У М’янмі з’явився 400 км шрам після потужного землетрусу

Потужний землетрус магнітудою 7,7 балів, що стався 28 березня в М'янмі, демонструє рідкісний феномен "суперзсуву" - розриву зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку, утворивши один із найбільших поверхневих розломів у світі.

by @freepik

Сейсмологи вивчають унікальні характеристики цього землетрусу. Він спричинив масштабні руйнування та людські жертви. Науковці застосували інноваційні технології для аналізу події.
Масштаб катастрофи та її наслідки
Епіцентр землетрусу знаходився поблизу Мандалая. Стихійне лихо вразило не лише М'янму, але й сусідні країни. Кількість підтверджених жертв перевищила 5000 осіб, що робить цей землетрус однією з найбільших природних катастроф у регіоні.

Сейсмологічне товариство Америки провело спеціальні засідання, присвячені цій події. Дослідники з різних країн представили перші результати аналізу поведінки розломів, трясіння ґрунту та впливу на інфраструктуру.
Тектонічний контекст та механізм землетрусу
М'янма розташована в зоні зіткнення Індійської та Євразійської тектонічних плит. Сагаїнгський розлом – це великий насувний розлом, що проходить через центральну частину країни. За останнє століття на ньому фіксувалися землетруси магнітудою 6 і більше балів.

"Цей розлом є одним з найбільших розломів земної поверхні,

коли-небудь зафіксованих у світі", – зазначила Надін Рейтман з Геологічної служби США. Сейсмічна активність такої сили не спостерігалася в цьому регіоні з 1839 року.
Феномен суперзсуву
Особливістю цього землетрусу став так званий "суперзсув". Чжиганг Пенг з Технологічного інституту Джорджії пояснює, що після повільного початку розрив перейшов у фазу надзвукової швидкості. Це рідкісне явище в сейсмології.

Наслідки цього суперзсуву відчули далеко за межами М'янми. Каталоги землетрусів Таїланду та китайських провінцій Юньнань і Гуандон зафіксували значне збільшення сейсмічної активності. Це свідчить про широке поширення динамічних напружень.
Інтенсивність підземних поштовхів
Сьюзан Хаф, сейсмолог Геологічної служби США, відзначила поширення руйнівних підземних поштовхів. Вони охопили території на відстані понад 100 кілометрів від розлому. Сильно постраждали міста Мандалай, Сагаїнг, Найп'їдо, Баго і Шан.

Чун-Хан Чан з Національного центрального університету Тайваню проаналізував карти підземних поштовхів. Регіони вздовж розлому зазнали інтенсивності, що перевищує VIII балів за модифікованою шкалою Меркаллі.

За такої інтенсивності люди не можуть стояти, важкі меблі зсуваються з місця, нестійкі конструкції руйнуються.
Інноваційні технології моніторингу
Землетрус у М'янмі став демонстрацією нових технологій сейсмічного моніторингу. Супутникові знімки дозволили швидко розробити комплексну карту наслідків. Сюечун Лі з Університету Джона Гопкінса підкреслив ефективність цієї методики для оперативної оцінки збитків.

"Землетрус у М'янмі також став першим випадком, коли землетрус великої магнітуди був виявлений за допомогою масиву телекомунікаційних підводних кабельних мереж", – повідомив Мікаель Мазур з Nokia Bell Labs. Підводні кабелі перетворили на понад 100 сейсмічних датчиків.
Локальні дослідження та підготовка до майбутніх подій
Хіроші Кавасе з японської корпорації General Building Research Corporation представив результати досліджень місцевих умов. Його команда з 2014 року вивчає особливості ґрунтів у містах Сагаїнг і Янгон.

Такі довгострокові дослідження допомагають оцінити рух ґрунту під час землетрусів. Вони надають важливу інформацію для розробки сейсмостійких конструкцій та систем раннього оповіщення.
Значення для розуміння сейсмічних процесів
Землетрус у М'янмі має велике значення для наукового розуміння сейсмічних процесів. Він демонструє рідкісний феномен надзвукового розриву, який раніше спостерігався лише в окремих випадках.

Дослідження цієї події дозволить краще зрозуміти механізми поширення сейсмічних хвиль та прогнозувати наслідки майбутніх землетрусів. Зібрані дані стануть основою для вдосконалення систем захисту населення та інфраструктури в сейсмонебезпечних регіонах.

Результати досліджень обговорюватимуться на щорічних зборах Американського сейсмологічного товариства, де науковці продовжать аналіз цієї унікальної сейсмічної події та її наслідків для сейсмології.