Репортаж із польової кухні, яку кухарі розгорнули на Сході (ВІДЕО)
Андрій - дубенчанин, професіонал своєї справи. Доброволець. Ще з березня 2022 служить в полку. Де б не був - всюди будує і облаштовує польові кухні, садить грядки, щоб було все своє і свіже, готує смачнющу, домашню їжу.
Схід України. Ще півні й не думали співати, а військовий кухар, солдат Андрій уже на кухні. Помічник Віктор теж поспішає у слід - несе дрова. Чоловіки готуються розпалювати плити та буржуйки. Скоро тут буде, як і кожного дня та майже цілодобово - Майстер-шеф.
Хоча ні, у них крутіше! Тут ніде правди діти. І так скаже кожен, хто хоча б раз обідав, снідав чи вечеряв у першому батальйоні 23 інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України.
Минає кілька хвилин і на кухні стає гаряче. По радіо звучать Єдині новини ... Пахне цибулею, часником і надією. Кухня дихає, ніби жива, і в кожному звуці - відчуття дому. Тут своя атмосфера. Незламна. Тепла. Українська.
- Якщо б у лютому 2022 року мені хтось би сказав, що я готуватиму їсти на військовій, польовій кухні, то я б в це нізащо б не повірив. Бо до цього часу я не мав нічого спільного ні з кухнею, ні з військовою службою. Навіть в армії не служив. Щоправда, 20-років тому навчався на кухаря, маю золоту медаль. Потім здобував освіту в університеті по спеціальності - Юрист з кримінального права. До повномасштабного в цивільному житті вів власний бізнес і вдома до кухні ніякого діла не мав, - посміхаючись, розповідає дубенчанин Андрій і паралельно перевертає на сковорідці налисники.
- У цій скромній польовій кухні - вже восьмій, яку змайстрували й облаштували військові кухарі у батальйоні - щодня народжується не просто їжа. Тут пахне турботою, а кожна страва - мов лист із дому. На цій кухні вариться підтримка, смажиться турбота, печеться пам'ять про рідні домівки. Бо кожна каша чи борщ, кожна запіканка, салат чи канапка - це мовчазне тримайся і ми з тобою.Ці кухарі - це наші тихі герої, що зустрічають світанок з ножем у руках і втомою в очах, але з незламною вірою в кожного військового. І навіть той жир на сковорідці - як знак життя, що триває попри все. Бо поки є гаряча їжа - є тепло, є сила і є Україна, - повідомляє змісця подій Служба звʼязків з громадськістю 23 інженерно-позиційного полку.