Netflix переписує правила: чому стрімінг загрожує кінотеатрам і як це змінить Голлівуд?
Стрімінгові сервіси, на чолі з Netflix, радикально змінюють розважальну індустрію, кидаючи виклик традиційним кінотеатрам. У той час як Netflix, з його 300-мільйонною аудиторією, мріє про трильйонну капіталізацію до 2030 року, співгенеральний директор Тед Сарандос називає кінотеатри "застарілою ідеєю для більшості людей". Ці заяви, зроблені на TIME100 Summit та Semafor’s World Economy Summit у квітні 2025 року, викликали гарячі дискусії про майбутнє кіно. Чи справді стрімінг "рятує Голлівуд", як стверджує Сарандос, чи знищує самобутність кінотеатрального досвіду? Розбираємося в аналітичній новині від 24 квітня 2025 року.
Деталі
Стрімінг як нова реальність
Netflix змінив парадигму споживання контенту, пропонуючи глядачам миттєвий доступ до тисяч фільмів і серіалів вдома. За словами Сарандоса, "ми – компанія, орієнтована на споживача, і ми доставляємо програми так, як ви хочете їх дивитися". Ця стратегія принесла компанії успіх: за останні п’ять років Netflix подвоїв дохід, збільшив прибуток у 10 разів і потроїв ринкову капіталізацію, досягнувши $450 млрд. Сарандос бачить шлях до трильйонної оцінки через зростання частки на ринку телевізійного контенту,
де Netflix уже займає 10% часу перегляду в розвинених країнах і лише 5% від $650-мільярдного глобального ринку.
Платформа інвестує в оригінальний контент, як-от "Електричний штат" ($320 млн) і "Хроніки Нарнії" від Грети Гервіг, що вийде на IMAX за місяць до стрімінгу в 2026 році. Такі проєкти приваблюють зірок і режисерів, які раніше орієнтувалися на кінотеатри. Сарандос підкреслює: "Наші топ-10 фільмів набирають понад 100 мільйонів переглядів, що порівняно з касовими хітами на мільярд доларів". Стрімінг також демократизує доступ: "Більшість людей не живуть біля кінотеатрів", – зазначає він, роблячи акцент на зручності для аудиторії в регіонах.
Кінотеатри: занепад чи трансформація?
Кінотеатри переживають складні часи: касові збори впали на 40–50% порівняно з допандемійним рівнем, а в 2025 році знизилися ще на 8%. Сарандос інтерпретує це як сигнал від споживачів: "Вони хочуть дивитися фільми вдома". На противагу кінотеатрам, живі події – концерти, спортивні матчі, бродвейські шоу – б’ють рекорди відвідуваності, що, на думку Сарандоса, підкреслює унікальність кризи кінотеатрів.
Він визнає любов до кінотеатрального досвіду, але вважає його "застарілим для більшості, хоча не для всіх".
Netflix не повністю ігнорує кінотеатри: компанія володіє Paris Theater у Нью-Йорку та Bay Theater у Лос-Анджелесі, які "врятувала" від закриття, і випускає окремі фільми, як-от "Скляна цибуля" чи "Емілія Перес", у прокат для кваліфікації на нагороди. Проте Сарандос наголошує: "Наша стратегія – ексклюзивні прем’єри для підписників. IMAX-випуск "Нарнії" – це тактика, а не зміна курсу". Ця позиція контрастує з конкурентами, як-от Apple TV+ і Amazon Prime, які інвестують по $1 млрд щороку в кінотеатральний прокат.
Вплив на Голлівуд і режисерів
Сарандос стверджує, що Netflix "рятує Голлівуд", даючи режисерам можливість створювати амбітні проєкти, які студії не фінансували б через ризики. Наприклад, "Ірландець" Мартіна Скорсезе чи "Звір нації" не вписувалися в традиційну модель прокату через тривалість або тематику. Водночас режисери, які мріяли про великий екран, як-от Грета Гервіг, змушені адаптуватися до стрімінгу, що викликає критику. "Партнерство з Netflix – це ніби зрада кінотеатрів",
– пишуть у блогах, звинувачуючи платформу в скороченні прокатних вікон і занепаді кінозалів.
Критики зазначають, що модель Netflix, орієнтована на миттєвий глобальний реліз, зменшує культурний вплив фільмів, адже театральний прокат створює "подію", яку стрімінг замінити не може. Сарандос заперечує: "Ми пронизуємо культурний дух, навіть починаючи з Netflix". Проте статистика невблаганна: касові збори 2024 року склали $8.5 млрд у США проти $11.1 млрд у 2015-му, і пандемія лише посилила цей спад.
Майбутнє: трильйон чи стагнація?
Амбіція Netflix досягти $1 трлн капіталізації до 2030 року, озвучена Сарандосом, спирається на зростання підписників і розширення в нові сфери, як-от живі події ("Гра в кальмара", "Бріджертони"), Netflix Houses у Далласі та Філадельфії, а також продукти за мотивами серіалів. Проте Сарандос і співгенеральний директор Грег Пітерс уточнили, що це "довгострокова мрія, а не прогноз", реагуючи на витік внутрішніх даних до The Wall Street Journal. Аналітики сумніваються, чи зможе стрімінговий бізнес самостійно забезпечити такий стрибок без входу в нові галузі,
як-от тематичні парки чи спорт.
Кінотеатри, своєю чергою, шукають нові моделі виживання: скорочення вікон прокату до 35–40 днів, гібридні релізи чи акцент на "подієві" фільми, як-от "Оппенгеймер", що зібрав майже $1 млрд. Проте Сарандос скептичний: "Якщо ми хочемо, щоб люди дивилися так, як ми хочемо, кіно перестануть знімати, бо бізнесу не буде". Netflix натомість інвестує в локальний контент, як-от $1 млрд у Мексику, і дає автономію регіональним командам, що забезпечує глобальні хіти на кшталт "Гри в кальмара".
Що кажуть глядачі?
Соцмережі розпалилися дебатами. На X користувачі діляться ностальгією за кінотеатрами: "Ніякий Netflix не замінить запах попкорну і великий екран!" Водночас інші підтримують Сарандоса: "Навіщо їхати в кіно, якщо я можу дивитися вдома за $15 на місяць?" Дані підтверджують зміну звичок: середній американець відвідує кінотеатр двічі на рік, тоді як підписник Netflix дивиться сім фільмів на місяць. Молодь, особливо в регіонах без мультиплексів, обирає зручність стрімінгу, але кіномани в містах, як-от Нью-Йорк, досі цінують колективний досвід.
Netflix, із його фокусом на споживача та інноваціях, переосмислює Голлівуд, але ціною занепаду кінотеатрів. Сарандос бачить у цьому еволюцію: "Технології змінюються, поведінка споживачів змінюється". Проте втрата кінотеатрального досвіду може послабити культурну вагу кінематографа, адже стрімінг робить фільми швидкоплинними. Чи вдасться Netflix досягти трильйонної мрії, не знищивши спадщину великого екрана? Поки що Сарандос упевнений: "Мене турбувало б, якби люди перестали знімати чудові фільми". Для глядачів вибір між затишком дивана й магією кінозалу залишається відкритим.