Нагадування для Срни: 7 найкращих команд в історії «Шахтаря»

Від редакції: цей текст написаний та опублікований на Tribuna.com 5 років тому. Але він актуальний й досі, бо за цей час «Шахтар» не наблизився до своїх найкращих версій. Підіймаємо текст в стрічці матеріалів, як нагадування директору з футболу «Шахтаря» Дарійо Срні, який кілька разів стверджував, що нинішня команда дуже близька до найкращої в історії. Іронічно, що насправді найкращою для гірників була команда, де був капітаном та лідером саме хорват.

7. «Шахтар» 1994 – 1997

Досягнення: перше срібло чемпіонату України (1994, 1997), перші Кубки України (1995, 1997)

Тренери: Валерій Яремченко, Володимир Сальков, Валерій Рудаков.

Лідери: Сергій Ателькін, Валерій Кривенцов, Дмитро Шутков, Олег Матвєєв.

Чим запам’ятався. Майже повністю український «Шахтар» із легіонерами лише з пострадянського простору, який здобув перші трофеї клубу в незалежній Україні. Неважливо, хто був головним тренером – головне відбувалося вище. Період вийшов перехідним: від перших медалей і першого трофея з президентом Ахатєм Брагіним – до приходу Ріната Ахметова наприкінці 1996-го.

Востаннє «Шахтар» фінішував нижче 2-го місця майже 30 років тому – коли вбили президента клубу

Свій другий Кубок України і другі срібні медалі команда виграла вже за Ахметова, але глобальні зміни в клубі та складі ще не розпочалися.

6. «Шахтар» 1961 – 1963

Досягнення: Кубок СРСР (1961, 1962)

Тренер: Олег Ошенков.

Легенди: Володимир Сальков, Юрій Ананченко, Віталій Савельєв, В’ячеслав Аляб’єв, Борис Стрєлков.

Чим запам’ятався. Перший великий трофей в історії «Шахтаря» – Кубок СРСР. І відразу два поспіль. А у 1963 році гірники ще раз пробилися до фіналу, але поступилися «Спартаку».

Рекорд Олега Ошенкова за тривалістю роботи головним тренером «Шахтаря» тримався понад 40 років, поки у 2010-х його не перевершив Мірча Луческу. Ошенков здобув свої головні трофеї в перші роки роботи з клубом, а потім протягом семи років не зміг повторити той успіх.

5. «Шахтар» 2004 – 2007

Досягнення: чемпіонат України (2005, 2006), Суперкубок України (2005)

Тренер: Мірча Луческу

Лідери: Матузалем, Елано, Жадсон.

Чим запам’ятався. Перша топова команда Луческу. Румун показав, яким може бути «Шахтар» із бразильцями. Донецький клуб здійснив перший гучний трансфер і вперше виграв два чемпіонати України поспіль.

Ця команда розпалася за пів року: навесні «Шахтар» неймовірним чином вилетів від «Севільї» у плей-оф Кубка УЄФА (скорпіон Матузалема та гол Палопа), а потім взагалі залишився без трофеїв у сезоні; влітку втік Матузалем, а Елано продали. Луческу довелося починати все спочатку.

4. «Шахтар» 2000 – 2002

Досягнення: перший груповий етап Ліги чемпіонів (2000), перший чемпіонат України (2002), Кубок України (2001, 2002).

Тренери: Віктор Прокопенко, Невіо Скала.

Лідери: Андрій Воробей, Сергій Попов.

Чим запам’ятався. Віктор Прокопенко – один із найшанованіших і водночас найневезучіших тренерів «Шахтаря», який так і не зміг виграти чемпіонат. У цієї команди не так багато трофеїв, але саме вона першою довела, що «Шахтар» здатен боротися з найсильнішими клубами Європи. Саме тому вона в рейтингу вище за першу супертім Луческу.

Утім, є здобутки, в яких Прокопенко став першим: саме за нього «Шахтар» отримав першого легіонера не з пострадянських країн (Маріан Аліуце, 2000 рік) і вперше зіграв у груповому етапі Ліги чемпіонів.

А найголовніше – він побудував команду, з якою Невіо Скала вже за кілька місяців після відходу Прокопенка виграв для гірників перший чемпіонат України.

Але й італієць надовго не затримався в донецькому клубі – пропрацював лише 243 дні.

3. «Шахтар» 2016 – 2019

Досягнення: 1/2 фіналу Ліги Європи (2016), 1/8 фіналу Ліги чемпіонів (2018), чемпіонат України (2017, 2018, 2019), Кубок України (2016, 2017, 2018, 2019), Суперкубок України (2017).

Тренери: Мірча Луческу, Паулу Фонсека.

Лідери: Фред, Тайсон, Марлос, Тарас Степаненко, Ісмаїлі, Андрій Пятов.

Чим запам’ятався. Останні два сезони Мірчі Луческу в «Шахтарі» були агонією: поза Донецьком через війну з Росією, без «Донбас Арени», серйозних трансферів і нових ідей, що вилилося в заслужені поразки в чемпіонаті від «Динамо» Реброва. Та все ж румунський тренер провів гідні останні пів сезону і на прощання подарував донецькому клубу півфінал Ліги Європи та Кубок України.

Насправді Луческу зібрав свою третю супертім у «Шахтарі», але йому забракло ідей, щоб вивести її на потрібний рівень. А от ідеї знайшлися у Паулу Фонсеки. Здається, досягнення португальця недооцінюють: він прийняв команду після двох сезонів без чемпіонства, виграв три поспіль золотих дубля, вийшов у плей-оф Ліги чемпіонів.

І все це – майже без трансферів у перші два роки роботи, коли в команди був хороший кістяк, але явно не вистачало глибини складу.

2. «Шахтар» 1975 – 1985

Досягнення: 1/4 фіналу Кубка кубків (1984), 2-ге місце чемпіонату СРСР (1975, 1979), 3-тє місце чемпіонату СРСР (1978), Кубок СРСР (1980, 1983), фінал Кубка СРСР (1978, 1985).

Тренери: Володимир Сальков, Віктор Носов.

Легенди: Михайло Соколовський, Віталій Старухін, Юрій Дегтярьов, Володимир П’яних, Валерій Рудаков, Микола Федоренко.

Чим запам’ятався. Найкращий період в радянській історії «Шахтаря». Команда не лише досягала успіхів у Кубку, але й майже щороку зупинялася за крок від медалей. Для клубу не зі столиці однієї з радянських республік такі результати були винятковими.

Головні досягнення в радянську епоху поділили між собою два легендарні тренери гірників – Сальков і Носов. Можливо, кожен із них заслуговує на окрему команду в цьому списку, але головний символ тієї епохи – спільний: Михайло Соколовський. Більшу частину своїх феноменальних 485 матчів за «Шахтар» він провів саме в цей період. Його рекорд перевершив лише Даріо Срна у 2016 році.

Та й більшість інших легенд клубу того часу встигли пограти при обох тренерах.

1. «Шахтар» 2007 – 2013

Досягнення: Кубок УЄФА (2009), 1/4 фіналу Ліги чемпіонів (2011), 1/8 фіналу Ліги чемпіонів (2013), чемпіонат України (2008, 2010, 2011, 2012, 2013), Кубок України (2008, 2011, 2012, 2013), Суперкубок України (2008, 2010, 2012, 2013).

Тренер: Мірча Луческу.

Лідери: Фернандінью, Срна, Жадсон, Вілліан, Дуглас Коста, Мхітарян, Алекс Тейшейра.

Чим запам’ятався. Друга супертім Луческу, яка протягом шести років не лише домінувала в Україні (5 чемпіонств, 4 золоті дублі), але й стабільно гучно заявляла про себе в Європі. Після Кубка УЄФА був перший чвертьфінал Ліги чемпіонів, а згодом – ще один плей-оф.

Якщо перша супертім Луческу зберігала хоч якийсь баланс, то друга стала майже повністю бразильською (плюс Срна та українці для дотримання ліміту). Велика епоха завершилася у 2013-му: взимку продали Вілліана, а влітку – Фернандінью і Мхітаряна. «Шахтар» заробив понад 100 мільйонів євро, потужно підсилився (Бернард, Фред, Фернандо, Веллінгтон Нем, Феррейра) і навіть виграв наступний чемпіонат, але все зруйнувала війна. На новий пік довелося чекати три роки.

«Шахтарю» потрібне очищення третім місцем УПЛ – лише звільнення Пушича вже замало

Фото: «Шахтар»