Німеччина “закручує гайки”: на українців чекають депортації й обмеження на возз’єднання сімей

У Німеччині посилюються заходи щодо примусової депортації: поліція отримує ширші повноваження для обшуків і затримань перед виселенням. Водночас депортація не застосовується до осіб, які мають певні гуманітарні підстави для захисту. Також передбачається фінансова допомога тим, хто добровільно покине країну.

Як повідомляє “Zeit Online”, майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір знизити кількість нових прохачів притулку в країні до менше 100 000 осіб на рік Він підкреслив, що міста, муніципалітети, школи, лікарні та інфраструктура вже сильно перевантажені через потік мігрантів.

“Наша ідея полягає в тому, щоб справді значно скоротити ці цифри. Це не має бути шестизначне число” — сказав він в інтерв’ю “ARD”.

Відтак, новий уряд планує збільшити депортації та припинити возз’єднання сімей. Мерц також зазначив, що в коаліційній угоді передбачено співробітництво з сусідніми країнами й австрійський уряд також зацікавлений у вирішенні проблеми біженців.

Журналістка видання ТРИБУН поспілкувалася з юристом, політичним аналітиком Дмитром Франчуком та з’ясувала деталі ініціативи.

Кого депортуватимутьЗа словами фахівця, Німеччина має намір висилати осіб, чиї заявки на притулок були відхилені, а особливо тих, хто:

• є членами кримінальних угруповань або має судимості;
• не може підтвердити свою особу документами;
• отримав відмову в наданні притулку через “очевидну необґрунтованість” заяви.

Нові закони дозволяють:

• збільшити термін попереднього затримання перед депортацією з 10 до 28 днів
• проводити обшуки в житлових приміщеннях для встановлення особи;
• скасувати обов’язкове попереднє повідомлення про депортацію в певних випадках.

Чи є винятки серед вразливих людейФранчук пояснив, що для вразливих категорій населення передбачені винятки зокрема для:

• неповнолітніх без супроводу;
• людей із важкими захворюваннями;
• вагітних жінок;
• людей, яких не можна депортувати через гуманітарні причини.

Однак, у випадках, пов’язаних із безпекою, ці винятки можуть не застосовуватися.

Як щодо призупинення возз’єднання сімей?Заява Мерца про призупинення даної програми викликала багато політичних суперечок. На думку аналітика, хоча наразі це розглядається як тимчасовий захід для зменшення потоку переселенців,

існують побоювання, що ініціатива може стати частиною довгострокової стратегії, зокрема через підтримку її правими партіями.

Обмеження на возз’єднання сімей вже застосовувалися в Німеччині, зауважив Франчук, зокрема для біженців із “обмеженим захистом” (subsidiärer Schutz), яким довгий час не дозволяли возз’єднуватися з родичами.

Пропонуємо до перегляду: Країна ЄС заявила про припинення програми для біженців: що загрожує українцям і як діяти.

Чи передбачається фінансова підтримка тих, хто добровільно покине Німеччину?Так, Німеччина надає фінансову допомогу особам, які добровільно повертаються до своїх країн. Програма REAG/GARP включає:

• покриття транспортних витрат;
• одноразову виплату до 1 700 євро на особу;
• додаткову допомогу для сімей до 4 000 євро

“Проте через бюрократичні затримки багато заявок на цю програму обробляються повільно” — додав Дмитро Франчук.

Правовий аспект та алгоритм дійЮрист стверджує, що українці, які отримали відмову в наданні притулку, мають право оскаржити це рішення в адміністративному суді. Термін для подачі апеляції залежить від типу відмови:

• 30 днів для звичайної відмови;
• 1 тиждень для відмови, яку визнано “очевидно необґрунтованою”.

У таких випадках слід дотримуватися певних кроків:

• негайно звернутися за консультацією до юриста або правозахисної організації;
• перевірити, чи можна застосувати до них гуманітарні винятки або заборону на депортацію;
• розглянути можливість подання нової заявки на притулок, якщо обставини змінилися.

Чи можливий обмін біженців у Німеччині?Наразі країна не має відповідних офіційних програм обміну біженцями. Натомість існують програми переселення які дозволяють людям переїхати до безпечних третіх країн за домовленістю.

“Ці програми зазвичай координуються міжнародними організаціями, такими як УВКБ ООН” — пояснив політичний аналітик.

Крім того, планується розширення повноважень поліції для примусової депортації, зокрема для проведення обшуків та затримання осіб перед виселенням.

Люди, які мають заборону на депортацію за 60 параграфом Закону про перебування (AufenthG), — це ті, кого не можна висилати з Німеччини з гуманітарних причин.

Отже, можливість такого обміну біженцями на депортацію

офіційно не передбачена Водночас є:

• програми переселення (resettlement) для осіб із таборів на Близькому Сході або в Африці;
• програма “Relocation” у межах ЄС, але вона обмежена й Україна не входить до списку країн для передачі біженців;
• деякі країни ЄС, зокрема Данія та Великобританія, обговорювали угоди з третіми державами, такими як Руанда, але це інші правові механізми.

З початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина стала основною країною для українських біженців. Станом на кінець лютого 2025 року тимчасовий захист у Німеччині отримали близько 1,18 мільйона українців що становить 27,3% від усіх українців у ЄС.

Раніше видання ТРИБУН повідомляло, що Німеччина посилила прикордонний контроль із Польщею й через це деяким українцям почали відмовляти у в’їзді. Особливо це стосується тих, хто вже має тимчасовий захист в іншій країні ЄС.

Читайте також: Повернення українців із-за кордону: що думають експерти і яка ситуація наразі.