12 стадій України: від суду до Голгофи

В цей період Україна проходить шлях на Голгофу.

Молода держава, якій біля 30 років, пройшла шлях визнання та боротьби, побувала вже у саді Гетсиманському, де отримала обійми і поцілунок Юди з боку партнерів та зрадників. Згодом, на горизонті вже є свій Пилат, який просто хоче вмити руки не стільки у воді, скільки у всіх природніх ресурсах, і бути добрим в очах у всіх, але найперше, робити свою комерцію за рахунок нових схем, особливо, допомогти продати одяг того, кого розіпнуть. Особливо, дуже приємно рятувати Варнаву-розбійника, бо натовп популістичний кричить, що «не все так однозначно». Бо суд відбувається у формі переговорів, де злодій – не злодій, убивця за столом разом зі суддями, а постраждалого закували у кайдани, не даючи право боронити себе, вже, не кажучи про те, щоб волати про засудження убивці і нападника. Сюрреалізм теперішнього часу, який повторює віковічні істини Воскресіння. І тому Пасха та Воскресіння – це не вигадки чи міфи…це частина історії, яка постійно повторюється, незважаючи на віки і час. Сюжет той самий, сценарій і головні герої.

Результат знаємо ми всі вже наперед. Змінюються лише імена і прізвища.

Бо Україна, як і Христос, пройшла свій шлях страждань не за провину, а через любов до свободи, вірність правді, виклик імперії, що бажала її вбити.

Стадії

1. Ісус засуджений на смерть

Україна після розпаду СРСР (1991–2004)

З перших днів незалежності, Росія таємно починає планувати окупацію України, а Світ закликав Україну залишатися в ярмі рабства, в тюрмі народів СССР. Лідери світу (Буш, США) приїжджали, маніпулювали і високими словами закликали українців залишатися рабами, хоча того не хотіли б ані собі, ані своїм дітям. А їхні країни визнавали срср ворогом. В самій росії одне ГКЧП замінили іншим: екс-маньяки комуністи-алкоголіки замінили екс-маньяків комуністів-гекачепістів.
Згодом, світ визнає незалежність України, але в тіні Росії. Вже тоді йдуть «вироки»: ядерне роззброєння, Будапештський меморандум без реальних гарантій, втрата контролю над частиною економіки, політичний криміналітет. Під час перших років не росія, а Україна вважається загрозою, її руйнують через різні договори, знищуючи промисловість, військо, науку. Все знищує її безпеку через внутрішніх та зовнішніх ворогів.

Фальшивість світу в тому,

що користуючись плодами демократії, він не бажав прийняти тих, хто прагнув свободи, а віддав перевагу продовжувати співпрацю з диктаторами, які «стали» гуманними, а, насправді, просто мали період, коли дане кодло переживало період слабкості їхньої ненависті до людей.

2. Ісус бере хрест на плечі

Помаранчева революція:

Україна бере тягар трансформації (2004–2013)
Україна бере відповідальність: Помаранчева революція, спроба реформ, але зі слабкою армією, корупцією, зовнішнім впливом. Початок свідомого шляху.

Поступово народ України починає усвідомлювати особисту відповідальність кожного за майбутнє. Люди виходять захистити їхнє право бути самими собою.

Разом нас багато…

3. Ісус падає вперше

Перші поразки (2010–2013)
Повернення проросійського режиму Януковича. Деморалізація. Втрата контролю над розвитком. Відмова від європейського курсу.

Дуже важко даються перші кроки: надто багато ворогів зовнішніх та внутрішніх. А особливо, фарисеїв: тих, які формально за тебе, а реально за ворога… тобто, їм потрібна Україна, але слабка, ніяка, ані гаряча, ані холодна, а ледве тепла,

формальна, недержавотворча…не держава, а просто територія без права голосу.

4. Ісус зустрічає Матір

Майдан і народна підтримка (2013–2014)
Євромайдан – зустріч із джерелом любові: народ і Батьківщина. Великий жаль, сльози, але і піднесення духу. Захистити свою матір, родини, дітей, Україну – це в серцях кожного свідомого українця.

5. Симон Киринеянин допомагає Ісусові нести хрест

Підтримка ззовні (2014)
Світ, хоч і неохоче, починає підтримувати: санкції, допомога волонтерам, перші поставки обладнання. Але основний тягар – на плечах українців.

Перші «кволі» допомоги світу не змогли зупинити війну.

6. Вероніка витирає обличчя Ісуса

Волонтери, капелани, народна любов (2014–…)
Люди, як Вероніка, витирають піт і кров солдатам, допомагають біженцям. Любов серед страждання. Бог приумножує дві хлібини і рибини серед людей, годує стражденних. Люди діляться шматками їжі, але стають загартованішими.

7. Ісус падає вдруге

Розчарування, втома, втрати (2015–2021)
Війна на Донбасі. Стала фаза. Втома суспільства. Політична боротьба, корупція. Люди зневірюються від телевізійної пропаганди, яка присипляє їхню кмітливість та критичне мислення. Нові труднощі, які стараються знесилити народ.

8.

Ісус говорить жінкам Єрусалиму

Голос України до світу (2014–2022)
Україна звертається до міжнародної спільноти: «Не плачте наді мною, плачте над собою». Попередження про зло, що не зупиниться на кордоні України.

Україна закликає демократичний світ бути рішучим, зрозуміти, що торгівля зі злом приносить зло, помагати злу – це стати співучасником руїни не тільки України, але і самого себе.

9. Ісус падає втретє

Вторгнення 2022
Найглибше падіння. Повномасштабна війна. Міста горять, діти гинуть. Світ здригається. Але Україна не здається і поступово піднімається. Це було найважче.

10. Ісуса роздягають

Спроба приниження, ганьби, знущань (2022–2023)
Буча, Маріуполь, фільтраційні табори. Регулярна армія російських озброєних терористів проти безбройного беззахистного цивільного населення. Росія намагається знову роздягнути Україну,знищити її безпеку, віру і гідність. Але не вдається.

11. Ісуса прибивають до хреста

Найвища точка болю, але й найсильніший спротив (2023–2024)
Україну намагаються «розіп’яти» остаточно. Але це – момент свідчення. Коли правда стає очевидною всьому світу. Прибивати бажають на переговорах, коли з усмішкою бажають оправдати агресора, а всю вину скинути на незламний народ, коли «правда і неправда обнялись», коли є бажання зруйнувати віру в добро. Коли є бажання не лише вбити волю, а прикувати людей кайданами на століття, називаючи це свободою. Коли є бажання забрати все їхнє майно, ресурси, називаючи це гарантіями, не пояснюючи, гарантіями чого…

12. Ісус помирає на хресті

Жертва героїв
Тисячі полеглих захисників. Але це – не кінець. Це – акт любові, що змінює серця. Світ бачить жертовність і силу.

Кров мучеників – насіння нових християн, людей правди, вільних людей.

…але буде Воскресіння

Україна воскресне – як нова, вільна, світла держава.
Після Голгофи – завжди світанок. Україна показує світові новий образ: не як жертва, а як свідок надії, як євангеліє свободи, як народ, який не здається.

Зіновій Свереда

Доктор соціальних наук