Що за небезпечний російський тренд поширюється серед українських підлітків
У середовищі української молоді в TikTok розповсюджується тренд, що на перший погляд видається розвагою: школярі з гумором заперечують потребу в шкільних дисциплінах. Цей тренд виник у російському сегменті TikTok та містить всі ознаки спланованого інформаційного впливу
- Більше 80 тисяч українців виїхали за кордон за добу
Про це у своєму дописі у Facebook пише Тетяна Швидченко — історикиня, кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна, фундаторка ГО «Експертний корпус»
Тетяна Швидченко наводить основні тези небезпечного захоплення:
- «Не вчимо історію, бо не живемо минулим»
- «Не вчимо хімію, бо достатньо знати реакції в Instagram»
- «Не вчимо фізику, бо у нас свої закони»
- «Не вчимо англійську, бо ми патріоти»
- «Не вчимо географію, бо дорогу додому знаємо»
- «Не вчимо алгебру, бо на карті мінус»
часто не усвідомлюючи його походження і зараз він віруситься як на приватних акаунтах, так і на сторінках навчальних закладів, — написала історикиня
…Вийшов дуже вдалий та дешевий інструмент впливу на молоде покоління українців. Чому дешевий, бо застосували його спершу в російському середовищі, де знецінення знань - культурна норма. На Росії давно вкорінилася модель дегуманізації освіти, ворожості до західної культури, наукової критики та плюралізму. Навчання використовується як інструмент пропаганди, а не розвитку. Це виховує сліпу лояльність до влади та зневагу до критичного мислення. Такий тренд для російських підлітків є легітимізацією вже існуючого стану речей та адаптацією до авторитарного середовища, — додала вона
…В Україні ж освіта є одним із базових каналів формування національної ідентичності. Знання історії, мови, культури — важливі елементи громадянського становлення, спільно з іншими предметами вони допомагають формувати інтелектуальну рефлексію як складову національної безпеки. І цей самий російський тренд діє на наших дітей інакше, він розмиває роль освіти як джерела сили:
історія стає «неважливою», англійська «непатріотичною», наука «непотрібною», — зауважила кандидатка історичних наук
Тетяна Швидченко зазначає, що це формує простір копіювання чужих культурних наративів без усвідомлення їхнього походження («Не вчимо алгебру, бо на карті мінус» як приклад заохочення пишатися злиднями; «Не вчимо англійську, бо ми патріоти» — поширена риса росіян, що знають лише одну мову, навіть коли живуть за кордоном довгий час; фраза «Не вчимо фізику, бо у нас свої закони» асоціюється з російськими кримінальними звичаями тощо). Зрештою, йдеться про зміщення акценту патріотизму з відповідальності та розвитку на поверхневу іронію (якщо хтось критикує ці тези, під його коментарем з'являються коментарі ботів на кшталт «токсик» чи «душно», а під цими відео завжди є патріотичні хештеги, зокрема #жарт). Крім органічного розповсюдження, використовуються ботоферми, які функціонують за власними алгоритмами, імітують «українське» оформлення акаунтів, але транслюють приховані ворожі меседжі
Історикиня каже, що це атака на найбільш уразливу аудиторію — дітей,
і водночас безпосередньо на майбутнє країни. Адже це робота на тривале виснаження колективного імунітету, руйнування цінностей та підрив національної безпеки
…Алгоритми TikTok працюють за мовою та інтересами, а не за національністю. Тому тим, хто споживає російськомовний контент, пропонуються саме такі відео. Українські діти знають російську мову, багато з них спілкуються нею, і більшість не розцінює російськомовний контент як ворожий та небезпечний; Відсутність альтернативи: українського підліткового контенту, що був би модним, з мемами та «своїм», все ще недостатньо. Цей тренд став популярним ще й тому, що він задовольняє підліткові психологічні потреби бути прийнятим, дотепним, не відчувати провини та уникати складного. Він — втілення підліткового бунту. Саме тому його форма така ефективна. І саме тому він небезпечний, — підкреслила Швидченко