Отець Андрій: Я не зустрічав воїнів, які б не вірили у Бога

20 квітня Україна відзначатиме велике церковне свято Великдень. Багато хто цього дня піде до церкви, а як це відбувається на фронті? Як нашим захисникам вдається здійснювати церковні обряди під час служби?!

На ці питання, а також про те, як правильно зустріти Великдень цього року, спеціально для Meta.ua розповів військовий капелан 11 бригади ім. М. Грушевського НГУ отець Андрій.

– Розкажіть, як зазвичай відзначають Великдень військові? Є якісь відмінності?– Українці святкують уже третій Великдень в умовах повномасштабної війни. Традиції та віра дають людям надію на перемогу та мирне майбутнє. Для наших захисників Великдень проходить на фронті, в окопах. Сенс цього свята — перемога життя над смертю. Заради цього вони продовжують боротьбу. Борються заради тих, хто з дня у день чекає їх вдома.

– А як ви відзначатимете це свято?– Звісно, як священнослужитель буду проводити ранкове Богослужіння. Після Служби буде освячення пасок. Плануємо відвідати гвардійців на місцях несення військової служби, посвята для них пасочок, привітання зі святом і подяка за службу. Адже моральна підтримка особового складу у такі святкові дні – це дуже важливе завдання.

Наші військові відзначають свята в окопах– Цілком згоден. А для наших читачів розкажіть, як слід відзначити Великдень за канонами? Як правильно провести цей день?– Відзначення свята слід розпочати зі Служби Божої, на яку варто прийти з родиною до храму. Разом з усіма подякувати Богові за можливість «бути», помолитися за здоров’я наших воїнів, за єдність України, за швидку перемогу над ворогом. Бо спільна молитва творить дива. Після освячення пасок обов’язково слід привітати рідних і близьких зі світлим святом Воскресіння.

– Наскільки складно в армії дотримуватись різних церковних обрядів. Наприклад посту?– Коли ми говоримо про піст, то слід розуміти, що в першу чергу найважливішим є те, щоб кожен військовий мав можливість добре харчуватися. В умовах війни складно дотримуватися усіх вимог посту.

Отець Андрій завжди підтримує солдатів– Розумію. Говорять на фронті не буває атеїстів, вірять усі. Це так? Чи бувають винятки?– За моєї практики я не зустрічав воїнів, які б не вірили у Бога.

Так, у них є багато різних запитань, але вони шукають відповіді, знаходять їх і у складних ситуаціях звертаються з молитвою і вірою до Бога.

– Може, у вас є якась історія, яка покаже, що віра може врятувати і під кулями?– Одного разу я спілкувався в храмі з мамою воїна. Вона попросила молитовник для сина, який мав їхати на передову. Через якийсь час я дізнався, що він отримав поранення. Куля пройшла через бронежилет. А в кишені був військовий квиток, молитовник і іконка. Куля пройшла крізь них, але неглибоко зайшла в тіло. Лікарі сказали, що це врятувало йому життя. Для захисника, який пережив таке, wt стало знаком того, що він впевнився в силі його віри в Божий захист.

– Дійсно, Бог допоміг. Скажіть ще, ворог спеціально б'є на церковні свята. Росіяни не бояться гнівити Бога?– З практики ми бачимо, що для них немає нічого святого. І якраз навпаки, саме в такі особливі для українців свята, вони ще з більшою агресією знищують нас і наші святині.

На війні не буває атеїстів– Скажіть щось українцям напередодні цього великого свята. Зміцніть їхню віру та дух.– Хочеться побажати кожному українцеві віри в Бога і не втрачати її навіть серед важких випробувань. Нехай цей світлий день надихне наші серця на подальшу боротьбу за нашу країну та зміцнення нашої віри в перемогу!