Колонка Олександра Липенка. Леонід Буряк: Ні слова про футбол

З моїм співрозмовником ми знайомі багато років. Брав у нього десятки інтерв’ю.

Леонід Буряк народився 10 липня 1953 року в Одесі. Знаменитий футболіст, зірка. Він п’ятиразовий чемпіон колишнього СРСР, має чотири срібні медалі цього турніру, одну — бронзову. Семиразовий володар союзного Кубка.

Леонід провів 304 матчі в чемпіонаті у складі київського «Динамо» (забив 56 м’ячів), 51 — у єврокубках, зіграв 53 поєдинки у збірній (10 м’ячів).

На його рахунку 600 офіційних матчів. 8 разів відзначився у списках «33 найкращих» (5 — під №1). В іграх за киян реалізував 35 пенальті.

Володар Кубка кубків і Суперкубка УЄФА (1975), бронзовий призер Олімпіади-76 у Монреалі (Канада).

У 21 рік Леонід Буряк став заслуженим майстром спорту. Він також заслужений тренер України. Двічі під його керівництвом одеський «Чорноморець» вигравав «срібло» чемпіонату України.

Буряк очолював київське «Динамо» і національну збірну України.

І зараз продовжує працювати в динамівському клубі, до якого 19-річним був запрошений із «Чорноморця».

Більшість наших бесід з Леонідом Йосиповичем, природно, стосувалися футбольної теми.

Але цього разу ми домовилися, що в цій розмові слово футбол буде відсутнє. Питань було багато. Пропоную відповіді на деякі з них.

— Помітив на твоєму письмовому столі книжку «У світі мудрих думок». Знаю, в ній сотні висловів, багато корисних життєвих порад. Які твої улюблені?

— Їх чимало. Хоча б ці:

«Роби велике, не обіцяючи великого» (Піфагор).

«Щастя дається тому, хто багато працює» (Леонардо да Вінчі).

«Найщасливіша людина та, хто дає щастя найбільшій кількості людей (Дідро).

— У тебе багато друзів. Ти їм довіряєш, завжди відвертий із ними?

— Як співав незабутній Вахтанг Кікабідзе:... Мої друзі — моє багатство. Справді, доля подарувала мені чимало друзів. На жаль, за останні роки декого з них уже не стало. Не забуду їх ніколи. Про друзів необхідно пам’ятати не тільки тоді, коли вони поруч, а й за їхньої відсутності. Істинний друг пізнається в біді. Намагаюся бути з друзями завжди відвертим.

— Чи виявляв публічно антипатію до когось?

— Намагаюся завжди бути стриманим, толерантним. Хоча іноді так хочеться сказати в очі співрозмовнику все, що про нього думаю. Але завжди

стримуюся.

— Чи є твоєю рисою пунктуальність?

— Завжди намагаюся бути таким. Це якоюсь мірою говорить про виховання людини.

— Ти вирізняєшся працьовитістю, маєш багато гарних задумів, ідей, проєктів. Але, мені здається, багато з них не втілилися в життя...

— На жаль, це правда. Адже часто багато що залежить не тільки від мене.

— Приємно робити людям добро?

— Намагаюся в міру можливостей допомагати людям. Роблю це завжди від душі. Однак свої благі діяння, вважаю, не варто афішувати.

— Ти любиш святкову атмосферу?

— А хто її не любить? Іноді свято треба самому створювати, особливо для близьких людей, дітей, нужденних.

— Вам із твоєю чарівною дружиною Жанною син Андрій і донька Оксана подарували дві онуки і трьох онуків...

— Ми з моєю дорогою половинкою щасливі. Спасибі дітям за такий шикарний подарунок — онуків. Любити, значить жити для того, кого любиш. Що ми й робимо. У нас достатньо предметів для обожнювання.

— Які твої улюблені — свято і число?

— Новий рік і число 7 — мій номер на футболці.

— Яким би було твоє перше прохання до "золотої рибки»?

— Щоб скоріше закінчилася нашою перемогою ця проклята війна з рαшиcτами.

І ще попросив би міцного здоров’я для близьких.

— Твій ідеал жінки?

— Моя Жанна. Її мені Бог подарував!

— Уяви таку ситуацію: відчиняєш двері свого будинку, а на порозі сумка, в якій мільйон гривень. Що робитимеш?

— 500 тисяч віддав би ЗСУ, 400 тисяч розніс би в дитячі лікарні. Синові, доньці й онукам на решту грошей купив би подарунки.

— Ти — віруюча людина?

— Церкву відвідую, щоправда, не регулярно. Але головне, думаю, Бог має бути в серці.

— Якій музиці віддаєш перевагу?

— Спокійній і мелодійній.

— Який твій головний недолік...

— Надмірно довірливий і це іноді шкодить. Явно не на користь мені й те, що буваю запальним.

— Іноземною мовою володієш?

— Досить вільно англійською.

Був упевнений, що про свого близького друга Леоніда Буряка знаю все. Виявилося, далеко не все.

Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua