відвертій розмові — про підтримку малих та середніх господарств, бронювання фермерів, проблему підривів на мінах та перспективи розвитку українського села.

– Дмитре Вікторовичу, давайте почнемо зі знайомства: розкажіть про себе нашим читачам.

Я Дмитро, родом з міста Рівного, корінний рівнянин, який любить українське село. Все життя працюю у сфері, пов’язаній із сільським господарством, а тепер як народний депутат та голова наглядової ради фонду “Жнива Перемоги” маю можливість реально допомагати українським аграріям.

– Звідки взагалі виникла ідея створення фонду “Жнива Перемоги”?

З перших днів повномасштабного вторгнення було чітко видно, що російські війська цілеспрямовано знищують сільське господарство України.

Щодня з’являлися відео, як знищується техніка, спалюються поля, розстрілюють навіть корів і свиней, вивозять трактори і комбайни до Росії та Чечні. Росія хотіла маніпулювати на світовій арені продовольчою безпекою.

Ідея створення фонду виникла відразу в березні 2022 року. Поки підготували всі документи, 9 травня фонд було офіційно зареєстровано, і вже в травні почала заїжджати перша техніка.

– Хто став ініціатором створення фонду?

Головним донором і ініціатором став Говард Баффет, який і зараз активно допомагає українським аграріям.

– Які основні напрямки діяльності вашого фонду?

Ми описуємо його діяльність трьома словами: посіємо, зберемо, збережемо. Фонд надає техніку для посівної — трактори і сівалки для озимих та ярих культур. Забезпечуємо обприскувачами для догляду за посівами. Надаємо комбайни для збору як ранніх зернових, так і для осінніх культур — сої, кукурудзи, оснащуємо їх флексіжатками та кукурудзяними жатками.

Цього року, аналізуючи тенденції ринку, ми помітили, що фермери збільшили посіви ріпаку, тому фонд поповнився ріпаковими жатками. Вже приймаємо заявки на збір ріпаку в новому сезоні.

– Скільки за ці роки було вкладено коштів для допомоги фермерам через ваш фонд?

Загалом Говард Баффет закупив у США та Європі техніки, яку надав фонду для використання аграріями, приблизно на 50 мільйонів доларів. Це не лише сільгосптехніка, а й рукави для зберігання врожаю. До речі, ми були першими, хто ініціював це в Україні, особливо для Херсонської та інших прифронтових областей, де були зруйновані склади, і фермерам не було де зберігати врожай.

– Крім сільгосптехніки, якою ще допомогою може похвалитися фонд?

Зараз ми також надаємо бульдозери Caterpillar у постраждалі регіони. Аграріям потрібно вирівнювати поля після ракетних ударів, безпілотників та вибухів, відбудовувати зруйновані склади і ферми. Бульдозерів у господарствах зазвичай немає, а без них таку роботу вручну не зробиш. Це набагато швидше та економніше, що дуже важливо для швидкого відновлення.

Бо без аграріїв не буде українського села. Це головне.

– Наскільки масштабною є ваша фінансова допомога в масштабах України?

З одного боку, ми можемо пишатися, що є одними з найбільших в Україні. Але з іншої,

як народний депутат, я вважаю, що таких фондів для підтримки аграріїв у країні, де сільське господарство — це пріоритетна галузь, мало би бути принаймні 10–15 за різними напрямками: птахівництво, тваринництво, рослинництво тощо.

Це надзвичайно важливо, особливо в такі складні часи, коли аграрії не можуть акумулювати достатньо коштів. Навіть коли вони беруть державні кредити під 5-7-9%, ці кошти використовуються не на розвиток, а на виживання. А це зовсім різні економічні підходи.

– Скільки загалом одиниць техніки зараз працює завдяки вашому фонду?

На сьогоднішній день працює понад 300 одиниць техніки. Якщо рахувати окремо кукурудзяні жатки, ріпакові столи — то це понад 400 одиниць. Але основної техніки — тракторів, сівалок, обприскувачів, комбайнів — більше 300 одиниць.

Як бачите, у нас з’явилися нові гусеничні трактори, які закупив Говард Баффет. Це перші 10 одиниць, які працюватимуть переважно в Харківській та Херсонській областях. Вони призначені для швидкісного обробітку ґрунту, створюють менший тиск на землю і, що дуже важливо зараз, краще витримують вибухи протипіхотних мін.

Гусениці надійніші за шини, і це, в першу чергу, захищає життя і здоров’я тракториста.

– Як визначається, куди саме потрапить техніка?

Перед початком сезону на сайті фонду та в соціальних мережах оголошується прийом заявок. У першу чергу техніка надається постраждалим регіонам: Херсонській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Сумській та частині Київської області.

Наглядова рада розглядає заявки і визначає, хто найбільше постраждав і кому техніка потрібна в першу чергу. Якщо якась техніка вивільняється (наприклад, у Херсонській області не сіють кукурудзу, і сівалка вільна), вона може працювати і в інших регіонах — Сумській, Чернігівській або інших, надаючи допомогу малим і середнім фермерам.

– Як фермер може отримати допомогу від фонду?

Фермер, який постраждав, може зайти на нашу сторінку, на наш сайт, зв’язатися і подати заявку. У нас налагоджена автоматична система, яку бачать усі члени наглядової ради, і потім загальним голосуванням приймається рішення про надання техніки.

Техніка надається безкоштовно саме на період проведення робіт.

– Ви постійно модернізуєте техніку. Чим саме дообладнуєте її?

Так, ми не просто надаємо техніку, а й постійно її модернізуємо. Коли починається сезон, їдемо з командою на найскладніші ділянки, близько до зони бойових дій, тестуємо, як техніка працює в полі, щоб зрозуміти, що потрібно змінити.

Це найсучасніша техніка з повною комплектацією. Говард на цьому не економив, розуміючи, що комфорт і швидкість роботи мають велике значення. Багато техніки обладнано антенами, системами навігації для точності роботи, особливо при обприскуванні та посіві. Комбайни John Deere оснащені антенами для збору врожаю на автопілоті, що значно спрощує роботу оператора.

Також, за проханням фермерів, ми дообладнали сівалки Kinze системою внесення добрив. Спеціально закупили бачки для всіх моделей сівалок Kinze 3005 і 21-рядних. Це дозволяє покращити якість врожаю, забезпечує економію для аграріїв і кращі результати.

– Скільки гектарів обслуговує ваша техніка і скільком фермерам допоміг фонд “Жнива Перемоги”?

За три роки допомогу було надано на площі 468 тисяч гектарів — це і посів, і збір врожаю.

Загалом ми допомогли майже 2300 фермерам. Працюємо переважно з малими та середніми господарствами, хоча на Херсонщині є й господарства, які раніше мали по 4-5 тисяч гектарів, але зараз обробляють лише 1000, бо решта площ ще не розміновані.

– Скільки техніки вже постраждало чи було знищено за час роботи фонду?

Найбільше постраждав комбайн John Deere, який стояв на фермерській базі. На щастя, люди розійшлися за 15-20 хвилин до того, як поряд прилетіла ракета. Комбайн перекинуло, він весь побитий і вже не підлягає відновленню.

Також був випадок з підривом на протитанковій міні в Харківській області — комбайн сильно пошкоджений і, ймовірно, піде на запчастини. Але ми поки що залишили його, щоб показувати наслідки війни, зокрема, іноземцям, які приїжджають.

Загалом було близько 7-8 випадків підриву тракторів на мінах, але з незначними пошкодженнями, оскільки міни були протипіхотні. Зазвичай страждають шини, іноді рульова тяга, може бути погнутий диск, але головне, що люди залишаються цілими і здоровими.

В одному випадку з комбайном механізатор трохи постраждав, його терміново відвезли до лікарні,

але, слава Богу, все обійшлося. Техніку, звісно, шкода, але люди — найголовніше.

– Ви активно піднімаєте питання бронювання малих фермерів. Коли фермери до 500 га отримають бронювання?

Наскільки мені відомо, деякі області вже змінили критерії і почали бронювати навіть господарства по 50-100 га, але це не скрізь. Зараз ми чекаємо відповіді від уряду, в них є ще кілька днів згідно з терміном розгляду. Сподіваюся, що рішення будуть позитивні.

Це питання стосується не тільки фермерів до 500 га, а й тих, хто займається сезонними продуктами — овочами, ягодами, садами, тваринницькими комплексами. Керівників малих фермерських господарств обов’язково потрібно бронювати, бо якщо такого фермера мобілізують, на його 100-200 га просто нікому буде працювати.

Критерії, які зараз встановлені, підходять для великих господарств, які можуть оплатити заробітну плату і мають достатні площі. Але ці умови абсолютно не підходять для малих господарств — вони просто не можуть себе захистити.

Навіть Європейський Союз наполягає на підтримці саме малих аграріїв. У їхній дотаційній політиці це чітко видно:

підтримуються господарства до 120 га, до 100 голів корів, до 500 овець. Вони розуміють, що якщо в селі є 15-20 малих фермерів, то село не стає соціально залежним від центрального бюджету, воно живе, сплачуються податки.

Якщо ж у селі немає робочих місць, а поля просто засіваються, обприскуються і збираються, люди там не працюють, це створює величезне соціальне навантаження на бюджет. Село не виходить на самоокупність і з часом просто зникає. Цього не можна допустити.

– Які три головні ініціативи на державному рівні ви бачите для розвитку фермерства в Україні?

По-перше, це бронювання, щоб фермери могли працювати і розвиватися.

По-друге, всі державні закупівлі для силових структур, шкіл, дитсадків, державних установ мають відбуватися виключно у наших українських фермерів, а не в перекупників чи спекулянтів. Ми з колегами подали відповідний законопроект кілька місяців тому, щоб закупівлі до 2 мільйонів гривень здійснювалися саме в українських фермерів. Сподіваємося, що колеги його підтримають.

По-третє, наші аграрії повинні мати вільний доступ до полиць українських супермаркетів і магазинів.

Зараз ми часто бачимо на полицях італійські, французькі, польські товари, але український фермер не може потрапити на ці полиці через складні умови: він не може заплатити за місце, не може оплатити маркетингові послуги, не може чекати відтермінування платежу мінімум 90 днів.

Як споживачі, ми платимо за товари одразу на касі, але мережі використовують ці кошти для закупівлі імпортних товарів, інвестуючи в інші країни. Це неправильно і несправедливо.

Мають бути встановлені чесні умови: для швидкопсувних продуктів відтермінування платежу має бути максимум 10 днів, для інших — не більше 30 днів. Як може крафтовий виробник конкурувати, якщо йому платять раз на квартал? У нього оборотність буде лише чотири рази на рік, і він змушений робити високу націнку, щоб покрити витрати на кредити та зарплату.

Ці три ініціативи дадуть “свіже повітря” нашим аграріям і крафтовим виробникам, які хочуть сіяти, переробляти і годувати якісними продуктами. Сьогодні тренд не за яскравою іноземною упаковкою з дрібним шрифтом, а за якісними українськими продуктами в крафтовому пакуванні.

Це і є відродження українського села, коли сучасні люди приходять туди і працюють.

📺 Інтерв’ю записане для YouTube-каналу «AgroTalk»: повна версія вже на каналі

– Що ви побажаєте українським фермерам і нашим підписникам?

Я хочу побажати фермерам і споживачам (бо це все взаємопов’язано) щедрих врожаїв і справедливих цін. Щоб не було таких катаклізмів, коли то фермер не має ціни, то споживач обурюється, що цибуля чи капуста коштує занадто дорого. Все має бути збалансовано.

А на деокупованих територіях і в зоні бойових дій — безпечної посівної і безпечного збору врожаю. Сьогодні наша техніка працює там, і фермери встановлюють на трактори додаткові засоби захисту, бо це дуже небезпечно. Безпека — це зараз найважливіше.

Всеукраїнський Конгрес Фермерів розпочав роботу з надання консультаційної підтримки аграріям