Що закопують під грушею для мегаврожаю: народні методи підживлення дерева

Майже кожна українська садиба може похвалитися грушевим деревом, і це не випадково, адже її плоди не лише надзвичайно смачні, але й корисні для здоров’я. Одним із ключових факторів для забезпечення нормального росту та розвитку грушевих дерев є збалансоване живлення. Недостатня кількість поживних речовин у ґрунті, їх низький вміст або погана засвоюваність кореневою системою можуть призвести до зниження врожаю, погіршення якості плодів, а в особливо запущених випадках можуть навіть спричинити загибель дерева. Садівники мають свої перевірені часом секрети, які полягають у внесенні певних органічних матеріалів безпосередньо в ґрунт біля кореневої системи. Розберемося, що ж саме вони закопують під грушею для досягнення мегаврожаю.

Закопування рибних відходів Одним з перших весняних «частувань» для груші є рибні відходи. Так, саме голови, хвости, кістки та інші залишки після обробки риби є цінним джерелом фосфору. Цей макроелемент відіграє ключову роль у стимуляції цвітіння плодових дерев та успішному формуванні зав’язі — основи майбутнього врожаю. Крім того, рибні кістки містять значну кількість кальцію,

який сприяє підвищенню солодкості плодів та їхньому кращому зберіганню. Додатково, рибні відходи містять азот та інші мікроелементи, хоча і в менших кількостях.

Отже, навесні, після того як зійде сніг і трохи прогріється ґрунт, навколо стовбура груші, на відстані близько 50 см, викопують кілька неглибоких ямок (приблизно 20-25 см завглибшки). У ці ямки закладають рибні відходи, присипають їх землею та рясно поливають. Процес розкладання органіки забезпечить поступове надходження поживних речовин до кореневої системи дерева протягом вегетаційного періоду.

Важливо використовувати саме відходи, а не свіжу рибу у великих кількостях, щоб уникнути неприємного запаху та приваблення шкідників.

Внесення яєчної шкаралупи — природного розкислювача та джерела кальцію Ще одним цінним «скарбом», який досвідчені дачники закопують під грушею, є яєчна шкаралупа. Її попередньо подрібнюють до стану дрібної крихти і рівномірно розподіляють у пристовбуровому колі, злегка перемішуючи з верхнім шаром ґрунту.

Основна цінність яєчної шкаралупи полягає у високому вмісті карбонату кальцію.

Ця речовина сприяє зниженню кислотності ґрунту, яку більшість сортів груш не надто люблять. Оптимальний рівень pH ґрунту (близько 6.0-7.0) забезпечує краще засвоєння деревом інших поживних речовин. Крім того, поступово розкладаючись, шкаралупа віддає кальцій, який, як вже зазначалося, зміцнює клітинну структуру плодів, підвищує їхню щільність та лежкість.

Для одного дорослого дерева рекомендується використовувати шкаралупу від 20-30 яєць протягом сезону. Для посилення ефекту шкаралупу часто змішують з деревною золою у пропорції приблизно 1 склянка золи на 1 кг шкаралупи. Зола є багатим джерелом калію та різноманітних мікроелементів, які підвищують загальну стійкість дерева до хвороб та сприяють кращому розвитку плодів.

Важливо використовувати золу від спалювання чистої деревини або рослинних решток, без домішок синтетичних матеріалів. Слід також враховувати, що надмірне внесення золи може призвести до лужного зсуву pH ґрунту, що також небажано.

Закопування кавової гущі — азотного «бустера» та покращувача ґрунту Ще одним ефективним «секретом» є використання кавової гущі.

Вона містить значну кількість азоту, а також магній та мідь, які є важливими для активного росту листя та молодих пагонів груші, а отже, і для фотосинтезу, що безпосередньо впливає на майбутній урожай.

Кавову гущу збирають протягом зимового періоду, ретельно висушують та зберігають у паперових пакетах. Навесні, у період активного росту, приблизно 500-700 г гущі рівномірно розсипають по периметру крони дерева, відступаючи від стовбура близько 1 метра, та злегка закладають у верхній шар ґрунту.

Крім підживлення, кавова гуща сприяє покращенню структури ґрунту, роблячи його більш пухким та повітропроникним, що полегшує доступ кисню до коренів. Цікаво, що кофеїн, який у невеликих кількостях міститься в гущі, може також відлякувати мурах, які часто є розповсюджувачами попелиці — одного з поширених шкідників плодових дерев.

Важливо використовувати саме чисту кавову гущу без додавання цукру чи молока, щоб уникнути закислення ґрунту та розвитку плісняви.

Додаткова підтримка — настої трав Окрім «закопування скарбів», досвідчені садівники використовують і рідкі підживлення для груші.

Одним з таких ефективних засобів є настій з кропиви та кульбаб.

Для цього подрібнену зелень кропиви та кульбаб заповнюють приблизно на третину відра, заливають водою та настоюють протягом 10 днів. Отриманий настій проціджують, розводять водою у співвідношенні 1:10 і використовують для поливу груші на початку літа, у період активного росту. Такий «коктейль» стимулює роботу кореневої системи та посилює фотосинтез, забезпечуючи дерево необхідними поживними речовинами.

Якщо спостерігається пожовтіння листя (хлороз), що може свідчити про дефіцит заліза, у настій рекомендується додати іржаві цвяхи або металеву стружку. Залізо у доступній формі поступово перейде у розчин і допоможе заповнити дефіцит цього важливого мікроелемента.

Настої трав є цінним джерелом мікроелементів та біологічно активних речовин, які можуть стимулювати ріст рослин та підвищувати їхню стійкість до стресів. Кропива багата на азот, калій, залізо та інші мікроелементи. Кульбаба містить фосфор, калій, кальцій та вітаміни. Залізо є важливим елементом для синтезу хлорофілу, тому його дефіцит призводить до пожовтіння листя.

Використання іржавих металевих предметів як джерела заліза є народним методом, проте слід бути обережним і не перестаратися з кількістю, щоб не спричинити надмірне накопичення заліза в ґрунті.

Що не варто закопувати під грушею Насамкінець, важливо згадати про те, чого категорично не можна закопувати під грушу. Досвідчені садівники одностайно застерігають від використання свіжого гною. Його агресивна дія може спричинити опіки кореневої системи дерева та спровокувати розвиток грибкових захворювань. Свіжий гній має високу концентрацію аміаку та інших агресивних сполук, які можуть пошкодити ніжні корені плодових дерев. Крім того, він може містити насіння бур’янів та збудників хвороб.

Натомість рекомендується використовувати лише добре перепрілий компост або перегній. У кінці сезону, після збирання врожаю, корисно проводити мульчування пристовбурового кола перегноєм. Це не тільки забезпечить додаткове живлення ґрунту, але й допоможе зберегти вологу, захистити кореневу систему від зимових морозів та придушити ріст бур’янів.

Дотримуючись цих народних порад та використовуючи перевірені часом «секрети», ви зможете створити сприятливі умови для росту та плодоношення вашої груші, і вона обов’язково віддячить вам щедрим урожаєм великих, соковитих та ароматних плодів.